Постанова № 75371641, 18.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/7918/15-ц Головуючий суддя І інстанції Ольховський Є. Б.

Провадження № 22-ц/790/3892/18, 22-ц/790/3945/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.,

суддів колегії: Бурлака І.В., Кіся П.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 травня 2018 року та на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 27 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Гаражно-будівельного кооперативу «Ясна Поляна», третя особа Прокуратура Харківської області про визнання неправомірним виключення з членів гаражно-будівельного кооперативу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

31.08.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Голови правління гаражно-будівельного кооперативу «Ясна поляна» про відшкодування моральної шкоди.

В остаточній редакції позову ОСОБА_3 від 10.11.2017 року (т. 3 с.с. 26), суд встановив, що позивач прохає визнати неправомірними дії гаражно-будівельного кооперативу «Ясна Поляна» по виключенню його з членів даного кооперативу; стягнути з ГСК «Ясна Поляна» та судді Жовтневого р/с м. Харкова ОСОБА_4 на користь позивача моральну шкоду з кожного в сумі 8960 грн. В обґрунтування позову зазначив, що він, ОСОБА_3, відповідно до протоколу ревізійної комісії КБК «Ясна поляна» №1 від 24.04.2013 р (п.1 додатку) був головою ревізійної комісії ГБК «Ясна поляна». Головою Правління КБК «Ясна поляна» є ОСОБА_6 Останній свідомо не виконував вимоги ревізійної комісії в частині надання необхідних документів для проведення перевірки, а навпаки, пунктом 1 рішення Правління та уповноважених ліній гаражних боксів ГБК «Ясна поляна» ОСОБА_3 був виключений зі складу членів гаражного кооперативу «ГБК «Ясна поляна» за несплату внесків. Відповідно п. 2 повідомлення Правління запросило ревізійну комісію зібратись 29.08.2015 р. для вирішення всіх питань. При цьому ОСОБА_6 не вручив ОСОБА_3 копію рішення Правління про виключення його зі складу членів гаражного кооперативу за несплату внесків. 29.08.2015 р. на спільному засіданні Правління та ревізійної комісії позивачу також не була вручена копію рішення про виключення зі складу членів гаражного кооперативу, що відноситься до повноважень загальних зборів ГБК «Ясна поляна». Крім того зазначив, що в ГБК «Ясна поляна» відсутні документи з приводу введення гаражних боксів в експлуатацію. Відповідно до цього зауважує, що багаторічна сплата членами ГБК «Ясна поляна» експлуатаційних витрат є та продовжує бути незаконною. Таким чином вважає, що ОСОБА_6 не виконав вимоги ст. 68 Конституції України та ст. 18 Закону України «Про кооперації», чим наніс позивачу моральну шкоду, яка виражалась в душевних та фізичних стражданнях, у приниженні його честі та гідності.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_3 посилався на те, що ГБК «Ясна Поляна» не має право на земельну ділянку на якій розташований, самовільно її захопив та гаражні бокси до експлуатації не вводились, отже відповідач здійснює свою діяльність - незаконно та необґрунтовано вимагає сплати членських внесків. Вказане дає підстави позивачу стверджувати що ГБК «Ясна Поляна» - не існувало та не існує документально на теперішній час.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 04 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення суду та змінити його.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки при його ухваленні були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказано, що районний суд помилково дійшов висновку, що позивач пов'язує спричинення йому моральної шкоди з неправомірним стягненням з нього ГБК «Ясна Поляна» членських внесків, які він добровільно сплатив. Зазначив, що сплачував такі платежі, оскільки йому не було відомо про безпідставність, на його думку, таких стягнень. Послався на те, що незаконним виключенням його з членів кооперативу та невиконанням ОСОБА_6 - Головою правління ГБК «Ясна Поляна» йому було заподіяно моральної шкоди. Зауважив, що суд першої інстанції безпідставно зазначив у рішенні в якості третьої особи Прокуратуру Харківської області, не врахувавши уточнень до позовної заяви від 10.11.2017.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст позову та розмір моральної шкоди, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також ухвали суду, оскарження якої передбачене ч. 6 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.

Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Положенням п. 8 Перехідних положень до ЦПК України в редакції від 15.12.2017 передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, у даному випадку Апеляційний суд Харківської області.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно до копії скарги ОСОБА_3 від 29.10.2013 року він є власником гаражних боксів № 420 та 549 в Гаражно-будівельному кооперативі «Ясна Поляна» ( т. 1 а. с. 59).

Відповідно до пункту 9.1 розділу ІІІ Статуту обслуговуючого кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ясна Поляна» підставою для припинення членства в кооперативі є несплата внесків у встановлений термін ( т. 2 а. с. 189-216).

Рішенням Правління кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Ясна Поляна» № 9 від 21.09.2014 року ОСОБА_3 було виключено з складу членів гаражного кооперативу у зв'язку з заборгованістю по сплаті членських внесків ( т. 2 а. с. 142-151).

Судом встановлено що принаймні з жовтня 2011 року між позивачем та ВАТ «Ясна Поляна-2», правонаступником якої є відповідач, існують тривалі суперечки які стали підставою для чисельних судових розглядів та кримінальних проваджень ( т. 1, а. с. 68, 74, 76 та ін.).

Матеріалами справи встановлено що за інформацією Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану - інформація щодо вводу в експлуатацію ГСК «Ясна поляна» за адресою: м. Харків вул. Катаєва 28-а та виділення земельної ділянки за зазначеною адресою не обліковуються (т. 3 а. с. 57).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 04 травня 2018 року закрито провадження в частині вимог до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Іванової Ірини Володимирівни.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд свої висновки мотивував тим, що твердження позивача про неправомірне виключення його з членів неіснуючого ГБК «Ясна Поляна» є таким, що суперечить положенням ст. 16 ЦК України оскільки позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених або невизнаних прав. Вказано, що позивач не позбавлений права на звернення до відповідача, а в разі відмови - до суду, з вимогами про повернення йому незаконно, на його думку, стягнутих членських внесків за період з липня 2013 року по жовтень 2013 року.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає, що позов не підлягає задоволенню з інших підстав з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів передбачене ч. 1 ст. 4 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що порушення своїх прав ОСОБА_3 вбачає у незаконному виключенні його з членів ГБК «Ясна Поляна» та заподіянні йому моральної шкоди.

Так, нормами пунктів 4 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України регламентовано, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що, аналізуючи зміст позовних вимог, доказуванню по справі підлягає законність або незаконність виключення позивача з членів гаражного кооперативу, та завдання йому, в разі визнання незаконним виключення, - моральної шкоди діями відповідача.

Однак, установивши, що питання щодо правового статусу ГСК «Ясна Поляна» та правомірності їх фінансово-господарської діяльності не є предметом розгляду в межах розгляду даної цивільної справи оскільки це виходить за межі позовних вимог, безпідставно дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту його прав.

Останні зміни до Статуту ГБК «Ясна Поляна» пройшли державну реєстрацію 21.05.2013. (т. 2 а. с. 189-216).

Вказаний установчий документ є чинним та ніким не оспорений.

Згідно п. 9.1 Статуту ГБК «Ясна Поляна» член кооперативу може бути виключеним із списків Кооперативу з ініціативи Правління Кооперативу, зокрема, у разі несплати внесків у встановлений термін.

У п. 9.2 Статуту передбачено, що рішення про виключення з Кооперативу приймається Правлінням Кооперативу та підлягає затвердженню Загальними зборами /Зборами уповноважених/.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 був виключений із членів Кооперативу рішенням Правління Кооперативу № 9 від 21.09.2014, яке було затверджене Рішенням Зборів уповноважених №14-1 від 22.11.2014. (т. 2 а. с. 139-141, 142-151)

Пунктом 9.3 Статуту закріплено, що член Кооперативу, виключений із списків, отримує письмове повідомлення за підписом Голови правління про його виключення.

Копію такого Повідомлення №15 від 22.08.2015 було долучено до матеріалів справи за заявою ОСОБА_3 від 31.08.2015. (т. 1 а. с. 7)

Наведене спростовує твердження ОСОБА_3 про порушення порядку виключення його із членів Кооперативу у зв'язку із тим, що такі рішення, на думку позивача, приймаються одноособово Головою правління ОСОБА_6

ОСОБА_3 ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не було надано доказів того, що ним вчасно та в повному обсязі сплачувались членські внески, та що у нього відсутня заборгованість за вказаними платежами.

Отже, виключення ОСОБА_3 з членів Кооперативу було проведено з дотриманням встановленого порядку.

Оскільки позовних вимог про визнання незаконними установчих документів або визнання протиправною діяльності ГБК «Ясна Поляна» до суду першої інстанції не заявлялось, то безпідставною є вимога позивача про визнання протиправним виключення його з членів Кооперативу на підставі того, що, на думку позивача, ГБК «Ясна Поляна» не існувало, та не існує.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 3 Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова ) судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 вказаної Постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі, зокрема, неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на те, що позивачем не було доведено протиправності виключення його з членів ГБК, то у суду відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що районним судом помилково у якості третьої особи було зазначено Прокуратуру Харківської області, оскільки вимог до неї заявлено не було, та питання про її права та обов'язки не вирішувалось.

Що стосується оскарження ОСОБА_3 ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 27 березня 2018 року.

Вказаною ухвалою позивачеві було відмовлено у прийнятті доповнень та уточнень до позовної заяви, та вказана заява (про доповнення та уточнення) була повернута заявникові внаслідок того, що заявником до неї не було надано доказів її направлення учасникам справи.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що вказаний документ носив характер суто доповнень, та суд безпідставно не прийняв його до розгляду з формальних підстав.

Однак, у свої заяві від 26.03.2018, яка названа заявником Доповнення позовної заяви по справі №639/7918/15-ц, ОСОБА_3 зазначає, що вона подана в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Згідно вказаної норми до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

За правилами ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Додатком до вказаної заяви зазначено лише фотокопію постанови №65080192 від 20.03.2008 на 1 арк.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що докази направлення учасникам справи копії доповнень ним було надано до районного суду.

На аркушах справи 91 та 92 тому 3 міститься заява ОСОБА_3 судді Жовтневого суду м. Харкова Івановій І.І. та копія фіскального чека про направлення на адресу ГБК «Ясна Поляна» рекомендованого поштового відправлення.

З поданої до Жовтневого районного суду м. Харкова заяви неможливо ідентифікувати документ, який був до неї долучений, оскільки матеріали справи містять декілька документів, названих ОСОБА_3 доповненнями позовної заяви по справі №639/7918/15-ц.

З копії фіскального чека взагалі не вбачається, що саме було відправлено, та на яку адресу ГБК «Ясна Поляна».

Таким чином, суд першої інстанції правомірно повернув вказану заяву заявникові, а тому, вказана ухвала підлягає залишенню без змін.

Однак, з огляду на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення районним судом було порушено норми матеріального та процесуального права, колегія суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції, та відмовляє у задоволенні позову з інших підстав - за недоведеністю.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02 липня 2018 року ОСОБА_3 було відстрочено сплату судового збору у розмірі 352 грн. 40 коп. до ухвалення рішення у справі.

З огляду на те, що ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 27 березня 2018 року залишена без змін, з ОСОБА_3 на підставі ст. 141 ЦПК України належить стягнути 352 грн. 40 коп.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: 34312206080012;

отримувач коштів: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101;

код отримувача: 37999628;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача: 899998;

код бюджетної класифікації: 22030101.

найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050);

наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди.

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 27 березня 2018 року - залишити без змін.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 травня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 18 липня 2018 року.

Головуючий - В.Б. Яцина.

Судді - І.В. Бурлака.

П.В. Кісь.