Постанова № 75371546, 16.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/2491/17

Провадження № 22-ц/779/838/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Флоряк Д. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря: Петріва Д.Б.,

з участю: представника апелянта Жукової О.О. та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії, за апеляційною скаргою представника Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Флоряк Д.В. 12 квітня 2018 року в м. Надвірна Івано-Франківської області, повний текст якого складено 19 квітня 2018 року,

в с т а н о в и в :

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

В грудні 2017 року Надвірнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Надвірнянське ОУПФУ Івано-Франківської області) поданий позов до ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсій, в обґрунтування якого зазначено, що відповідач вперше звернулася із заявою про призначення пенсії за віком 27.07.2017 року та представила пакет необхідних для призначення цього виду пенсії документів. Згідно записів у трудовій книжці позивач працювала в період з 28.07.1982 року по 29.12.1992 року на Старосинявському цукровому комбінаті смт. Стара Синява Старосинявського району Хмельницької області. Пенсія за віком позивачу призначена з 21.07.2017 року. Однак, трудовий стаж відповідача в період з 28.07.1982 року по 29.12.1992 року на Старосинявському цукровому комбінаті не підтвердився. Фактично підтверджений стаж відповідача становить 10 років 2 місяці 16 днів, тому вона не має права на призначення пенсії за віком. У зв'язку з наведеним, по пенсійній справі відповідача за період з 21.07.2017 року по 30.09.2017 року виникла переплата на загальну суму 2734,67 грн, яка підлягає обов'язковому поверненню до бюджету Пенсійного фонду. Набуття права на виплачену пенсію відбулося неправомірно, тому ця сума підлягає стягненню як з недобросовісного набувача. Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача переплату пенсій в сумі 2743,67 грн (а.с.1-3).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.62-63).

Не погодившись з даним рішенням суду, представник Надвірнянського об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував норми закону, що регулюють дані правовідносини. ОСОБА_3 звернулася до Надвірнянського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. Згідно записів у трудовій книжці вона працювала у період з 28.07.1982 року по 29.12.1992 року на Старосинявському цукровому комбінаті смт. Стара Синява Старосинявського району Хмельницької області. Однак, стаж відповідача згідно записів трудової книжки не підтвердився. Фактичний підтверджений стаж становить 10 років 2 місяці 16 днів, тому ОСОБА_3 не має права на призначення пенсії за віком. Відповідно до частини 3 Порядку повернення сум пенсі, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15.05.2003 № 374/7695 ( із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного Фонду № 25-3 від 25.11.2014 року), суми пенсій, виплачені надміру, внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку. Враховуючи зазначене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Надвірнянського ОУПФУ Івано-Франківської області переплату пенсії в сумі 2734,67 грн (а.с.67-69).

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася.

Вислухавши пояснення представника апелянта та представника відповідача, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 27 липня 2017 року вперше звернулася до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.4-5).

Згідно записів у трудовій книжці під порядковими номерами 28 та 29, ОСОБА_3 з 28.07.1982 року прийнята на посаду різноробочої Старосинявського цукрового комбінату згідно наказу №100-к від 28.07.1982 року та звільнена з роботи 29.12.1992 року відповідно до наказу № 180-к від 25.12.1992 року, за власним бажанням (а.с.9-10).

За змістом протоколу № 1787 від 02.08.2017 року відповідачу призначена пенсія за віком з 21.07.2017 року у розмірі 1161,30 грн, загальний стаж роботи склав 20 років 7 місяцій 18 днів (а.с.6, 7-8)

03.08.2017 року заступником начальника Надвірнянського об»єднаного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області витребувана довідка про заробітну плату ОСОБА_3, яка працювала на Старосинявському цукровому комбінаті за період з 25.07.1982р. по 29.12.1992р. (а.с.11)

Із відповіді з Комунальної установи «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради за №676 без числа від вересня місяця 2017 року № 676 встановлено, що при перегляді відомостей нарахування заробітної плати за 1982-1992 роки по Старосинявському цукрокомбінату трудова участь ОСОБА_3 не виявлена (а.с.13).

На вимогу позивача (а.с.14) відповідач відмовилась повернути виплачену пенсію з 21.07.2017 року по 30.09.2017р. в сумі 2734,67 грн, про що свідчить її заява (а.с.16).

Відповідачу нарахована та виплачена пенсія з 21 по 31.07.2017 р. у розмірі 412,07 грн, за серпень 2017р. - 1161,3 грн, за вересень 2017р. - 1161,3 грн, а всього 2734,67 грн., про що свідчить розрахунок, наданий позивачем (а.с.17)

Із повідомлення Надвірнянського ОУПФУ Івано-Франківської області відповідачу від 27.10.2017р. встановлено, що з жовтня 2017 року виплача пенсії відповідачу припинена та за період з 21.07.2017р. по 31.09.2017р. нарахована переплата пенсії в розмірі 2732 гривні 67 копійок, яка підлягає обов'язковому поверненню до бюджету Пенсійного фонду. (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з положень ст.ст.1212, 1215 ЦК України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши, що позивачем не доведено наявність вини з боку відповідача, дійшов висновку, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем переплачених коштів.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального та процесуального права.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15.05.2003 № 374/7695, ( із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного Фонду № 25-3 від 25.11.2014 року).

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку суми пенсій, виплачені надміру, внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Разом із цим, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення правила про повернення безпідставно набутого майна: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України.

Апелянтом не представлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про недобросовісність з боку набувача пенсії.

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповіді «Трудового архіву» Старосинявської селищної ради смт. Стара Синява Хмельницької області від вересня 2017 року зазначено, що трудовий стаж ОСОБА_3 не підтвердився, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки із записів у трудовій книжці відповідача встановлено, що вона працювала на Старосинявському цукровому комбінаті з 28.07.1982 року по 29.12.1992 року. Ці записи, наявні у трудовій книжці відповідача, про її трудовий стаж жодних сумнівів не викликали, оформлені згідно статті 48 Кодексу Законів про працю України, засвідчені підписами посадової особи та печатками юридичної особи.

В силу частини 1 статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Факт трудової діяльності відповідача підтверджений письмовими доказами: нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які працювали на зазначеному комбінаті в період відповідно з 11.07.1981 року по 18.08.1989 року та з 10.08.1981 року по 28.06.1988 року та долучили копії своїх трудових книжок (а.с.44, 45-48).

Отже, довідка трудового архіву, яка не містить відомостей про те які саме документи досліджувалися (відомості, їх номери, період), не є допустимим та безспірним доказом, який свідчить про те, що відповідач не працювала на Старосинявському цукрокомбінаті і який може бути підставою для висновку про зловживання з боку пенсіонера, як рівно і про недобросовісність з боку набувача пенсії.

Крім того, суду апеляційної інстанції представником відповідача представлена постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року згідно якої визнані протиправними дії позивача щодо припинення виплати пенсії відповідачу з 01 жовтня 2017 року і поновлено право відповідача на виплату пенсії. Крім того, судом встановлено факт, що згідно з повідомленнями Комунальної установи «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради та ліквідатора ВАТ «Старосинявський цукровий завод» документи з кадрових питань (особового складу) працівників вказаного підприємства після його ліквідації здані до архіву не у повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо недобросовісності дій відповідача, відтак заявлені позивачем позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що виплата ОСОБА_3 пенсії у період з 21.07.2017 року по 30.09.2017 року проведена органом Пенсійного фонду України добровільно, на підставі відповідного рішення, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, тому передбачені законом підстави для повернення безпідставно виплаченої пенсії відсутні.

Таким чином, вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Сам текст апеляційної скарги фактично дублює зміст позовної заяви, яка розглянута судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині правового обґрунтування відмови в задоволенні вимоги про стягнення надмірно сплаченої пенсії з підстав, визначених ст. 1215 ЦК України.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 липня 2018 року.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк