Постанова № 75371105, 17.07.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/5766/18

Провадження № 3/263/1583/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суду міста Маріуполя Донецької області

у складі головуючого судді: Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

за участю сторін адміністративного провадження:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, дітей не має, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2018 року об 11 год. 33 хв. по вул. Бахчиванджи, 26 у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген Пассат», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: звужені зениці ока не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп’яніння у закладі охорони здоров’я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не визнав, суду пояснив, що йому працівниками поліції не було роз’яснено наслідки щодо відмови від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, він 06 травня 2018 року поспішав по роботі та відмовився від медичного огляду, поняті лише розписалися у поясненнях, однак при них поліцейські не пропонували йому пройти медичний огляд та з відеоматеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 роз’яснені його права. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 самостійно поїхав до медичного закладу та пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп’яніння, за результатами якого він був тверезим, у зв’язку з чим просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Адвокат ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_1, з наведених підстав також просив закрити провадження у справі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він 06 травня 2018 року близько 11 год. 00 хв. виїхав від тещі, на вул. Бахчиванджи його зупинили працівники поліції та запропонували бути понятим. Коли він вийшов з машини, то бачив, що ОСОБА_1 стояв біля автомобіля. Поліцейські повідомили, що складуть протокол, взяли у нього посвідчення водія та складали протокол. Поліцейська записувала на камеру, встановлювала відомості. Повідомив, що особисто йому як понятому права не роз’яснювали, також не чув, щоб ОСОБА_1 роз’яснювалися права. Свідок зазначив, що він не експерт та не міг визначити стан ОСОБА_1 Працівники поліції вказали, що повезуть ОСОБА_1 до наркодиспансера, однак не чув, що він відмовився, також вказав, що події були більше ніж два місяці тому, через це чітко не пам’ятає. Також свідок вказав, що особисто розписався у поясненнях, в яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від медичного огляду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 06 травня 2018 року близько 11 год. 00 хв. в районі ринка «Бахчиванджи» його зупинили працівники поліції, запропонували бути понятим, він погодився, однак вказав, що поспішає, пройшов з ними до автомобіля, де стояв ОСОБА_1 Після цього зупинили ще одну машину. Вказує, що він особисто не чув щоб роз’яснювали йому права як свідку. Протокол не читав. На вигляд ОСОБА_1 був повністю тверезий. Не пам’ятає, чи пропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу. Він особисто проставив підпис на поясненнях щодо відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, а також у протоколі, однак вказував, що коли він ставив підпис у протоколі, той наче ще не був повністю заповнений.

Працівник патрульної поліції ОСОБА_5 суду пояснив, що 06 травня 2018 року близько 11 год. 00 хв. був зупинений транспортний засіб марки «Фольксваген Пассат» під керуванням водія ОСОБА_1, під час спілкування з ним поліцейський встановив, що поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, є нестандартною, у нього були звужені зениці ока, які не реагували на світло, а також присутня неприродна блідість обличчя. У поліції їм роз’яснена методика для встановлення стану наркотичного сп’яніння, яку він і застосував. До складання протоколу права ОСОБА_1 не роз’яснювалися, однак у подальшому роз’яснені. З приводу відеофіксації, то така не постійно проводилася. Щодо свідків, то вказав, що їм права роз’яснені. Він не пам’ятає, чи роз’яснював ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження медичного огляду, однак за правилами про це казав, ця інформація відсутня на відео, оскільки у нього відсутній обов’язок її фіксувати.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до загальних положень ПДР – ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Згідно зі ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім показів свідків, факт адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 049823 від 06 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, диском із відеозаписом; розпискою, рапортом.

Щодо пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то вони, на думку суду, є такими, що не кореспондуються з доказами, що визнанні судом належними та допустимими, а саме: відеозаписом, показами свідків.

Та обставина, що ОСОБА_1 не знав наслідків відмови від проходження медичного огляду у встановленому порядку, не може бути розцінена як підстава для звільнення його від відповідальності, оскільки не ґрунтується як на змісті ПДР України, так і на змісті статті 68 Конституції України.

ОСОБА_1 не надав будь-яких доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували поважність його відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим суд вважає його пояснення сумнівними, та такими, які спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Разом з тим не приймаються судом як докази відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення посилання на довідку із КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя» від 06 травня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 06травня 2018 року о 15 год. 16 хв. пройшов медичний огляд та за висновком огляду є тверезий, оскільки відмова від проходження медичного огляду на вимогу поліцейського є самостійною підставою для притягнення до відповідальності учасника дорожнього руху, що відповідає п. 2.5 ПДР України і може бути доказом лише у випадку складання протоколу за п. 2.9а ПДР України.

При цьому, відповідно до п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Отже проходження медичного огляду після двох годин з моменту встановлення обставин керування транспортними засобами у стані наркотичного сп’яніння, не забезпечує достовірності результатів перебування водія у тверезому стані саме на час виявлення правопорушення, тому і не може бути прийнятий судом як беззаперечний факт цих обставин.

За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета – виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв’язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 38, 130, 247, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.

Суддя О.М. Музика