Ухвала суду № 75370896, 17.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

17 липня 2018 року м. Київ

Справа № 752/13892/15-ц

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/6643/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Плахотнюк К.Г., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено (т.1, а.с.70-74).

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 310006025283005 від 17.05.2011 року в загальному розмірі 107 924, 82 грн.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2016 року було виправлено арифметичну помилку в третьому абзаці резолютивної частини заочного рішення суду шляхом зазначення вірного розміру судового збору, що підлягав до стягнення «1 079,25 грн.» замість невірно зазначеного «1 218 грн.» (т.1, а.с.95-96).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення (т.1, а.с.245-246).

Не погоджуючись з ухваленим заочним рішенням, ОСОБА_2 22 червня 2018 року направила апеляційну скаргу.

02 липня 2018 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто заявникові без розгляду на підставі пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

03 липня 2018 року ОСОБА_2 повторно направила апеляційну скаргу, одночасно порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заявленого клопотання посилалася на те, що у зв'язку із прийняттям нового Цивільно-процесуального Кодексу виникли складнощі з його тлумаченням.

Апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 294 ЦПК України у редакції 2004 року (у редакції, що була чинна на момент ухвалення оскаржуваного заочного рішення), проте, відповідачка порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012 ).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 ).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

15 грудня 2017 року набув чинності ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п.п. 13 п. 1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року заяву відповідачки про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ЦПК України у редакції 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

За положеннями ч. 1 ст. 294 ЦПК України у редакції 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Статтею 69 ЦПК України (у редакції 2004 року) та статтею 123 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, апеляційна скарга на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року повинна була бути подана з 24 травня 2018 року по 04 червня 2018 року включно.

Слід відмітити, що на теперішній час після ведення в дію ЦПК в новій редакції є непоодинокі випадки неправильного тлумачення норм цивільно-процесуального законодавства, якими передбачено порядок та строк апеляційного оскарження судових рішень.

Однак, неправильне тлумачення особою норм ЦПК не може обмежити його доступ до правосуддя.

З урахуванням викладеного та того, що повний текст ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення стороні відповідача взагалі не направлявся, вважаю, що підстави для поновлення процесуального строку за викладених скаржником обставин підлягають задоволенню.

В той же час, апеляційне провадження у справі не може бути відкрите з наступних підстав.

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 618, 87 грн. (1 079, 25 х 150%) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів:УК у Солом'янському районі;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Р/р 34311206080024;

Код банку отримувача:899998;

ЄДРПОУ 38050812, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.

Роз'яснити скаржнику, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.О. Невідома