Постанова № 75368793, 17.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1114/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

17 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (ухвалене 14 травня 2018 року, повний текст якого виготовлено 18 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001984001 від 07.08.2017, прийняте Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області, про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6800 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Відповідача зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0001984001 від 07.08.2017 є правомірним, адже продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що статус суб'єктів господарювання громадського харчування з універсальним асортиментом товарів. Однак, зафіксовано факт здійснення позивачем продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці в приміщенні, яке не можна вважати господарської одиницею з універсальним асортиментом товарів чи закладом громадського харчування.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Позивач зазначає, що здійснював продаж алкогольних напоїв на розлив у приміщенні яке відноситься до суб'єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем (орендар) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) укладений договір оренди № 2 від 01.01.2017 року частини торгового залу площею 30 м.кв. у магазині "Хороший", що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Термін оренди згідно з умовами договору складає три троки.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань одним із основних видів діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 01.11.2017 року № 40-29/11/07 позивачу видана ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Місцем здійснення торгівельної діяльності у вказаній ліцензії зазначено магазин "Хороший", що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 2076 від 26.07.2017 року та на підставі направлень на перевірку від 26.07.2017 року № 1561 та № 1562 працівниками Головного управління ДФС у Хмельницькій області 27.07.2017 року проведена фактична перевірка з питань додержання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у магазині "Хороший", що розташований за адресою: АДРЕСА_1. та в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_2.

За результатами перевірки складений акт № 077/22-01-40-01/НОМЕР_1 від 27.07.2017 року, який підписаний фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 без зауважень.

Перевіркою встановлений факт реалізації продавцем магазину пива "Хмельницьке" на розлив при тому, що магазин не є закладом громадського харчування, що є порушенням статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі акта перевірки від 27.07.2017 року в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області прийняв податкове повідомлення - рішення № 0001984001 від 07.08.2017 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 6800 грн.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача, а тому звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження зазначене в акті порушення визначене статтею 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем допущене порушення, визначене статтею 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

За визначенням наведеним у статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481), роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів, безпосередньо громадянами та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв.м., обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Пунктом 11 частини 1 статті 15-3 Закону № 481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до частини 6 статті 15-3 Закону № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Змістовний аналіз даної норми дає підстави вважати, що для кваліфікації дій особи як порушення ч.6 ст.15-3 Закону № 481 необхідно одночасне дотримання наступних умов:

- особа не є одним із суб'єктів зазначених у ч.6 ст.15-3 Закону № 481;

- особа здійснює продаж алкогольних напоїв на розлив;

- реалізовані такою особою алкогольні напої споживаються покупцями на місці торгівлі такими напоями.

Згідно з наказом Міністерства економіки України "Про внесення змін до деяких наказів" від 09.10.2006 року №309 поняття громадське харчування замінено на поняття ресторанне господарство.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, Законом №481 не передбачено визначення та порядок отримання статусу підприємства ресторанного господарства або з універсальним асортиментом товарів.

Вичерпні визначення понять об'єкт (заклад) ресторанного господарства, об'єкт (заклад) роздрібної торгівлі, супермаркет тощо містяться в Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 року № 327.

Згідно із пунктом 3.1.5 вказаної Інструкції за спеціалізацією магазини поділяють на: спеціалізовані та неспеціалізовані (універсальні). Останні є різновидами магазинів, асортимент яких включає широку (5 і більше) номенклатуру товарних груп.

Встановлено, що позивачем орендує частину торгового залу, площею 30 м.кв. в магазині "Хороший", що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний магазин є господарською одиницею з універсальним асортиментом товарів, підтвердженням чого є пояснення представника позивача, які об'єктивно підтверджуються панорамним знімком торгівельних вітрин цього магазину, який наявний в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем встановлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив, проте у даному випадку відсутня друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення, закріпленого в статті 15-3 Закону № 481 - споживання таких напоїв на місці.

Так, відповідачем не доведено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду. Водночас, наданими позивачем фотознімками магазину підтверджено відсутність таких місць для споживання пива на місці.

Таким чином, в даному випадку мав місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Суд враховує, що відповідач не надав належних доказів та обґрунтувань даної обставини.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.