Постанова № 75368541, 12.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/507/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта -ОСОБА_1

за участю представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року по справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 ( позивач) звернулася з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС України у Одеській області: 1) б/н на суму 7321,60 грн., штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) № 0005651301 від 21.02.2017р. на суму 27 198, 04 грн. - донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 24 725,49 грн. та штрафних санкцій за його несплату у розмірі 2 472,55 грн.; податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси : 1) № 0005191301 від 21.02.2017р. на суму 1336,04 грн. - донарахування військового збору у сумі 1 068,83 грн. та штрафних санкцій за його несплату у розмірі 267, 21 грн.; 2) № 0071041301 від 28.11.2016 р. на суму 13360,31 грн. - недоїмка з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10 688,25 грн. та штрафні санкції у розмірі 2 672,06 грн.

В обґрунтування позову послався на те, що позивач не порушував податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з контрагентами на виконання договорів з експедиційного перевезення у 2014-2015 роках, а тому донараховані йому податки та штрафні санкції є незаконними та підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року - в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ФОП ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 02 лютого 2018 року -скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про наявність у суб'єкта господарювання всієї первинної документації на підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами на виконання договорів з експедиційного перевезення у 2014-2015 роках. Крім того, зазначив, що рішення податкового органу не відповідають нормам чинного законодавства як по формі так і за змістом.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну

скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 14.09.2016 №1045 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ФОП ОСОБА_3.» та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2016 року, та направлення від 30.09.2016 №000936/1301, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Чертухіною Т.Г., проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено акт від 20.10.2016 №5358/15-53-13-01/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 30.09.2015 з дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015».

Відповідно до акту перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 порушено:

1. п. 177. 2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України), встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 10 688,25 грн.

2. п.2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу за 2015 роки на 24 725,49 грн.

3. п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, занижено суму військового збору у 2015 році на суму 1 068,83 грн.

До вказаних вище порушень, на думку податкового органу, призвела фіктивність господарської операції між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5, пов'язаної із наданням транспортно-експедиторських послуг за Договором про надання послуг від 01.04.2015р. за період з 01.01.2014 по 31.12.2015. внаслідок якої було завищено документально підтверджені витрати на загальну суму 71 255,00 грн., в т.ч. за 2015 рік - 71 255,00 грн.

Також відповідач звертав увагу на недоліки представленої платником податків на перевірку первинної документації, зокрема, наявні розбіжності та неточності.

На підставі акту перевірки відповідачами прийняті податкові повідомлення - рішення :

ГУ ДФС України у Одеській області: 1) б/н на суму 7321,60 грн., штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) № 0005651301 від 21.02.2017р. на суму 27 198, 04 грн. - донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 24 725,49 грн. та штрафних санкцій за його несплату у розмірі 2 472,55 грн.;

ДПІ у Приморському районі м. Одеси : 1) № 0005191301 від 21.02.2017р. на суму 1336,04 грн. - донарахування військового збору у сумі 1 068,83 грн. та штрафних санкцій за його несплату у розмірі 267, 21 грн.; 2) № 0071041301 від 28.11.2016 р. на суму 13360,31 грн. - недоїмка з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10 688,25 грн. та штрафні санкції у розмірі 2 672,06 грн.

Податковий орган не заперечував сам факт господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з іншими контрагентами щодо надання послуг по перевезенню, які були здійснені з участю ФОП ОСОБА_5 по пошуку та виявленню перевізників.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що фактично послуги позивачу із транспортно-експедиційних послуг лише оформлені документально і зі значними недоліками, внаслідок чого вказані документи не можливо визнати первинними, оскільки вони не мають необхідних реквізитів та не відповідають по сумам актам виконаних робіт, а це викликає сумніви у реальності зазначених господарських операцій, враховуючи той факт, що фактичне їх виконання не підтверджується даними ТТН, CMR з міжнародних перевезень, звітами виконавця, тощо, а тому не можуть бути належними доказами надання вказаних транспортних послуг позивачеві.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом (п.3.1 ст.3 ПКУ).

Відповідно до п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями: «Фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи», пп.177.5.3 п.177.5. ст.177: «Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати».

Відповідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать (2015р.): - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, До перевірки надано Договір про надання послуг від 01.04.2015, виправлено рукописно на «січня» (а.с.124 т.1).

Відповідно даного договору, ФОП ОСОБА_3 - «Замовник», доручає, та ФОП ОСОБА_5, - далі «Виконавець», приймає на себе обов'язок надати транспортно - експідиційні послуги. Згідно п. 4.1. зазначеного договору, «Замовник» сплачує виконавцю 7% від суми підписаного договору «Замовником». Згідно п. 4.3. зазначеного договору, підставою для сплати є акт прийому-передачі виконаних послуг, підписаний сторонами.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 01.07.2004 № 1955-ІУ Закону України «Про транспорто - експедиторську діяльність» із змінами та доповненнями, «транспортно-експедиційні послуги - комплекс послуг, пов'язаних з підготовкою і відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, здійсненням контролю за проходженням та отриманням вантажів.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-ІУ Закону України «Про транспорто - експедиторську діяльність» платою експедитора вважаються кошти, сплачені клієнтом експедиторові за належне виконання угоди транспортного експедирування.

Основним документом, що підтверджує факт надання послуг, є акт виконаних послуг (робіт) до якого додається звіт про надані транспортно-експедиційні послуги із документальним підтвердженням. Цей документ є узагальнюючим, тому до нього додаються інші документи, що підтверджують вартість складових наданих послуг, оформлених договором та актом, шляхові листи, товарно-транспортні накладні, чеки, накладні, рахунки-фактури, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що надання послуг за даним договором 01.04.2015 р. підтверджується підписаними сторонами за належною формою Актами наданих послуг від 08.04.2015р., 13.04.2015р., 18.04.2015р. (два акти), 22.04.2015р., 29.04.2015р. на загальну суму 71 255 гривень; прибутковими касовими ордерами ФОП ОСОБА_5 № 2 на суму 25 600 гривень, № 3 на суму 20 000 гривень та № 4 на суму 25655 гривень, що є в матеріалах справи; виписками із книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_3 та книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_5 де відображена сума операції - 71 255 гривень у відповідному звітному періоді; поясненнями ОСОБА_5 при її допиті у якості свідка, в яких вона підтвердила надання транспортно-експедиторських послуг ФОП ОСОБА_3, підписання відповідних бухгалтерських документів та отримання плати за послуги у розмірі 71 255 гривень (т. 1 а.с. 141); Звітами № № 1-11, що були надані ФОП ОСОБА_3 від ФОП ОСОБА_5 за результатами наданих транспортно-експедиторських послуг. При цьому Звіти № 1 - № 4 із доданими до них документами операцій з перевезення (договорами перевезення, CMR, актами наданих послуг) є у матеріалах справи, а Звіти № 5-11 із відповідними документами з перевезення надавалися безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно даних звітів вбачається надання ФОП ОСОБА_3 від ФОП ОСОБА_5 наступних послуг: Звіт № 1 від 08.04.2015р. (пошук перевізника до договору №39 від 09.04.2014, в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками AF-Trans UG та ТОВ "НікАндрТранс; зафрахтовано дві машини); Звіт № 2 від 13.04.2015р. (пошук перевізника до договору №39 від 09.04.2014, в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізником ФОП ОСОБА_7З; зафрахтовано дві машини); Звіт № 3 від 18.04.2015р. (пошук перевізника до договору №39 від 09.04.2014, в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ТОВ " А-ДенТа", ФОП ОСОБА_8; зафрахтовано дві машини); Звіт № 4 від 18.04.2015р. (пошук перевізника до договору №92 від 15.04.2015р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_6; зафрахтовано дві машини); Звіт № 5 від 18.04.2015р. (пошук перевізника до договору №95 від 09.04.2015р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізником ТОВ "Мурмел Армани"; зафрахтовано одну машину); Звіт № 6 від 18.04.2015р. (пошук перевізника до договору № 95 від 09.04.2015р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ТОВ "Мурмел Армани"; зафрахтовано одну машину); Звіт № 7 від 22.04.2015р. (пошук перевізника до договору №96 від 15.04.2015р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ЖК ОСОБА_10; зафрахтовано одну машину); Звіт № 8 від 22.04.2015р. (пошук перевізника до договору №93 від 03.04.2015р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ТДВ "Дижар"; зафрахтовано одну машину); Звіт № 9 від 29.04.2015р. (пошук перевізника до договору №93 від 03.04.2015р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ПП "Дніпро Трейд"; зафрахтовано одну машину); Звіт № 10 від 29.04.2015р. (пошук перевізника до договору № 97 від 13.10.2014р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ПП ОСОБА_11; зафрахтовано одну машину); Звіт № 11 від 29.04.2015р. (пошук перевізника до договору №92 від 15.04.2015р., в результаті чого укладені договори між ФОП ОСОБА_3 з перевізниками ФОП ОСОБА_12; зафрахтовано одну машину).

Наявність перелічених бухгалтерських документів (актів наданих послуг, прибуткових касових ордерів, книги обліку доходів і витрат, звітів) відповідачем жодним чином не була спростована, а договір про надання послуг не був визнаний недійсним.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, цілком враховує долучені ФОП ОСОБА_3 до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Допитана судом першої інстанції свідок ФОП ОСОБА_5 підтвердила й фактичне надання ФОП ОСОБА_3 спірних послуг, що вбачається з технічного запису журналу судового засідання від 20.04.2017р. Тому суперечливим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що фактично послуги ФОП ОСОБА_5 не надавалися.

В свою чергу, відповідачем не подано належних доказів, які б спростовували показання свідка, підтверджували недобросовісність позивача як платника податків або можливу фіктивність його контрагента.

На момент здійснення спірних господарських операцій ФОП ОСОБА_3 та його постачальник були належним чином зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем реального характеру наданих послуг.

Наведене, відповідно, обумовлює й неправомірність застосування контролюючим органом до ФОП ОСОБА_3 штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі та штрафних санкцій за його несплату; донарахування військового збору у сумі та штрафних санкцій за його несплату; недоїмки з податку на доходи фізичних осіб у розмірі та штрафні санкції, що підлягають сплаті з отриманого чистого доходу, на 71 255 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, не досліджено детально господарську операцію позивача з вищезазначеним контрагентом, та не надано об'єктивний та обґрунтований аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в позові) щодо цього спростовують неправильні по суті висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Згідно до ст. ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року по справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС України у Одеській області б/н на суму 7321,60 грн., штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС України у Одеській області № 0005651301 від 21.02.2017р. на суму 27 198, 04 грн. - донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 24 725,49 грн. та штрафних санкцій за його несплату у розмірі 2 472,55 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС України у Одеській області № 0005191301 від 21.02.2017р. на суму 1336,04 грн. - донарахування військового збору у сумі 1 068,83 грн. та штрафних санкцій за його несплату у розмірі 267,21 грн.;

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС України у Одеській області № 0071041301 від 28.11.2016 р. на суму 13 360,31 грн. - недоїмка з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10 688,25 грн. та штрафні санкції у розмірі 2 672,06 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) адреса : АДРЕСА_2, судовий збір за подачу позову у розмірі 640 ( шістсот сорок ) грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 13.07.2018р.

Суддя - доповідач :

Судді: