Постанова № 75368526, 17.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 629/1445/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2018, суддя Каращук Т.О., (повний текст складено 23.05.18) по справі № 629/1445/18

за позовом ОСОБА_1

до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мізіна Андрія Олександровича третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування постанови державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мізіна А. О. №8-ДК/0034По/08/01/-18 від 21.02.2018 про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2018 позов було задоволено. Скасовано постанову №8-ДК/0034По/08/01/-18 від 21.02.2018, а справу про адміністративне правопорушення закрито.

Судове рішення першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Не погодившись з таким рішенням, третя особа звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зазначило, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом від 14.12.2017 за № 594-ДК/595АП/09/01/-17 було встановлено, що земельна ділянка площею 0,1308 га із кадастровим номером НОМЕР_2 використовується ПРАТ «Краснопавілівський комбінат хлібопродуктів» в особі керівника ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 27.09.2017, укладеного між Краснопавлівською селищною радою Лозівського району Харківської області та ПРАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів». Оскільки державна реєстрація вказаного договору оренди, відповідно до ст.. 125 та 126 Земельного Кодексу України не була проведена, державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель у Близнюківському, Лозівському, Первомайському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мізіним А. О. було винесено припис від 14.12.2017 за № 594-ДК/0315Пр/03/01/-17 про усунення порушень вимог земельного законодавства, а саме ст.. 125 та 126 Земельного Кодексу України до 13.01.2018. Аналогічні дії були вчинені державним інспектором за наслідками обстеження земельної ділянки площею 11,5085 га із кадастровим номером НОМЕР_1 - винесено припис від 14.12.2017 за № 594-ДК/ОЗ17Пр/03/01/-17, відповідно до якого керівника ПРАТ «Краснопавілівський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_1 було зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме ст. 125 та 126 Земельного Кодексу України до 13.01.2018.

Оскільки вимоги цих приписів не були виконані, 14.02.2018 державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель Мізіним А. О. було складено протокол про адміністративне правопорушення, який, на думку заявника апеляційної скарги, був достатньою підставою для прийняття оскарженої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому зазначив, що судом першої інстанції не вірно зазначено перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 188-5 КУпАП.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 14.02.2018 не був присутній, про дату, місце та час розгляду справи 21.02.2018 не був повідомлений. Також вказує на порушення відповідачем, допущені ним при проведенні перевірки, що свідчить про її протиправність. Просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що 21.02.2018 Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мізіним Андрієм Олександровичем було винесено постанову №8-ДК/0034По/08/01/-18(а.с.4-6) про накладення адміністративного стягнення та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, .

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення постанови пройшло більше двох місяців, строк на притягнення особи до відповідальності закінчився. Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2018 Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мізіним Андрієм Олександровичем було винесено постанову №8-ДК/0034По/08/01/-18(а.с.4-6) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення , відповідальність за яке передбачено ст.188-5 КУпАП.

Згідно із ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать матеріали справи приписи за № 594-ДК/0315Пр/03/01/-17 та № 594-ДК/ОЗ17Пр/03/01/-17 про усунення порушень вимог земельного законодавства, а саме ст.. 125 та 126 Земельного Кодексу України, були винесені відповідачем 14.12.2017 з зазначенням дати для їх добровільного виконання позивачем - до 13.01.2018. Таким чином, факт невиконання вищезазначених приписів міг бути констатований лише після 13.01.2018 шляхом проведення відповідної перевірки, що і було зроблено відповідачем 14.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП , адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлений факт пропуску строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена саме у зв'язку з невиконанням припису від 14.12.2017, факт якого можливо констатувати лише після 13.01.2018 (а.с. 78-80).

Зважаючи на дату прийняття оскарженої постанови про притягнення позивача до відповідальності - 21.02.2018, двохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, не минув.

Разом з тим, у суду першої інстанції залишилося поза увагою обставини законності проведення відповідачем перевірки та дотримання встановленої процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, про що зазначається позивачем у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, ст. 278 КУпАП встановлює вимоги, які обов'язкові до виконання ще на підготовчій стадії провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний вирішити таке питання: 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Лише після вирішення усіх вказаних вище питань орган (посадова особа), уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, переходить до розгляду справи.

З наведеного вбачається, що Кодексом України про адміністративне правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, з метою недопущення безпідставного притягнення її до відповідальності, і що це є гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як було встановлено в ході судового розгляду та не заперечувалося відповідачем, позивач не був запрошений для надання пояснень в ході розгляду питання про притягнення його адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим відповідачем порушено право позивача бути заслуханим в процесі прийняття рішення щодо нього. При цьому враховується, що в матеріалах справи відсутні докази та не надано їх до суду під час слухання справи, які б підтверджували вручення (надіслання) повідомлення позивачу про час і місце розгляду справи. Як наслідок, позивача було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам, колегія суддів враховує, що ефективність засобу юридичного захисту у значенні статті 13 ЄКПЛ не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Крім того, "орган", що згадується в цій статті, не обов'язково має бути судовим. Однак при визначенні того, чи є звернення до нього ефективним засобом юридичного захисту мають ураховуватися його повноваження і процесуальні гарантії, які він забезпечує (див. рішення у справі Klass та інші проти Німеччини від 6 вересня 1978 року, п. 67).

Під визначенням терміну "процесуальні гарантії" колегія суддів вважає, зокрема, право бути вислуханим компетентним органом під час проведення процедури, що передувала оскаржуваному рішенню.

Так, у суду немає сумніву, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, в разі набрання законної сили, неминуче призведе до негативних наслідків для позивача. А тому, зважаючи на закріплені КУпАП права особи на безпосередню участь у проведенні процедури притягнення її до адміністративної відповідальності, на думку суду, позивач був позбавлений скористатися ефективним засобом юридичного захисту.

Також, колегія суддів враховує пояснення позивача, що не лише постанову, але й самі приписи відповідача він отримав лише 06.03.2018 (а.с. 22), що унеможливлювало виконання приписів та скоєння адміністративного правопорушення. В свою чергу відповідач не надав на спростування таких стверджень позивача жодних доказів направлення чи вручення позивачу винесених приписів про усунення виявлених порушень законодавства під час проведення ним перевірки.

Зважаючи на вимоги діючого на час спірних правовідносин законодавства, державний контроль за охороною та використанням земель дійсно може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»,

При цьому, порядок проведення перевірки має відповідати вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким було до 31 грудня 2017 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. У числі органів, на яких не поширюється дія даного Закону, орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, не визначено (статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Отже, в даному випадку, як свідчать матеріали справи, відповідачем не виконано вимоги щодо погодження проведення перевірки, що є суттєвим порушенням встановленої законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» процедури, внаслідок чого виникають підстави для визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки. Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №818/1511/17.

Крім цього, колегія суддів акцентує увагу на тому, що заявником апеляційної скарги є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, хоча до адміністративної відповідальності позивач був притягнутий за постановою державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мізіна А.О. Відповідач і третя особа (заявник апеляційної скарги), як в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, так і в розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення, є різними суб'єктами владних повноважень, які наділенні різним обсягом повноважень та несуть індивідуальну відповідальність за прийняття ними рішень. В той же час заявник апеляційної скарги, який не був учасником передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, не навів суду жодних доводів, яким чином порушуються його права при перегляді судового рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за постановою відповідача, що зумовлює відсутність підстав для задоволення вимог поданою третьою особою апеляційної скарги.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Мізіна А. О. №8-ДК/0034По/08/01/-18 від 21.02.2018 про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, що відповідає висновкам суду першої інстанції, викладеним у резолютивній частині оскарженого судового рішення. Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини прийняття постанови, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 КАС України, змінити рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2018 в частині мотивів його прийняття.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2018 по справі № 629/1445/18 змінити в частині мотивів його прийняття

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.І. ГуцалСудді Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 17.07.2018.