Постанова № 75368371, 17.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/508/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду, м. Полтава, від 19.03.2018, суддя І.С. Шевяков, , повний текст складено 19.03.18 по справі № 816/508/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2018 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про :

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23.12.2015", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року №268" та довідки № 41/115/39/01-18 від 15.01.2018 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку його пенсії, як колишнього працівника міліції на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268". Не зважаючи на це, листом від 07.02.2018 року № 123/В-03 ГУПФУ в Полтавській області фактично відмовило ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії на підставі наданої довідки УМВС України в Полтавській області з посиланням на здійснення перерахунку пенсії після виділення коштів з Державного бюджету, хоча, на думку позивача, право на здійснення перерахунку його пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправною. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18 у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії працівників поліції відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та від 18.11.2015 № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268". В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2018р. прийняте за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновок суду не відповідає обставинам справи, а оскаржуване рішення винесене у зв'язку з неправильним встановленням обставин по справі. Вказують, що підстав для врахування інших складових грошового забезпечення в довідці немає, оскільки: надбавка за особливо важливі завдання (50%), передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" і виплачувалися особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до 06.11.2015 р. включно ( до моменту введення в дію Закону України "Про національну поліцію"). Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 та Законом України № 900 від 23.12.2015 року зазначені додаткові види грошового забезпечення для поліцейських не передбачені, а відповідно не визначені і розміри зазначених надбавок. Надбавка за виконання особливо-важливих завдань з моменту втрати чинності Закону України «Про міліцію», тобто з 07.11.2015 року не виплачуються. При цьому вони також не передбачені і Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988. Премія у розмірі 155% також не може бути врахована, оскільки такий розмір премії позивач отримував на момент звільнення. Посилаються на те, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 988 керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право установлювати надбавки та премію з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Вказані надбавки та премія не є обов'язковими, їх встановлення є правом керівника поліції та залежить від асигнувань на грошове забезпечення, конкретний розмір вказаних надбавок та премії постановою Кабінету Міністрів України № 988 не встановлений. Відповідно до абз. 7 п. 5 Порядку додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абз. 6 цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988, на даний час для посади, яку позивач займав на день звільнення з органів внутрішніх справ, вказані ним надбавки не виплачуються , премія не має постійного характеру, а обумовлюється успішним виконанням повноважень, якістю, складністю, обсягом та важливістю виконуваних завдань, залученням до розробки проектів нормативно-правових актів тощо. Вказують, що позиція Головного управління узгоджується з позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду від 12.03.2018 р. в рамках розгляду зразкової справи. Таким чином враховуючи вищевикладене просять рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 р. по справі № 816/508/18 скасувати як незаконне в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Від позивача по справі, ОСОБА_1, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Зазначає, що на даний час ГУ ПФУ в Полтавській області потрібно виконати лише свої обов'язки, та перерахувати пенсію позивачу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку у ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

25 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок його пенсії з 01.01.2016 року на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18 у зв'язку із підвищенням розміру грошового забезпечення поліцейським.

Листом ГУПФУ в Полтавській області від 07 лютого 2018 року № 123/В-03 /а.с. 24/ повідомило позивача, що перерахунок пенсії в даний час є не можливим та протиправним в силу дії норм Бюджетного кодексу України, якими заборонено здійснювати будь-які платежі з Державного бюджету України при відсутності відповідного бюджетного призначення.

Не погодившись з цим, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не було вчинено відповідних дій щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268"

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

29 грудня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23 грудня 2015 року.

Цим Законом внесені доповнення в статтю 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме, статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Зазначеною статтею встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Пунктом 1, 4 Порядку (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з пунктом 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до статті 102 Закону України "Про національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Судовим розглядом встановлено, що пенсійна справа позивача знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що не заперечується сторонами.

Частиною третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Згідно пункту 17 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

У відповідності до пунктів 23, 24 вищевказаного Порядку, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону. При цьому пенсіонери звертаються до органів, що призначають пенсії з відповідними заявами та в разі необхідності подають документи, які дають право на підвищення пенсії.

Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій, згідно зі статтею 63 Закону, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10, тобто, відбулись зміни, які є підставою для перерахунку пенсії та зобов'язують органи, на які покладено проведення перерахунку здійснити його.

Відповідно до вищевказаної постанови грошове забезпечення значно перевищує посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постановою Кабінету Міністрів України №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", які також є підставами для перерахунку пенсії особам, які мають на це право.

На день набрання чинності Законом №900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті.

На виконання вказаних вище норм, МВС України листом від 22.03.2017 №4019/02/22-2017, що зареєстрований в ПФУ 28.03.2017 за №1167/5, повідомило, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) має здійснюватися з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто, з 01.01.2016 року.

29.03.2017 року до ГУПФУ в Полтавській області надійшов лист ПФУ від 28.03.2017 року № 9493/02-23, яким управління проінформовано про необхідність підготувати та надати ліквідаційним комісіям списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії.

15 січня 2018 року ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області на ім'я ОСОБА_1 видано довідку № 41/115/39/01-18 (а.с. 22) про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з якою останній у подальшому й звернувся до ГУПФУ в Полтавській області для проведення відповідного перерахунку пенсії, однак отримав відмову з посиланням на відсутність фінансування.

При цьому, колегія суддів зазначає, що після одержання вищевказаної довідки (25 січня 2018 року) у відповідача виник обов'язок прийняти рішення про перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі не вчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не здійснюючи ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі Довідки виданої Ліквідаційною комісією МВС України в Полтавській області від 15 січня 2018 року № 41/115/39/01-18, допускає протиправну бездіяльність, яка безпосередньо впливає на права та інтереси позивача пов'язані з одержанням пенсії у відповідному розмірі.

Щодо посилань відповідача, що Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій вищевказаній категорії пенсіонерів та направлено до Міністерства соціальної політики України лист від 28 березня 2017 року №9493/02-23, а тому відповідні перерахунки та виплати будуть здійснені після одержання відповідного фінансування, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі Ганс-Адам II проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином на них поширюється режим "існуючого майна".

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 24 квітня 2015 року за заявою №38667/06 у справі "Будченко проти України" наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 39). А у рішенні від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України" (заява №10972/05) - вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (пункт 23).

Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 15.12.2018 р. у справі № 820/6514/17.

Стосовно тверджень ГУПФУ в Полтавській області, що на заяву ОСОБА_1 рішення про відмову в проведенні перерахунку управлінням не приймалося, а лише надано відповідь в порядку Закону України "Про звернення громадян", суд звертає увагу останнього, що позивачем даний факт і не оспорюється.

З огляду на викладене, колегія вважає, що відповідачем безпідставно не було вчинено відповідних дій щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268".

Відтак, враховуючи положення пункту 4 частини 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії та зобов'язання управління провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268" на підставі довідки від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, починаючи з 01.01.2016 року. Відповідні позовні вимоги, на переконання суду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача, в апеляційній скарзі, на те, що ГУ ПФУ під час перерахунку пенсії не може враховувати деякі включені в довідку складові грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області взагалі перерахунок пенсії позивачу, згідно довідки від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області не проводило.

Колегія суддів зазначає, що незгода Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з окремими складовими грошового забезпечення згідно довідки від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18 не звільняє від обов'язку провести перерахунок пенсії позивачу враховуючи інші складові грошового забезпечення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що даними постановами Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 , №947 від 18.11.2015 змінено не тільки додаткові види грошового забезпечення, а й основні щодо яких жодних заперечень, крім відсутності бюджетних коштах Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не надає.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області має право під час проведення перерахунку пенсії позивачу не враховувати певні складові грошового забезпечення згідно довідки від 15.01.2018 року № 41/115/39/01-18, проте в даному випадку перерахунок пенсії позивачу взагалі здійснено не було.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на рішення Верховного Суду від 12.03.2018 р. в рамках розгляду зразкової справи, колегія суддів зазначає наступне.

Рішення Верховного Суду від 12.03.2018 р. в рамках розгляду зразкової справи жодним чином не впливає на обов'язок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії позивачу.

Дане судове рішення не стосується спірних правовідносин щодо здійснення перерахунку вже по виданій довідці в яку включені види грошового забезпечення, щодо яких спір фактично відсутній.

Також колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату недоотриманої пенсії без обмеження граничного розміру. В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржене .

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 по справі № 816/508/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло