Постанова № 75368139, 16.07.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/71/17Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А. Провадження № 22-ц/789/690/18 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 48

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

Головуючої - Парандюк Т.С.

Суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та участю сторін - ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 597/71/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 травня 2018 року, постановлену суддею Губіш О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 21.03.2018 року вказаний спір вирішено по суті.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 03.05.2018 року повернуто Борщівському районному суду Тернопільської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Борщівського районного суду від 21.03.2018 року для ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання щодо вимоги позивача про її вселення в спірний будинок та розподілу судових витрат по кожній з заявлених позовних вимог в строк до 24 травня 2018 року.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 21.05.2018 року в ухваленні додаткового рішення у вказаній справі відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову про вселення її у спірний будинок, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначила, що вона звернулась в суд з позовом, згодом уточнивши свої позовні вимоги та просила провести реальний поділ спірного будинку, призначивши будівельно-технічну експертизу для визначення варіантів такого поділу. Враховуючи те, що вона немає доступу до спірного будинковолодіння, а відповідач зумисне ігнорував повідомлення судового експерта про необхідність бути присутнім на місці проведення експертизи, експертизу проведено не було. У зв'язку з цим просила позовні вимоги в частині реального поділу будинку залишити без розгляду і вселити її у спірний будинок, однак судом першої інстанції її вимогу про вселення вирішено не було.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи викладені в ній.

ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнали, вважають ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що подана позивачем заява не була прийнята до розгляду з тих підстав, що не була оплачена судовим збором та не відповідала вимогам ЦПК України, про що суд усно постановив ухвалу.

З таким висновком суду погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішив питання про право, не зазначив точної грошові суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки.

06.03.2017 року позивач збільшила свої позовні вимоги та просила провести реальний поділ будинку і призначити будівельно-технічну експертизу для визначення варіантів поділу.

21.03.2018 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну позовних вимог та у зв'язку з неможливістю проведення будівельно-технічної експертизи просила суд вимоги в частині реального поділу будинковолодіння залишити без розгляду та постановити рішення про вселення її в спірний житловий будинок.

Пунктом 2 ч.2 ст.49 ЦПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст.49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно ч.5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Судом не прийнято до розгляду вимоги позивача в частині вселення у спірний будинок, оскільки така вимога була подана без дотримання вище згаданих вимог цивільно-процесуального законодавства, про що суддею усно постановлено ухвалу, що підтверджується протоколом судового засідання від 21.03.2018 року (а.с.198) та не заперечується ОСОБА_1

При подачі заяви про зміну позовних вимог ОСОБА_1 вказаних вимог процесуального законодавства дотримано не було, оскільки таку заяву подано не до закінчення підготовчого засідання, а після тривалого розгляду справи. Крім того, позивачем не надано доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, що нею визнається.

У роз'ясненні до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПКУ; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не дослідженні в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення залишає без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України покласти на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 травня 2018 року- залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 17 липня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк