Постанова № 75368105, 12.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/329/18

Категорія: 5.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта - Кришкевича Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №031 від 26.10.2017р. першого заступника Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю в сумі 320 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанову №031 від 26.10.2017р. прийнято відповідачем з порушенням Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.06.2013р., а позаплановий захід проведено за відсутності визначених законом підстав. Крім того, позивач вважає, що оскаржувана постанова не містить посилання щодо перевірки з питань виявлення неоформлених працівників або оформлених з порушенням законодавства та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків, в зв'язку з чим застосування до позивача штрафу у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, передбаченого абз. 7 ч.2 ст.265 КЗпП України, є безпідставним. Крім того, позивач акцентує увагу на тому, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач не встановив та не надав належної оцінки тому, що його умисні дії щодо не допуску до перевірки відсутні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року - позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №031 від 26.10.2017р. про накладення штрафу у розмірі 320000,00 грн.

Стягнуто з Головного управління Держпраці в Одеській області (місцезнаходження: 65044, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 2; код ЄДРПОУ 39781624) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).

В апеляційній скарзі, Головне управління Держпраці в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 19 березня 2018 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що контролюючим органом було проведено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства. Щодо розгляду справи стосовно накладення штрафу, то позивач був повідомлений належним чином за 7 днів та оскаржувану постанову прийнято згідно вимог чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив про необґрунтованість апеляційної скарги з підстав, аналогічним наведеним в обґрунтування позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області згідно наказу Головного управління Держпраці в Одеській області №1181 від 25.09.2017 р., направлення на перевірку № 15/01-29-2139 від 25.09.2017 р., на підставі листа Іванівської районної державної адміністрації Одеської області від 04.08.2017р. у період з 26.09.2017 р. по 27.09.2017 р. проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2, щодо додержання законодавства про працю.

За наслідками проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 15-16-021/0180 від 27.09.2017р., в якому зафіксовано порушення:

ст. 35 Закону України "Про оплату праці" - ФОП ОСОБА_2 не надана можливість здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про оплату праці у формі інспекційного відвідування, створено перешкоди щодо одержання інспекторами праці необхідних документів і матеріалів та відвідування місця здійснення господарської діяльності підприємства;

пп.6 п.4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р. - перешкоди ФОП ОСОБА_2 в здійсненні держконтролю за дотриманням законодавства про працю;

пп.5, 5-1 п.6 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р. - перешкоди ФОП ОСОБА_2 в проведенні відповідно до вимог закону перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва (а.с. 12-33).

27.09.2017 р. Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено припис № 15-16-021/0180-0143, в якому зазначено про необхідність виконання ФОП ОСОБА_2 вимог ст. 35 Закону України "Про оплату праці", Положення "Про державну службу України з питань праці", затвердженого ПКМУ № 96 від 11.02.2015р., та надати можливість здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про оплату праці у формі інспекційного відвідування; у строк до 13.10.2017р. письмово проінформувати про виконання вимог припису Головне управління Держпраці в Одеській області з наданням підтверджуючих документів (а.с. 38-39).

26.10.2017р. Головним управлінням Держпраці в Одеській області на підставі акта перевірки № 15-16-021/0180 від 27.09.2017р. прийнято постанову про накладення штрафу №031, відповідно до якої на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 320000,00 грн. (а.с. 41-44).

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача - суб'єкта владних повноважень звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність визначених ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підстав для проведення позапланової перевірки позивача, з відсутності належного повідомлення позивача про розгляд справи щодо накладення штрафу; з відсутності правових підстав для застосування відповідальності, передбаченої абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду з огляду на наступне

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, (надалі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пп. 6 п. 4 вказаного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Головне управління Держпраці в Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України №340 від 27.03.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

За змістом ст. 39 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

За правилами ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до ч.4 зазначеної статті, заходи контролю здійснюються, зокрема, органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідач зазначає, що контрольні заходи органами Держпраці проводяться в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017р.

Суд першої інстанції доречно зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів № 295 від 26.04.2017 дійсно затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, однак цей нормативно-правовий акт є підзаконним актом, на момент проведення контрольного заходу порядок здійснення контрольної діяльності в сфері дотримання вимог законодавства про працю жодним законом не визначався.

Крім того, вимоги частини 5 статті 2 Закону №877-V мають дотримуватися контролюючими органами при здійсненні контрольних заходів незважаючи на особливості нормативного регулювання в окремих сферах.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 р., державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено підстави для проведення інспекційних відвідувань: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Порядок прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування, форма та зміст такого рішення зазначеним нормативним актом не визначені.

Судом встановлено, що наказом першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області №1181 від 25.09.2017р. призначено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, проведення якого доручено головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_3 у період з 26.09.2017р. по 27.09.2017р. (а.с. 96).

З аналізу матеріалів справи вбачається, що у даному випадку позаплановий захід було проведено на підставі листа Іванівської районної державної адміністрації Одеської області від 04.08.2017р., яким повідомлено Головне управління Держпраці в Одеській області про наявність порушень законодавства про працю з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Так, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов вірного висновку, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області не доведено наявності визначених ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підстав для проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Згідно п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 р., про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В матеріалах справи міститься копія письмового повідомлення № 027 від 11.10.2017р. (а.с. 104), в якому відсутня позначка про повідомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу.

З наданої до суду копії опису вкладення до листа (штрихкодивий ідентифікатор 6502003075165) вбачається, що повідомлення № 027 від 11.10.2017р. направлялось ФОП ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_3 5 (а.с. 105), проте докази вручення зазначеного поштового відправлення відсутні. Зазначених обставин відповідач належними та допустимими доказами під час судового розгляду не спростовував, протилежного не довів.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі акта перевірки № 15-16-021/0180 від 27.09.2017р. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №031, відповідно до якої на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 320000,00 грн. (а.с. 41-44).

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 265 КЗпП України).

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Водночас абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, що з системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, згідно абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України є можливою у разі: по-перше, вчинення дій, передбачених абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України; по-друге, вчинення таких дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

Натомість, як вбачається зі змісту наказу № 1181 від 29.09.2017р. "Про проведення інспекційного відвідування" та направлення на проведення інспекційного відвідування № 15/01-29-2139 від 29.09.2017р. предметом здійснення позапланового заходу є додержання законодавства про працю.

За змістом акта перевірки № 15-16-021/0180 від 27.09.2017р., за наслідками перевірки встановлено, що в порушення ст. 35 Закону України "Про оплату праці" ФОП ОСОБА_2 не надана можливість здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про оплату праці у формі інспекційного відвідування, створено перешкоди щодо одержання інспекторами праці необхідних документів і матеріалів та відвідування місця здійснення господарської діяльності підприємства; пп.6 п.4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р. - перешкоди ФОП ОСОБА_2 в здійсненні держконтролю за дотриманням законодавства про працю; пп.5, 5-1 п.6 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р. - перешкоди ФОП ОСОБА_2 в проведенні відповідно до вимог закону перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва (а.с. 12-33).

Колегія суддів також погоджується з думкою суду, що виходячи з наведеного, позаплановий захід призначено з питань додержання законодавства про працю та в даному випадку відповідачем не проводилась перевірка з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі).

Відтак, навіть встановивши факт вчинення позивачем дій, передбачених абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні) за відсутності іншої умови, передбаченої абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (вчинення таких дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України), відповідач не мав правових підстав для застосування до ФОП ОСОБА_2 відповідальності, передбаченої абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (відповідальність у вигляді штрафу - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення), а мав би застосувати відповідальність, що передбачена абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (відповідальність у вигляді штрафу - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення).

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 13.07.2018р.

Суддя - доповідач :

Судді: