Постанова № 75368038, 04.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16110/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Ліневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Народного депутата України Луценка Ігоря Вікторовича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Народного депутата України Луценка Ігоря Вікторовича до Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, треті особи: Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Національне антикорупційне бюро України про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

Народний депутат України Луценко Ігор Вікторович звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, треті особи: Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Національне антикорупційне бюро України про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року позовну заяву Народного депутата України Луценка Ігоря Вікторовича залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Народний депутат України Луценко Ігор Вікторович не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання, призначені на 04.01.2018 р., 23.02.2018 р., 08.05.2018 р., позивач без поважних причин не з'явився та не забезпечив явку свого представника, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

За приписами частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Зазначені норми кореспондуються з положенням пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у підготовче засідання чи судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.

З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 05 грудня 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 січня 2017 року справу прийнято до провадження суддею Огурцовим О.П.

В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2017 року справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 04 січня 2018 року.

В судові засідання, призначені на 04.01.2018р., 23.02.2018р., 08.05.2018р., позивач без поважних причин не з'явився та не забезпечив явку свого уповноваженого представника, хоча про дату час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, доказом чого є наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. З заявами/клопотаннями про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Вказане стало підставою для постановлення судом оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Досліджуючи питання щодо правомірності постановлення судом оскаржуваного судового рішення, колегія суддів зважає на наступне.

Так, зі змісту протоколу судового засідання від 04 січня 2018 року (а.с. 127 - 128) вбачається, що в судове засідання на вказану дату прибув представник відповідача. Позивач та його представник, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання на вказану дату не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття до суду не надали.

У зв'язку з неявкою позивача та його представника, розгляд справи було відкладено на 02 лютого 2018 року, про що учасники судового процесу були повідомлені належним чином.

Розгляд справи, призначеної на 02 лютого 2018 року, судом було відкладено до 23 лютого 2018 року, про що сторони були повідомлені належним чином (а.с. 149).

Як вбачається з протоколу судового засідання від 23 лютого 2018 року (а.с. 169-170), в судове засідання на вказану дату з'явилися представники третіх осіб - ОСОБА_13 та Національного антикорупційного бюро України. Інші учасники судового процесу, у тому числі позивач та його уповноважений представник, до суду на вказану дату не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття не надали.

Розгляд справи, призначеної на 23 лютого 2018 року, було відкладено до 08 травня 2018 року, про що сторони були повідомлені належним чином. Доказом належного повідомлення сторін є наявні у справі повістки про виклик (а.с. 172-184) та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 185-191).

Водночас, як вбачається з протоколу судового засідання від 08 травня 2018 року (а.с. 195-196), в судове засідання з'явилися представники третіх осіб - ОСОБА_13 та Національного антикорупційного бюро України. Інші учасники судового процесу, у тому числі позивач та його уповноважений представник, до суду на вказану дату не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Відповідно, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Отже, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Так, з приводу неявки в судові засідання на 23.02.2018 та 08.05.2018 позивач в апеляційні скарзі зазначає, що ним на офіційну електронну адресу Окружного адміністративного суду міста Києва направлявся запит з проханням повідомити про стан розгляду справи, зокрема результат проведення попереднього судового засідання, призначеного на 23 лютого 2018 року. Крім того, апелянт зауважує на тому, що згідно Розпорядження Голови Верховної Ради України від 14 травня 2018 року № 292-к «Про надання відпустки народному депутату України Луценку І.В.» в період з 03.05.2018 по 09.05.2018 він перебував за кордоном. Між тим, позивач додатково зазначив, що в період з 30.04.2018 по 08.05.2018 його уповноважений представник ОСОБА_14 також знаходився за кордоном у Республіці Польща.

Однак, доказів належного повідомлення суду першої інстанції про зазначені вище обставини, матеріали даної справи не містять.

З наведеного вбачається, що позивач зобов'язаний був повідомити суд першої інстанції про неприбуття у вищезазначені судові засідання або направити іншу компетентну особу, однак вказаних дій не здійснив, що не спростовано ним під час апеляційного розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність залишення позовної заяви Народного депутата України Луценка Ігоря Вікторовича без розгляду з підстав пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вчасне отримання позивачем відповідних повідомлень (повісток про виклик) щодо призначення та відкладення розгляду справи на відповідну дату підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Крім того, колегія суддів враховує також ті обставини, що позивачем та/або його представником не подавалися заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Народного депутата України Луценка Ігоря Вікторовича без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 10.07.2018р.