Постанова № 75367808, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/37/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі № 818/37/18, суддя В.О. Павлічек, м. Суми

за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Управління майном Сумської обласної ради

треті особи Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В. Співака" , Сумська обласна рада

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулись до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління майном Сумської обласної ради, треті особи - Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В. Співака", Сумська обласна рада, в якому просили суд скасувати наказ Управління майном Сумської обласної ради від 27.11.2017 року "Про утворення комісії по реорганізації Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака" шляхом приєднання, як незаконний.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018р. по справі № 818/37/18 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання судом першої інстанції належної оцінки обставинам справи та порушення норм матеріального права, та зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції неправильно застосовано статтю 105 Цивільного кодексу України, абзац 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення сесії Сумської обласної ради від 23.05.2016 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 18.11.2011 р. «Про порядок управління комунальними підприємствами, закладами та установами, які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області», частина 2 статті 19 Конституції України. Просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018р. по справі № 818/37/18 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.

Відповідач, Управління майном Сумської обласної ради, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Треті особи, Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В. Співака", Сумська обласна рада подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначають, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та правомірно відмовив у задоволенні позову, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Сумською обласною радою було прийнято рішення від 24.11.2017 «Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров'я», пунктом 5 якого доручено управлінню майном обласної ради утворити комісії з реорганізації вказаних у ньому юридичних осіб, зокрема, Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака" (а.с. 15).

В подальшому, на виконання зазначеного рішення, Управлінням майном Сумської обласної ради прийнято наказ від 27.11.2017 року № 0702/311 «Про утворення комісії по реорганізації КЗ СОР Сумський обласний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака шляхом приєднання» (а.с. 14).

Позивачі не погодились з наказом Управління майном Сумської обласної ради від 27.11.2017 року № 0702/311 «Про утворення комісії по реорганізації КЗ СОР Сумський обласний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака шляхом приєднання», звернулись з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнятий в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 20 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Таким чином колегія суддів вважає, що до повноважень обласних рад відноситься управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до Статуту Комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака», даний заклад заснований на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління яким здійснює Сумська обласна рада, через уповноважений орган - управління майном Сумської обласної ради (а.с. 66-75).

Згідно Положення про Управління майном Сумської обласної ради, останнє створене з метою здійснення повноважень щодо управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, та міст Сумської області (а.с. 76-80).

Таким чином, колегія суддів вважає, що управління Комунальним закладом Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака» здійснює Сумська обласна рада через Управління майном Сумської обласної ради, до повноважень якої відноситься також управління майном Комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака», оскільки даний заклад заснований на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.

З матеріалів справи встановлено, що Управлінням майном Сумської обласної ради було прийнято оскаржуваний наказ на виконання рішення Сумської обласної ради від 24.11.2017 року "Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров'я", пунктом 5 якого доручено управлінню майном обласної ради утворити комісію з реорганізації, зокрема, Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прийняття оскаржуваного наказу не виходить за межі наданих відповідачу повноважень.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію шляхом його виконання. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О.В.Співака» припинено, про що внесено запис до Реєстру 21.05.2018 р.; номер запису: 16321120019003154; стан суб'єкта: припинено (а.с. 114-118).

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний наказ спрямований на створення комісії з реорганізації закладів охорони здоров'я та є актом індивідуальної дії, оскільки стосується конкретних осіб і їх відносин, та з матеріалів справи не встановлено наявність фактів порушення прав або інтересів позивачів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ не стосується позивачів, оскільки ним не вирішувалось питання щодо їх прав, інтересів та обов'язків, а позивачами не доведено наявність порушення оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень їх прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту, а тому відсутні підстави для звернення до суду.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачами, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти апеляційної скарги, довів правовірність прийняття оскаржуваного наказу, що є предметом оскарження позивачем.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, приймаючи оскаржуваний наказ, Управління майном Сумської обласної ради діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано.

Згідно ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивачів у справі.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018р. по справі № 818/37/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі № 818/37/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 18.07.2018 р.