
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/2660/18
Категорія: 3.7.1Головуючий в 1 інстанції: Літвінова А.І. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук’янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 4-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Савчука Андрія Вікторовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора патрульної поліції 4-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Савчука Андрія Вікторовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та просить скасувати постанову інспектора патрульної поліції 4-ї роти 1-го батальйону Лейтенанта поліції Савчука Андрія Вікторовича ЕАА№307982 від 26.02.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч 2 ст. 122 КУпАП.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказана постанова винесена з порушенням вимог ч. 2 ст. 258, ст. 276, ст. 278 КУпАП, при складені постанови не дотримані вимоги ч. 2 ст. 33, ст. 245, ч. 4 ст. 258, ст. 268 та ст. 279 КУпАП, внаслідок чого відповідач інспектор патрульної поліції Савчук А.В. незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, порушив вимоги щодо процедури розгляду справи та позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 квітня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 307982 від 26.02.2018 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч 2 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП надіслано до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на новий розгляд.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення від 24 квітня 2018 року, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відсутність посилання в оскаржуваній постанові на технічний засіб не є підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та що прийняття оспорюваної постанови відбувалось за спрощеною процедурою, без складення протоколу.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2018 року інспектором патрульної поліції 4-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Савчуком А.В. було складено постанову ЕАА№307982 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч 2 ст. 122 КУпАП.
Судом першої інстанції в судовому засіданні, у присутності сторін досліджено та проаналізовано наданий представником відповідача відеозапис з нагрудної камери інспектора.
З відеозапису вбачається, що проїзд автомобілю, яким керував позивач на жовтий сигнал першого по напрямку дороги світлофору призвів до проїзду регульованого пішохідного переходу в той момент, коли очікуючій групі пішоходів вже було подане зелене світло. При цьому, дорожнє покриття було сухе, поміхи відсутні, видимість та обзір добрі.
Тобто, оцінюючи дорожню ситуацію за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції зазначив, що впевнений, що рухаючись із допустимою правилами дорожнього руху швидкістю, водій після ввімкнення жовтого сигналу світлофору, режимна робота якого триває біля трьох секунд, міг вчинити дії для безпечної зупинки, задля уникнення проїзду пішохідного переходу на червоне світло.
Як вказує суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, наданий позивачем відеозапис вказаних вище обставин не спростовує.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач помилково вважає перетинання перехрестя на жовтий сигнал світлофору, та подальше перетинання пішохідного переходу на червоний сигнал у зв'язку із неможливістю здійснити зупинку без екстреного гальмування забезпеченням безпечних умов дорожнього руху, оскільки водієм повинна була бути вибрана така швидкість руху, щоб мати змогу у населеному пункті перед пішохідним переходом здійснити зупинку без створення потенційної загрози не тільки для пішоходів і пасажирів транспортного засобу, і й для самого водія.
Скасовуючи постанову серії ЕАА №307982 від 26.02.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції зазначав, що позивачем дійсно було порушено правила дорожнього руху, однак виходив з того, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена з порушенням процедурних вимог, а саме вона не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а також вказівку про порядок оскарження адміністративного стягнення.
Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем дійсно було порушено правила дорожнього руху, останнім в апеляційному порядку не оскаржувався.
Колегія суддів не погоджується із наведеним вище висновком суду першої інстанції та вважає, що посилання суду на те, що порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, унеможливлюють належний розгляд справи про адміністративне правопорушення є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п.8.7.3 «ґ» ПДР України передбачено проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофору, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2018 року об 15:55 год ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Миколаївська дорога, здійснив проїзд перехрестя та регульованого пішохідного переходу на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3. «ґ» ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
При цьому, до заперечення на адміністративний позов, відповідачем надано диск із відеозаписами за №5337189750879027455 та №5337281040408904343.
В свою чергу, з метою встановлення всіх обставин справи та дослідження зібраних судом доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією досліджено надані апелянтом відеозаписи.
Зі вказаного відеозапису вбачається, що проїзд автомобілю марки «Volkswagen Jetta», державний номер НОМЕР_1 на жовтий сигнал першого по напрямку дороги світлофору призвів до проїзду регульованого пішохідного переходу в той момент, коли очікуючій групі пішоходів вже було подане зелене світло. При цьому - дорожнє покриття сухе, поміхи відсутні, видимість та обзір добрі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позивач помилково вважає перетинання перехрестя на жовтий сигнал світлофору, та подальше перетинання пішохідного переходу на червоний сигнал у зв'язку із неможливістю здійснити зупинку без екстреного гальмування забезпеченням безпечних умов дорожнього руху, оскільки водієм повинна була бути вибрана така швидкість руху, щоб мати змогу у населеному пункті перед пішохідним переходом здійснити зупинку без створення потенційної загрози не тільки для пішоходів і пасажирів транспортного засобу, і й для самого водія.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, посилання позивача на те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис є необґрунтованим, оскільки виходячи із вищезазначених норм, наданий відповідачем відеозапис може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм даного Кодексу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в своїй постанові №536/583/17 від 14.02.2018 року.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ч.5 ст.258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 247 КУпАП містить вичерпний перелік обставин, на підставі яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
У відповідності до змісту даної статті можна зробити висновок, що недотримання порядку розгляду адміністративної справи, а саме, як зазначає позивач - не зазначення в постанові технічного засобу, яким було зафіксовано порушення ПДР, не є достатньою підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки мав місце факт вчинення правопорушення, який і є предметом доказування.
Крім того в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що інспектор патрульної поліції 4-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Савчук А.В. при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не в спосіб , передбачений КУпАП.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постанови серії ЕАА № 307982 від 26.02.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП у суду першої інстанції були відсутні, вказана постанова винесена у відповідності до норм діючого законодавства та в межах повноважень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. 286 ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст.322, ст. 325, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 квітня 2018 року скасувати.
Прийняти по справі нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 4-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Савчука Андрія Вікторовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2018 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук’янчук
Судове рішення № 75367764, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/2660/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: