Постанова № 75367724, 17.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року справа №820/19449/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Блохіна А.А., Шишова О.О.

секретар судового засідання Романченко Г.О.,

за участі представника позивача Протасова С.В.,

представника відповідачів Артюхової Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (повний текст складено 20 березня 2018 року в м. Сєверодонецьку) по справі № 820/19449/14 (суддя в 1 інстанції Басова Н.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головгого управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Вінницькій області, Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2014 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського") до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області, головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 адміністративний позов ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області, головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 19830818,52 грн., у тому числі:

-суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму 1 194 362,26 грн.;

-суми бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на суму 999 147,00 грн.;

-суми бюджетного відшкодування за липень 2013 року на суму 300 091, 00 грн.,

-суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на суму 5 174 499,26 гри.,

-суми бюджетного відшкодування за травень 2014 року на суму 7 520 391,00 грн.,

-суми бюджетного відшкодування за червень 2014 на суму 4 642 328,00 грн.

Стягнуто з державного бюджету України на користь ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ІПН 133928912340, р/с 26003000119456, МФО 300023 ПАТ Укрсоцбанк суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 19830818,52 грн., у тому числі:

-суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму 1 194 362,26 грн.,

-суми бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на суму 999 147,00 грн.,

-суми бюджетного відшкодування за липень 2013 року на суму 300 091, 00 грн.,

-суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на суму 5 174 499,26 гри.,

-суми бюджетного відшкодування за травень 2014 року на суму 7 520 391,00 грн.,

-суми бюджетного відшкодування за червень 2014 на суму 4 642 328,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 по справі № 820/19449/14 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 здійснено заміну Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області. Здійснено заміну Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області правонаступником Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області. Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області та Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 у справі № 820/19449/14 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 07.03.2017 за заявою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 передано адміністративну справу за позовом ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 за клопотанням представника Луганської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області на належного - Луганську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області. За клопотанням представника позивача залучено до участі у справі № 820/19449/14 в якості другого відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області.

Після остаточної зміни предмету позову, яка прийнята місцевим судом 10.07.2017, позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську Головного управління ДФС України у Луганській області (правонаступником якої є Луганська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Луганській області) щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 19 830 819,00 грн. за періоди квітня, липня, листопада 2013 року та квітня, травня та червня 2014 року;

- стягнути з державного бюджету України на користь ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 19 830 819,00 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн. (т.3 а.с. 13-17)

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року позов ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Вінницькій області, Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування задоволено частково, внаслідок чого,-

- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку відносно ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

- зобов'язано Могилів-Подільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок відносно ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що Державна податкова інспекція у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області допустила протиправну бездіяльність щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом пяти днів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку відносно ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн. Станом на дату вирішення справи по суті позивач продовжує перебувати на податковому обліку, як платник податків, в Могилів-Подільській обєднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області. Належним способом захисту є зобов'язання Могилів-Подільську обєднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок відносно приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн. Суд при вирішенні справи по суті застосував до спірних правовідносин ті норми права, які регулюють спірні правовідносини. Саме такими нормами права є абзац третій п.37 Підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) та стаття 200 цього Кодексу у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, внаслідок чого необґрунтовано не взяв до уваги усіх доводів позивача на підтвердження позовних вимог, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок відносно приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, які були заявлені ним в адміністративному позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 19-3 ПК України, якою визначено вичерпний перелік державних податкових інспекцій, до функцій яких належить лише сервісне обслуговування платників податків та ведення інформаційно-облікової роботи. Зазначає, що саме ГУ ДФС у Вінницькій області зобов'язана внести до реєстру заяв заяву та дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ, саме ГУ ДФС у Вінницькій області вчинено протиправну бездіяльність, натомість Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області не наділена повноваженнями щодо внесення відомостей до відповідного реєстру заяв.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в період з березня 2016 року по 10 вересня 2016 року (період знаходження позивача на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку) не мала можливості надати висновки до органів ДКС України про обсяги бюджетного відшкодування позивачу в строки, передбачені діючим законодавством, так як в зазначений період не надходила узагальнена інформація щодо сум відшкодування ПДВ позивачу від центрального органу фіскальної служби.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області також, звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом винесене незаконне рішення щодо часткового задоволення позову, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про відсутність можливості для подання висновків до органів ДКС України про обсяги бюджетного відшкодування позивачу в строки, передбачені діючим законодавством, у зв'язку з тим, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Позивачем надана відзиви на апеляційні скарги ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області та Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, в яких висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити ці апеляційні скарги без задоволення.

Також ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області та Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області надіслані відзиви з проханням залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Призначене на 20 червня 2018 року судове засідання було відкладено на 17 липня 2018 року з продовженням розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 17 липня 2018 року представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечувала представник відповідачів. В свою чергу, представник відповідачів підтримала доводи апеляційних скарг ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області та Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області і просила їх задовольнити, проти чого заперечував представник позивача. Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", ідентифікаційний код юридичної особи 13392898, зареєстровано як юридична особа 10.02.1993, 02.02.2005, 13821200000002769; 13.09.2017 порушено справу про банкрутство за судовим рішенням про банкрутство; місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, буд.37, офіс 3; зареєстрований виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області. Станом на дату розгляду справи в місцевому суді перебуває на обліку в Могилів-Подільській обєднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100294077, яке видане ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 22.09.1997.

Позивачем на підставі п. 200.7 ст. 200 ПК України подано до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань, податкові декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у загальній сумі 20288275,00 грн.:

- 20 травня 2014 року Позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2013 року на суму 300091 грн., за листопад 2013 року на суму 1286679 грн.;

- 22 травня 2014 року Позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на суму 1741489 грн.;

- 19 травня 2014 року Позивачем подано до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року в розмірі 5538786 грн.;

- 17 червня 2014 року ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" подано податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2014 року в розмірі 7520391 грн.;

- 11 липня 2014 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2014 року в розмірі 4642328 грн.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області, правонаступником якої є Луганська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Луганській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від`ємного та позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за березень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2013 року, липень 2013 року, листопад 2013 року. Результати перевірки оформлені актом від 26.06.2014 року № 1058/12-34-15-03/25/13392898, висновками якого підтверджено відображене ПрАТ "Лугцентрокуз" ім. С.С. Монятовського" у декларації за: березень 2013 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 816232 грн., квітень 2013 бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1741360 грн., липень 2013 бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 300091 грн., листопад 2013 бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1286679 грн., а загалом підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 4144362 грн.

Також перевіркою встановлено, що в порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 ПК України ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 92316,74 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму ПДВ 724,47 грн., березень 2013 року на суму ПДВ 129,17 грн., за листопад 2013 року на суму ПДВ 91463,10 грн., що призвело до завищення від`ємного значення на загальну суму ПДВ 92316,74 грн.; в порушення пунктів 200.3, 200.4 статті 200 ПК України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму ПДВ 853 грн., в тому разі за березень 2013 року в сумі 724 грн., за квітень 2013 року на суму 129 грн.

При цьому, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області у встановлені податковим законодавством строки не надано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок на відшкодування позивачу ПДВ.

В подальшому позивач змінив своє місце реєстрації і, перебуваючи на обліку як платник податків в ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, 26.05.2015 звернувся до цього органу із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2015 року у розмірі 19 830 819 грн. Разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року №9196346798 та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Дана сума була сформована з урахуванням залишку сум податку, що були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015, в яку увійшли суми за квітень 2013 року у розмірі 999 147 грн., за липень 2013 року у розмірі 300 091 грн., за листопад 2013 року у розмірі 1 194 362,26 грн., за квітень 2014 року у розмірі 5 174 499,26 грн., за травень 2014 року у розмірі 7 520 391 грн., за червень 2014 року у розмірі 4 642 328 грн.

На виконання вимог ст. 200 ПК України у період з 22.02.2016 по 26.02.2016 ДПІ у м. Сєвєродонецьку провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2015 року, за результатами якої складено довідку від 04.03.2016 за №364/12-14-12-02/20-13392898. Перевіркою було підтверджено ПрАТ «Лугценетрокуз ім. С.С. Монятовського» у декларації за квітень 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 19 830 819 грн. Перевіркою було підтверджено ПрАТ «Лугценетрокуз ім. С.С. Монятовського» у декларації за квітень 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 19 830 819 грн.

ДПІ у м.Сєвєродонецьку протягом п'яти днів після закінчення проведення вказаної перевірки не сформувала та не направила органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку відносно ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

В подальшому, підприємство знову здійснило перереєстрацію місця знаходження, на м. Могилів-Подільський, просп. Незалежності, 128-Н та було взято на облік як платник податків до Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. При цьому, більше, зокрема протягом 2014, 2015 років, з заявами про повернення бюджетного відшкодування вказаної суми ПДВ позивач до податкових органів не звертався.

Могилів-Подільською ОДПІ було отримано облікові картки платника податків, відповідно до яких було встановлено, що у ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» рахується переплата - а саме залишок невідшкодованих сум по податку на додану вартість в розмірі 15907362,86 грн. та 2784434 грн., в загальній сумі 18691796,8 грн. - статус даної переплати 9, тобто дана сума знаходиться в судових оскарженнях. Станом на дату переходу платника до Могилів-Подільської ОДПІ переплата становила 19395395,8 грн., в січні місяці 2017 року вона закрилась позитивними нарахуваннями, в зв`язку з чим залишок суми становить 18691796,8 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Послідовність дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульована у статті 200 ПК.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України (в редакції, що була чинною до 01.01.2015) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пунктів 200.14, 200.15 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що бюджетне відшкодування ПДВ раніше здійснювалося органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу відповідного висновку. При цьому орган державної казначейської служби лише після отримання відповідного висновку, протягом п'яти операційних днів, перераховує платникові податку відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Натомість, жодних висновків після підтвердження заявлених платником сум ПДВ до бюджетного відшкодування податкові органи до органів державної казначейської служби не надавали.

Разом з цим, Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 200.7 статті 200 ПК України (в редакції Закону № 1797-VIII платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 зазначеної статті встановлено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797-VIII) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797-VIII) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком визначений Порядком ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. №26 (далі - Порядок №26).

Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства (пункт 3 Порядку №26).

Орган Державної фіскальної служби вносить до Реєстру такі дані, зокрема, дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження (пункт 4 Порядку №26).

За положеннями пункту 5 Порядку №26 заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (пункт 6 Порядку №26).

Наявність у позивача права на повернення сум бюджетного відшкодування у розмірі 19 830 819 грн. відповідачами не заперечується.

Таке відшкодування мало здійснюватися на підставі поданих позивачем заяв, шляхом складання контролюючим органом відповідного висновку та надання його розпоряднику бюджетних коштів. Разом з цим, в подальшому зазначений порядок змінився і таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 05.05.2018 в справі № 822/2703/17 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень - 73843599).

Оскільки ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську Головного управління ДФС України у Луганській області (правонаступником якої є Луганська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС України у Луганській області) та ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області не направлено висновків про повернення бюджетного відшкодування відповідно до ПК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин), а також з 01.01.2017 відповідно до редакції ПК України 01.01.2017, не внесено в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, у зв'язку із чим вбачається бездіяльність податкових органів, яка прямо порушує права, свободи та інтереси платника податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську Головного управління ДФС України у Луганській області (правонаступником якої є Луганська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС України у Луганській області) щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 4 144 362,00 грн. за періоди березня, квітня, липня, листопада 2013 року. Тобто, апеляційна скарга позивач в цій частині підлягає частковому задоволенню, оскільки ним вимагається визнати бедлдіяльність цього відповідача про неподання висновку на суму 19 830 819 грн., в той час ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську Головного управління ДФС України у Луганській області було підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 4144362 грн.

Також слід визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку відносно ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

Щодо доводів позивача з приводу функціональних обов'язків державних податкових інспекцій, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України. Пунктом 8 розділу I Закону № 1797-VIII доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Державні податкові інспекції відповідно до статті 19-3 цього Кодексу: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Вказаними правовими нормами обмежено функції Державних податкових інспекцій виконанням лише функцій сервісного обслуговування платників податків.

Згідно підпункту 14.1.226-1 пункту 14.1 ст. 14 ПК України сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов'язаних з реалізацією прав та обов'язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Відповідно до статті 41.1 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Отже, апеляційна скарга позивача є обгрунтованою в цій частині та спростовує висновок суду першої інстанції в частині зобов'язання Могилів-Подільську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, яка з 01.01.2017 здійснює сервісне обслуговування, з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу ДКС України висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

Разом з тим, щодо вимог апеляційної скарги про стягнення з державного бюджету України на користь ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 19 830 819,00 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Верховний Суд України в постанові від 07.03.2017 по справі 820/19449/14 про направлення на новий розгляд справи до суду першої інстанції, виходив з того, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а звідси - суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості, бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури і на умовах, установлених статтею 200 ПК та відповідним Порядком, прийним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, на підставі податкової декларації і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Колегія суддів визнала помилковими рішення судів про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, позаяк така вимога не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. Правильним механізмом є (може бути) вимога про зобов'язання контролюючого органу виконати покладені на нього Законом і підзаконними актами обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначена позиція була також викладена в постанові Верховного Суду України від 07.06.2016 по справі № 806/2256/15 (№ в ЄДРСРУ 58976421).

З набранням чинності з 01.01.2017 № 1797-VIII змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування. Статтею 200 ПК України законодавцем встановлено чіткий порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодування), та строки проведення розрахунків. Норми ПК України та Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не передбачають бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Апеляційний суд не вбачає підствав для задоволення апеляційної скарги в цій частині. Крім того, позивач взагалі не наводить доводів щодо порушення норм матеріального права, критики на рішення місцевого суду, який відмовив в задоволенні вимог стягнення з державного бюджету України на користь ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 19 830 819,00 грн., отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Висновки місцевого суду щодо протиправної бездіяльності ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області по невиконанню обов'язку стосовно формування на направлення висновку із зазначенням сум бюджетного відшкодування, є цілком обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такого відповідача з цих підстав не заслуговують на увагу.

Зазначене вже є підставою для залишення апеляційної скарги ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області без задоволення.

Щодо доводів апеляційної скарги Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, колегія суддів зазначає наступне.

Місцевий суд, встановивши обставини справи, послідовно наводить складові бездіяльності податкових органів, в яких позивач перебував на обліку в період виникнення спірних правовідносин, та, застосувавши абзац третій п.37 Підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України та статтю 200 цього Кодексу у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року, прийшов до висновку щодо зобов'язання Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, як податкового органу, де позивач продовжує перебувати на обліку, подати відповідний висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як вже зазначалось апеляційним судом, відшкодування мало здійснюватися на підставі поданих позивачем заяв, шляхом складання контролюючим органом відповідного висновку та надання його розпоряднику бюджетних коштів, проте, зазначений порядок змінився і таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого суду щодо зобов'язання Могилів-Подільську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з дня набрання законної сили подати до органу ДКС України висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та дійшла висновку про неправильне застосуванням норм матеріального і процесуального права під час прийняття рішення у справі.

Отже, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Інших доводів апеляційні скарги відповідачів не містять.

Відповідно до статті 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішенням від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

У пунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 20 січня 2012 року у справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04) вказано, що суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4872 грн., заяви про зміну предмету позову в сумі 1600 грн., апеляційної скарги в сумі 2400 грн. (т.1 а.с. 3, т.3 а.с.18, т.7 а.с. 54), всього - 8872 грн.

Суд апеляційної інстанції вбачає фактично 4 позовні вимоги: по 1 до Луганської ОДПІ, ДПІ у м.Сєвєродонецьку та Головного управління ДФС у Вінницькій області (причому вимоги до останнього відповідача, викладені у вигляді визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити пенві дії, є взаємопов'язаними, такими, що витікають одна з одної, тому враховуються як одна вимога), а також про стягнення сум бюджетного відшкодування (в задоволенні якої судовим рішенням апеляційної інстанції відмовлено).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції присуджує позивачеві понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 6654 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Луганської ОДПІ в сумі 2218 грн., ДПІ у м.Сєвєродонецьку - 2218 грн. та Головного управління ДФС у Вінницькій області в сумі 2218 грн.

Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 317, 321, 322, ч.1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Могилів-Подільської ОДПІ у Вінницькій області - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"- задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі №820/19449/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Вінницькій області, Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Визнати протиправною бездіяльність ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську Головного управління ДФС України у Луганській області (правонаступником якої є Луганська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС України у Луганській області) щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 4 144 362,00 грн. за періоди березня, квітня, липня, листопада 2013 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку відносно ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за податковою декларацією за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" за квітень 2015 року в розмірі 19 830 819,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Вінницькій області подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня отримання копії постанови.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" судові витрати в сумі 2218 грн. (дві тисячі двісті вісімнадцять гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" судові витрати в сумі 2218 грн. (дві тисячі двісті вісімнадцять гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" судові витрати в сумі 2218 грн. (дві тисячі двісті вісімнадцять гривень).

Повне судове рішення - 18 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді О.О. Шишов

А.А. Блохін