Постанова № 75367643, 17.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/2919/18

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Дата і місце ухвалення: 20.04.2018р., м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

при секретарі - Григоренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому з урахуванням уточнення 05.04.2018р. позовних вимог, просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП №53879947 від 29.01.2018р.

Позов обґрунтовувало тим, що у державного виконавця не було передбачених Законом України «Про виконавче провадження» підстав для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору ВП №53879947 від 29.01.2018р., оскільки дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо виконання судового рішення реалізовані ще до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, проте фактично виконано рішення не було за відсутності вини боржника, а з об'єктивних причин - відсутності необхідних для перерахунку документів. Також, позивач посилався на те, що при винесенні спірної постанови державним виконавцем необґрунтовано змінено розмір виконавчого збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018р. позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. ВП №53879947 від 29.01.2018р. в частині стягнення з боржника - ГУ ПФУ в Одеській області виконавчого збору в сумі 2092 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 20.04.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що на виконання вимог ст.19 Конституції України та постанови КМУ від 13.02.2008р. №45, Головне управління поступово здійснювало перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4, який є стягувачем згідно виконавчого листа, по мірі надходження правовстановлюючих документів, відповідних довідок. При цьому, виконання рішення суду розпочалося ще до винесення державним виконавцем відповідача постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому державний виконавець повинен був застосувати ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» та не стягувати з боржника виконавчий збір.

Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області також подав апеляційну скаргу на рішення суду від 20.04.2017р., обґрунтовану посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Зокрема, апелянт посилається на те, що спірною постановою ВП №53879947 від 29.01.2018р. правомірно визначено розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника, оскільки на момент здійснення процесуальної дії мінімальна заробітна плата становила 3723 грн.

Також, апелянт не погоджується з правильністю розподілу судом першої інстанції судових витрат у справі.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ставиться питання про скасування рішення суду від 20.04.2018р. та прийняття нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ГУ ПФУ в Одеській області.

ГУ ПФУ в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить її залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05.10.2016р. у справі №522/8141/16-а, яку ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016р. та Вищого адміністративного суду України від 18.10.2017р. залишено без змін, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати ОСОБА_4 пенсію з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за участь в АТО, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошових доходів населення.

На виконання вказаного судового рішення 09.12.2016р. Одеським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист, за яким 05.05.2017р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. відкрито виконавче провадження ВП №53879947.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.11.2017р. встановлено спосіб і порядок виконання судового рішення - постанови Приморського районного суду м.Одеси від 05.10.2016р., зазначивши, що здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_4 необхідно провести з 01 квітня 2016 року.

29.01.2018р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

29.01.2018р. державним виконавцем відповідача прийнято постанову №53879947 про стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області виконавчого збору у розмірі 14892 грн.

Не погоджуючись із законністю вказаної постанови державного виконавця ГУ ПФУ в Одеській області оскаржило її в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов пенсійного органу, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що станом на момент винесення головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. постанови про відкриття виконавчого провадження №53879947 від 05.05.2017р., в якій зазначено про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн., постанова Приморського районного суду м. Одеси від 05.10.2016р. у справі №522/8141/16-а позивачем не була виконана самостійно. Суд зазначив, що стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

При цьому, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача, що при винесенні спірної постанови державним виконавцем безпідставно змінено розмір виконавчого збору, зазначивши, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не зазначено та судом не встановлено правових підстав для збільшення розміру виконавчого збору, визначеного у постанові №53879947 від 05.05.2017р. про відкриття виконавчого провадження з 12800 грн. на 14892 грн.

Апеляційний суд, не вдаючись до аналізу висновків суду першої інстанції щодо суті спору, зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення, виходячи з наступного.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби , приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, частиною 3 вказаної статті Кодексу передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016р. №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.

Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.

Таким чином, структурні підрозділи органів державної виконавчої служби, зокрема, відділи примусового виконання рішень, не є органами державної виконавчої служби у розумінні Закону №1403-VIII, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у справах.

Належним відповідачем у даному спорі є орган державної виконавчої служби -Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Отже, у даному випадку суд першої інстанції повинен був за правилами статті 48 КАС України здійснити заміну первинного відповідача на належного, залучити до участі у справі співвідповідача або, у разі наявності заперечень позивача, залучити як другого відповідача.

Аналіз статті 48 КАС України, що встановлює правила заміни неналежної сторони дає підстави для висновку, що заміна неналежного відповідача, або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції.

Оскільки стаття 48 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.

Можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, відповідачем по якій є неналежний орган, та в якій публічно-правовий спір вже вирішено.

Враховуючи, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не є належним відповідачем у справі, та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну, або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, судова колегія вважає, що у даному випадку слід відмовити ГУ ПФУ в Одеській області у задоволенні позову з підстав пред'явлення його до неналежного органу.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 13.06.2018р. по справі №303/3416/17 (адміністративне провадження №К/9901/6799/18)

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача, що для захисту свого порушеного права він може звернутися з позовом до належного відповідача.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим постановлене судове рішення, на підставі ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року відстрочено апелянту сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, тому з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області належить стягнути судовий збір у розмірі 2643 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741) на користь Державної судової адміністрації України (рахунок №31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук