Постанова № 75367604, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/281/18 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Бужак Н.П. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 02.01.2018 р. №1 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - старшого сержанта поліції ОСОБА_6;

- поновити на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 грн. 00 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 02.01.2018 №1 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого сержанта поліції ОСОБА_6. Поновлено з 03.01.2018 ОСОБА_6 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо повторного направлення ОСОБА_6 для проходження професійної підготовки.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головного управління Національної поліції в Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції на підставі неповністю досліджених обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в обов'язковому порядку, на підставі п.5 та п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію», підлягають звільненню зі служби поліцейські, які проходили первинну професійну підготовку та були достроково відраховані з навчального закладу, де вони проходили первинну професійну підготовку. Відтак, апелянт вважає звільнення позивача правомірним.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.09.2017р. №234 о/с ОСОБА_6 прийнятий на службу в поліції на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з присвоєнням йому спеціального звання - старший сержант поліції.

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 11.09.2017 р. №1413 ОСОБА_6 був зарахований для проходження первинної професійної підготовки.

В подальшому, наказом Національної академії внутрішніх справ від 15.12.2017 р. № 2085 через відсутність на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів, ОСОБА_6 відраховано з числа слухачів первинної професійної підготовки.

02.01.2018 р. Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області, на підставі п. 2 ч. 6 ст.73 Закону України "Про Національну поліцію", виданий наказ №1 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції з 02.01.2018 року за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", тобто, через службову невідповідність.

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Закону, поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов'язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України. Положення цієї статті не поширюються на тих, хто здобуває вищу освіту на денній формі навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно ч.3-5 ст.73 Закону, порядок і умови проходження первинної професійної підготовки визначає Міністерство внутрішніх справ України. Поліцейські після успішного закінчення курсу первинної професійної підготовки повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони були направлені для проходження первинної підготовки, для подальшого проходження служби в поліції відповідно до цього Закону. Поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки отримали незадовільні оцінки за результатами іспитів, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції.

Відповідно до ч.6 ст.73 даного Закону, поліцейські достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, за станом здоров'я, мають бути звільнені зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону. Поліцейські, які достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки склали іспити і отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пунктів 5 або 6 частини першої статті 77 цього Закону.

Згідно зі ст. 77 Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

З метою належної організації підготовки поліцейських, вперше прийнятих на службу в Національній поліції, відповідно до ст.73 Закону України «Про Національну поліцію», наказом МВС України від 16.02.2016 року №105 затверджено Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, вперше прийнятих на службу в Національній поліції.

Відповідно до пункту 2, 3 розділу 1 Положення №105, поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції, проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, у тому числі відповідну спеціальну підготовку щодо зберігання, носіння, застосування і використання вогнепальної зброї. Професійна підготовка проводиться на базі установ (закладів) Національної поліції, що діють для забезпечення організації відповідної спеціальної підготовки вперше прийнятих на службу в поліції, підвищення кваліфікації і перепідготовки молодшого складу поліції, а також проведення окремих видів службової підготовки поліцейських (далі - заклади професійної підготовки).

Згідно з п. 1, 3 розділу 2 Положення №105, кадрові підрозділи органів (закладів, установ) поліції ведуть облік поліцейських, яким необхідно пройти професійну підготовку, та організовують їх направлення до закладів професійної підготовки у строки, визначені рознарядкою. Поліцейський направляється на професійну підготовку не пізніше ніж через чотирнадцять календарних днів після його призначення на посаду.

Пунктом 6 розділу 3 Положення №105, визначено, що слухачі достроково відраховуються із закладів професійної підготовки: 1) через небажання продовжувати або проходити професійну підготовку; 2) за станом здоров'я; 3) через недисциплінованість; 4) за невиконання навчального плану (отримання незадовільної оцінки під час повторного проходження проміжного контролю з навчальних дисциплін (предметів), непроходження навчальної практики або ненадання матеріалів за результатами її проходження). Повторне проходження проміжного контролю проводиться протягом десяти робочих днів після отримання незадовільної оцінки; 5) за отримання незадовільної оцінки за результатами підсумкового (вихідного) контролю; 6) у разі відсутності на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом; 7) за вироком суду, який набрав законної сили, на підставі надісланого до закладу професійної підготовки наказу про звільнення поліцейського.

Відповідно до п.п. 7, 8 розділу 3 Положення №105 відрахування слухача здійснюється наказом керівника закладу професійної підготовки. Про відрахування слухача заклад професійної підготовки повідомляє кадровий підрозділ органу (закладу, установи) поліції, яким він був направлений для проходження професійної підготовки, не пізніше ніж на наступний календарний день.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Національної академії внутрішніх справ від 11.09.2017 р. № 1413 ОСОБА_6 був зарахований для проходження первинної професійної підготовки.

В подальшому, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю через хворобу ОСОБА_6 був відсутній на заняттях двадцять п'ять календарних днів - з 13.11.2017 р. по 22.11.2017 р., а також з 25.11.2017 р. по 08.12.2017 р. хворобу, що підтверджується довідками Тальнівської центральної районної лікарні № 36 від 22.11.2017 р. та № 41 від 08.12.2017 р., відповідно.

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 15.12.2017 р. № 2085 через відсутність на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів ОСОБА_6 відраховано з числа слухачів первинної професійної підготовки, у відповідності до вимог до п. 6 ч. 6 р. ІІІ Положення № 105.

Відповідно до оскаржуваного наказу, позивач звільнений зі служби з формулюванням підстав звільнення - «через службову невідповідність», на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу став саме наказ Національної академії внутрішніх справ від 15.12.2017 р. № 2085 про відрахування ОСОБА_6 з числа слухачів первинної професійної підготовки через відсутність на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів.

Разом з тим, абзац 2 ч.6 ст. 73 Закону чітко визначає умови за яких може мати місце звільнення поліцейських, достроково відрахованих з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, а саме: поліцейські, які достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки склали іспити і отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пунктів 5 або 6 частини першої статті 77 цього Закону.

Вказані норми є імперативними, містять виключний перелік підстав для відрахування з навчання та подальшому звільненню зі служби в поліції.

Наразі, абзац 2 ч.6 ст. 73 Закону України "Про Національну поліцію" не містить такої підстави дострокового відрахування поліцейських з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку - відсутність на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів, як підставу звільнення поліцейського зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Відтак, положення ч.6 ст.73 Закону України "Про Національну поліцію" не застосовуються у разі, якщо особа була відрахована з навчального закладу з причин відсутності на курсах більше 14 діб, у зв'язку з хворобою, що підтверджується відповідним документом.

В той же час, п. 9 Положення № 105, передбачено, що у випадку відрахування слухача з причин його відсутності на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом, поліцейський повертається до органу (закладу, установи) поліції, з якого він був направлений.

Поліцейський, відрахований із закладу, що здійснює професійну підготовку, через зазначені вище обставини, може бути повторно направлений для проходження професійної підготовки, відповідно до вимог розділу II цього Положення.

Відтак, питання подальшого перебування позивача на службі в поліції та проходження ним первинної професійної підготовки повинно було бути вирішеним відповідачем відповідно до п. 9 Положення 3 № 105.

Враховуючи, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 02.01.2018 р. №1 о/с "По особовому складу" є рішення Національної академії внутрішніх справ від 15.12.2017 р. № 2085 про відрахування ОСОБА_6 з числа слухачів первинної професійної підготовки, яке, як встановлено вище, прийнято через відсутність позивача на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів, саме у зв'язку із хворобою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

Керівник поліції, відповідно до ст. 22 Закону України «Про Національну поліцію», як посадова особа органу державної влади, повинен приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлені законодавством, таке рішення повинно бути обґрунтованим, тобто з урахуванням всіх обставин (доказів), що мають значення для прийняття рішення.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003р., вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, правомірність прийняття оскаржуваного рішення про звільнення позивача зі служби з органів поліції не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, а відтак, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо поновлення позивача на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Крім того, відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт «з» пункту 1). У відповідності до частини 3 пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься випадок й вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Так, згідно довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.03.2018 р. № 177, за останні 2 календарні місяці роботи (листопад 2017 року - грудень 2017 року), заробітна плата позивача становить 18 654,77 грн. Середньоденний розмір заробітної плати позивача складав 305,80грн. (18 654,77 грн. / 61 робочих дні).

Кількість робочих днів у період вимушеного прогулу позивача складає 84. Відповідно, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 02 січня 2018 року по 27 березня 2018 року складає 25 687, 20 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з ГУ Національної поліції в Черкаській області на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 25 687, 20 грн.

Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо повторного направлення ОСОБА_6 для проходження професійної підготовки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, за правилами наведеної норми процесуального законодавства захисту в суді підлягають, зокрема, порушені органом державної влади та його посадовими особами, права, свободи та інтереси фізичних осіб.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто, не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

При цьому, застосування судом частини другої статті 9 КАС України можливе у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, наприклад, коли повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. При цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Водночас, суд першої інстанції приймаючи рішення по даній справі, вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Головне управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо повторного направлення ОСОБА_6 для проходження професійної підготовки.

Однак в спірних правовідносинах предметом спору є правомірність звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки ОСОБА_6 звертався до суду за захистом порушеного саме цього права. Питання правомірності не направлення позивача для повторного проходження професійної підготовки не було предметом судового розгляду в даній справі.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, однак помилково вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Головне управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо повторного направлення ОСОБА_6 для проходження професійної підготовки, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права частково призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині з прийняттям нового рішення в цій частині.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо повторного направлення ОСОБА_6 для проходження професійної підготовки - скасувати.

В решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Бужак Н.П.

Повний текст постанови виготовлено 16.07.2018 року.