Постанова № 75367577, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16727/17 Суддя першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участі:

представника позивача: - ОСОБА_1.,

представника відповідача: - Остапенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України в особі військової частини А 0135 про визнання незаконним та скасування п.5 наказу від 13.11.2017 року №404,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі військової частини А 0135 про визнання незаконним та скасування п.5 наказу від 13.11.2017 року №404, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати незаконним та скасувати п. 5 наказу командира військової частини А0135 №404 за порушення вимог ст. 76 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо відповідальності за утримання казарм та іншого житлового фонду, ст. 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо керування роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового становища особового складу військової частини та організації якісного харчування особового складу, контролю доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця відповідно та порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 09.02.2016 р. №62 «Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання» стосовно підготовки об'єктів продовольчої служби до їх використання за цільовим призначенням та здійснення контролю за санітарним станом об'єктів продовольчої служби на заступника командира військової частини з тилу - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини А4180 підполковника ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано правомірності наказу від 13.11.2017 року №404 «Про результати перевірки окремих питань повсякденної життєдіяльності у військових частинах безпосереднього підпорядкування» в оскаржуваній частині.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Актом перевірки питань підготовки казарменно-житлового фонду до зими, стану служби військ щодо посилення охорони та оборони військових містечок, організації харчування, утримання їдалень, складів, організації паркової служби, готовності продуктів технічного обслуговування та ремонту, акумуляторних зарядних станцій до роботи в зимових умовах у військових частинах А4180, А3258, А0565 від 13.11.2017 року №313/6/8907, встановлено, що їдальня військової частини А4180 утримується у незадовільному стані. Претензійна робота командуванням військової частини щодо будь-яких порушень договірних зобов'язань суб'єктом господарювання не ведеться, а саме: розетки, вимикачі виламані або на своїх місцях не закріплені, брудні; господарюючий інструмент зберігається у брудному стані, після використання не обслуговується; меню виходу страв на стенді в їдальні не відповідає меню розкладки продуктів; умивальники милом та рушниками не укомплектовані; в цехах біля умивальників замість рушників брудне ганчір'я, мила немає; під час прийому їжі відсутня контрольна продукція, повар (суб'єкт господарювання) взагалі не має жодного розуміння у даній справі. Керівництво військової частини замість того, щоб скласти акт порушень договірних зобов'язань, доповідає, що представники суб'єкта господарювання не їхні зауваження не реагують.

Внаслідок викладеного, в акті від 13.11.2017 року №313/6/8907 зроблено висновок про те, що заступник командира військової частини з тилу - начальник відділення матеріально-технічного забезпечення взагалі самоусунувся від виконання своїх функціональних обов'язків. Недоліки тилового забезпечення, які були зазначені у серпні місяці 2017 року не усунуті, а навіть їх кількість збільшилась.

За результатами вказаної перевірки Міністерством оборони України в особі командира військової частини А0135 винесено наказ від 13.11.2017 року №404 «Про результати перевірки окремих питань повсякденної життєдіяльності у військових частинах безпосереднього підпорядкування», п. 5 якого за порушення вимог ст. 76 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо відповідальності за утримання казарм та іншого житлового фонду, ст. 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо керування роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового становища особового складу військової частини та організації якісного харчування особового складу, контролю доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця відповідно та порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 09.02.2016 р. №62 «Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання» стосовно підготовки об'єктів продовольчої служби до їх використання за цільовим призначенням та здійснення контролю за санітарним станом об'єктів продовольчої служби на заступника командира військової частини з тилу - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини А4180 підполковника ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Вважаючи вказаний наказ в частині п. 5 необґрунтованим, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).

Так, Законом України від 24.03.1999 р. №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Пунктом 1 розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (п. 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

У силу п.п. 68 та 69 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

На вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження у посаді.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (п. 83 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (п. 86 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

У свою чергу, Законом України від 24.03.1999 р. №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

У силу ст. 76 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира полку (окремого батальйону) з тилу в мирний і воєнний час відповідає за матеріальне й технічне забезпечення підрозділів полку (окремого батальйону) підпорядкованими службами; за підвезення всіх видів матеріальних засобів та за водопостачання; за торговельно-побутове забезпечення особового складу; за утримання казарм та іншого житлового фонду; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, додержання правил охорони довкілля і стан пожежної безпеки безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, укомплектування їх озброєнням і технікою тилу; за стан обліку матеріально-технічних засобів підпорядкованих служб.

Заступник командира полку (окремого батальйону) з тилу підпорядковується командирові та є прямим начальником усього особового складу полку (окремого батальйону).

Приписами ст. 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що заступник командира полку (окремого батальйону) з тилу зобов'язаний: брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки полку (окремого батальйону) й організовувати їх виконання відповідно до своєї спеціальності; керувати діяльністю та бойовою підготовкою підпорядкованих підрозділів і служб, проводити заняття з офіцерами і прапорщиками полку (окремого батальйону) з організації тилового забезпечення, а із старшинами - з ведення військового господарства; керувати роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового становища особового складу військової частини; організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованими службами підрозділів полку (окремого батальйону) матеріальними засобами, якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця; організовувати своєчасну видачу обмундирування, його припасування й ремонт; знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, прапорщиків, сержантів безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, постійно проводити з ними роботу з виховання та вдосконалення підготовки за спеціальністю; планувати роботу транспорту, пов'язану з підвезенням матеріальних засобів, і здійснювати контроль за правильністю та ефективністю його використання; планувати і організовувати підвезення підрозділам полку (окремого батальйону) матеріальних засобів та забезпечувати водопостачання; перевіряти не менше ніж двічі на рік наявність і стан матеріальних засобів у підрозділах полку (окремого батальйону) і безпосередньо підпорядкованих складах з оформленням відповідних актів; організовувати щорічне проведення інвентаризації всього майна і техніки у службах; керувати роботами з обладнання й удосконалення навчально-матеріальної бази та механізації вантажно-розвантажувальних робіт тилу полку і підпорядкованих складів; здійснювати контроль за якістю, правильністю застосування і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та виконанням вимог безпеки при поводженні з ними; інструктувати перед заступанням у наряд чергового їдальні; знати наявність і стан техніки в підпорядкованих підрозділах і службах, забезпечувати її правильну експлуатацію, обслуговування, ремонт та евакуацію; організовувати належну експлуатацію, своєчасний ремонт жилих і нежилих будинків, водопровідно-каналізаційних мереж і споруд, своєчасну підготовку їх до зими, а також казарменого інвентарю й меблів, утримання в належному стані території, на якій розквартировані підрозділи полку (окремого батальйону), вживати заходів для пожежної безпеки об'єктів безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, а також обладнання їх технічними засобами охорони та пожежної сигналізації; розробляти заходи щодо економічної роботи й організовувати їх здійснення; організовувати банно-пральне обслуговування підрозділів полку (окремого батальйону); керувати підсобним господарством полку (окремого батальйону); розробляти та здійснювати заходи щодо додержання вимог безпеки під час виконання ремонтно-будівельних і господарських робіт та експлуатації техніки в підпорядкованих підрозділах і службах; організовувати забезпечення військовослужбовців своєї частини службовим, тимчасовим (орендованим) чи постійним житлом; організовувати й контролювати ведення обліку та звітності в установленому порядку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вищевказаними положеннями Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на позивача, як на заступника командира військової частини з тилу - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини А4180, визначено відповідальним за матеріальне й технічне забезпечення. Вказане також відповідає функціональним обов'язкам останнього, затвердженим командиром військової частини А1480 від 26.12.2017 року.

Саме за невиконання покладених на позивача обов'язків і застосовано по відношенню до останнього заходи дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до п.1 розділу І Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року N 608 цей Порядок визначає механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або допустили правопорушення під час проходження ними зборів.

Так, п. 1 ст. ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування призначається у разі, в тому числі, невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Службове розслідування проводиться для встановлення:

- неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

- причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;

- вини військовослужбовця;

- порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

- причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Розділ ІІІ вищевказаного порядку передбачає сам порядок проведення службового розслідування.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що службового розслідування, відносно позивача проведено не було, наказ про проведення службового розслідування командиром військової частини не видавався, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани було прийнято без проведення службового розслідування, що є грубим порушення норм чинного законодавства та порядку притягнення особи до відповідальності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п. 5 наказу командира військової частини А0135 №404 за порушення вимог ст. 76 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо відповідальності за утримання казарм та іншого житлового фонду, ст. 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо керування роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового становища особового складу військової частини та організації якісного харчування особового складу, контролю доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця відповідно та порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 09.02.2016 р. №62 «Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання» стосовно підготовки об'єктів продовольчої служби до їх використання за цільовим призначенням та здійснення контролю за санітарним станом об'єктів продовольчої служби на заступника командира військової частини з тилу - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини А4180 підполковника ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Повний текст виготовлено 17 липня 2018 року.