Постанова № 75367530, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/2527/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Епель О.В. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017 р. №0000531309, №0000541309, №0004281309 та від 24.07.2017 р. №0005661309.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.05.2017 р. №0000531309, №0000541309, №0004281309 та від 24.07.2017 р. №0005661309.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДФС у Київській області подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що позивачем не було надано жодних документальних підтверджень понесених витрат, у зв'язку з придбанням земельних ділянок, а тому неможливо встановити витрати пов'язані з внесенням земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ «Альянс Новобуд».

04.07.2018 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив, у якому останній підтримав позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 21.03.2017 р. по 24.03.2017 р. Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_6 щодо своєчасності, повноти і достовірності нарахування та сплати належних сум податків до бюджету держави за 2015 рік, за результати якої складено Акт перевірки від 24.03.2017 р. №172/10-36-13-02/2138513886.

В зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем: підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України; підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, внаслідок не включення позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами у розмірі 1372415,00 грн. до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2015 рік, що у свою чергу призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 267175,00 грн.; пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору на 20586,23 грн.

За наслідками перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

- від 12.05.2017р. №0000531309, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 333968,75 грн., у тому числі на 267175,00 грн. за основним платежем та на 66793,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 24.07.2017р. №0005661309, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 9135,00 грн., у тому числі на 7308,00 грн., за основним платежем та на 1827,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 12.05.2017р. №0000541309, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 25732,00 грн., у тому числі на 20586,23 грн. за основним платежем та 5146,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 12.05.2017р. №0004281309, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про господарські товариства", господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Так, статтею 16 Закону України "Про господарські товариства", передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про господарські товариства", вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Таким чином, вклад учасника товариства у вигляді майна (земельної ділянки), що збільшує розмір статутного фонду, слід розглядати як операцію з внесення платником податку коштів (майна) до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Водночас в силу, ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства.

Таким чином, у випадку придбання інвестиційного активу - частки у статутному капіталі господарського товариства за рахунок внесення до статутного капіталу земельної ділянки, витратами на придбання такого активу є вартість такої земельної ділянки, визначена за згодою учасників товариства.

Згідно пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід- будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначений ст. 170 ПК України.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

При цьому, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Згідно пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При цьому, фізична особа самостійно визначає суму доходів і витрат від операцій з інвестиційними активами, відображає фінансовий результат від таких операцій у річній декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки податкового органу щодо заниження суми податку на доходи фізичних осіб внаслідок не включення позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами у розмірі 1372415,00 грн., обгрунтовуються недоведеністю понесених позивачем витрат у розмірі 1372415,00 грн. у зв'язку з внесенням до статутного капіталу ? частини 12-ти земельних ділянок.

Крім того, податковий орган стверджував, що, у даному випадку, витратами на придбання інвестиційного активу - частки у статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" є вартість, що була сплачена за земельні ділянки, які у подальшому були внесені до статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд" в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 була власником частки у статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" у розмірі 30% номінальною вартістю 2359449,00 грн., що підтверджується статутом ТОВ "Альянс Новобуд", у новій редакції, який затверджений Загальними зборами учасників ТОВ "Альянс Новобуд" та зареєстрований 24.11.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області за №13551050017002507.

Так, 23 грудня 2010 року між ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є учасниками (засновниками) ТОВ "Альянс Новобуд" у рівних частках по 1/3 кожен (Продавці) та ОСОБА_6, ОСОБА_10 (Покупці) був укладений договір купівлі-продажу, у порядку та на умовах якого Продавці передають (продають) у рівних частках по 40000,00 грн. кожен статутний капітал ТОВ "Альянс Новобуд" у розмірі 120000,00 грн., а Покупці приймають у наступних частках: ОСОБА_6 - ? частки статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд", що становить 60000,00 грн. та ОСОБА_10 - ? частки статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд", що становить 60000,00 грн.

За ? частки статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд", що становить 60000,00 грн., ОСОБА_6, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2010 р. було сплачено 60000,00 грн.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Альянс Новобуд", оформленим протоколом №3 від 12.07.2011, було вирішено збільшити статутний капітал ТОВ "Альянс Новобуд" за рахунок 12-ти земельних ділянок загальною вартістю 2744830,00 грн., що належали на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у рівних частинах (по 1/2 кожній), а саме, земельної ділянки з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_1, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_2, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_3 кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_4, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_5, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_6 кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_7, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_8, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_9, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_11, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_12, кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ_10.

Судом встановлено, що вартість земельних ділянок, внесених ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд" в обмін на емітовані ним корпоративні права, визначена рішенням учасників ТОВ "Альянс Новобуд" на підставі звітів про експертну грошову оцінку, підготовлених суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Оцінка-Власності", що має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11242/10 від 24.12.2010 р., виданий Фондом державного майна України, відповідно до яких, загальна вартість зазначених у ньому земельних ділянок становить 2744830,00 грн., у тому числі частини, що належала ОСОБА_6, - 1372415,00 грн.

Після реєстрації нової редакції статуту ТОВ "Альянс Новобуд", частка ОСОБА_6 зросла пропорційно до вартості внесених до статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд" земельних ділянок та становила 1432415,00 грн., з них - 60000,00 грн. грошовими коштами та 1372415,00 грн. - земельними ділянками.

16 жовтня 2012 року ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд" було внесено 870000,00 грн., що підтверджується квитанцією №БІВ1229041000106 від 16.10.2012.

24 грудня 2012 року ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд" було внесено 57034,00 грн., що підтверджується квитанцією №FJB1235941000104 від 24.12.2012р.

Отже, загальний розмір витрат, понесених позивачем на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" у розмірі 30%, становив 2359449,00 грн.

В подальшому, 19 лютого 2015 року між ОСОБА_6, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сіті Кепітал", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, на підставі якого, продавець зобов'язувався відчужити, а покупець прийняти від продавця право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" та сплатити її ціну на умовах, визначених договором.

Пунктом 2.1 договору від 19.02.2015 р. визначено, що загальна ціна частки, що належить сплатити, становить 2359449,00 грн.

Згідно акта приймання-передачі до договору купівлі- продажу від 19.02.2015 р., ОСОБА_6 передала, а ТОВ "Компанія з управління активами "Сіті Кепітал" прийняло частку у розмірі 30% статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд", номінальною вартістю 2359449,00 грн. (т.1, а.с. 138).

В оплату за частку у розмірі 30% статутного капіталу ТОВ "Альянс Новобуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сіті Кепітал" перерахувало на користь ОСОБА_6 кошти у розмірі 2359449,00 грн.

Отже, загальний розмір витрат, понесених позивачем на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" у розмірі 30%, становив 2359449,00 грн., у тому числі: 60000,00 грн. - згідно договору купівлі-продажу від 23.12.2010 р.; 927034,00 грн. - за рахунок внесення коштів до статутного капіталу згідно з квитанціями №БІВ1229041000106 від 16.10.2012 р. та №FJB1235941000104 від 24.12.2012 р. та 1372415,00 грн. - за рахунок внесених до статутного капіталу земельних ділянок.

При цьому, частку у статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" у розмірі 30% позивачем було відчужено на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Сіті Кепітал" за 2359449,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, в даному випадку, інвестиційний прибуток від операції з продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" у позивача не виник, оскільки останній поніс витрати на придбання відповідного інвестиційного активу в розмірі 2359449,00 грн., та отримав дохід від продажу частки цього активу в сумі 2359449,00 грн., отже, інвестиційний прибуток відсутній.

Відтак, у даному випадку, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб відсутній, а, відповідно, і висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України є безпідставним.

Отже, і нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є неправомірним.

Оскільки у позивача за результатами операцій з відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Альянс Новобуд" не утворилось інвестиційного прибутку, відповідно, і відсутній обов'язок подавати контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0000541309 від 12.05.2017 р., яким позивачеві визначені грошові зобов'язання з військового збору, то колегія суддів зазначає, що, оскільки підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи, то, з огляду на протиправність висновків контролюючого органу про заниження позивачем загального оподатковуваного доходу на суму 1372415,00 грн., відповідно, відсутні і правові підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з військового збору.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Епель О.В. Повний текст постанови складено - 16 липня 2018 року.