Ухвала суду № 75367517, 10.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/1248/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/522/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Умисне вбивство

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Матуса В. В., Олійника В. Б.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 588/1248/17 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2018 року, за яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима

визнана винуватою в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора – Петльованого В.В.

потерпілої – ОСОБА_6

обвинуваченої – ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_3, –

ВСТАНОВИЛА:

В поданих апеляційних скаргах:

- захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3 просить змінити вирок суду та перекваліфікувати дії підзахисної на ч.2 ст.121 КК України, оскільки стороною обвинувачення не надано достатньо переконливих доказів про вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто вчинення нею умисного вбивства потерпілого з мотивів неприязних стосунків;

- обвинувачена ОСОБА_4 просить вирок скасувати у зв’язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки в її діях наявний склад злочину, передбаченого ст.123 КК України, так як смерть потерпілого ОСОБА_7 була наслідком протизаконного насильства з боку останнього, що викликало у неї стан сильного душевного хвилювання;

- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості обвинуваченої та правильність кваліфікації її дій, просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченої через м’якість та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 за ч.1 ст.115 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, оскільки в діях обвинуваченої відсутня така пом’якшуюча покарання обставина як каяття у скоєному.

В своїх запереченнях на апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачена ОСОБА_4 просить залишити їх без задоволення, оскільки вона вчинила злочин, передбачений ст.123 КК України, і не вчиняла злочини, передбачені ч.2 ст.121 чи ч.1 ст.115 КК України, як про це було зазначено в апеляційних скаргах її захисника та прокурора.

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.02.2018 ОСОБА_4 визнана винуватою в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, і їй призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду 10911,45 грн., на користь ОСОБА_8 моральну шкоду 100000 грн. та на користь держави 1979,29 грн. процесуальних витрат.

Відповідно до вироку суду, 27.07.2017 ОСОБА_4, перебуваючи в будинку ОСОБА_7 по вул. Славгородська, 16 в м. Тростянець Сумської області та будучи ображеною поведінкою господаря будинку, що мала місце по відношенню до неї, нанесла численні удари потерпілому ОСОБА_7 по обличчю та голові штиковою лопатою, внаслідок чого наступила смерть останнього.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_4, просили скасувати вирок у зв’язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий судовий розгляд, а також заперечили проти апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора Петльованого В.В., який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні і не погодився з апеляційними вимогами обвинуваченої та її захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи усіх поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляційні скарги обвинуваченої, її захисника та прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінального провадження, належним чином вмотивовані та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

Що стосується доводів апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.115 КК України, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину були ретельно досліджені та проаналізовані судом першої інстанції, всім наявним у кримінальному провадженні доказам і запереченням проти обвинувачення була дана належна правова оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.

Зокрема, обвинувачена ОСОБА_4 як під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не заперечувала факт нанесення нею ударів ОСОБА_7, їх механізм та локалізацію, однак категорично не погодилась з позицією сторони обвинувачення щодо наявності у неї умислу на протиправне заподіяння смерті потерпілому. При цьому, вона пояснила, що 27.07.2017 у неї з ОСОБА_7 виникла конфліктна ситуація на ґрунті того, що останній спробував декілька разів за допомогою сили вступити з нею у статеві стосунки проти її волі, а саме близько 11 год. 00 хв. та через деякий час після цього. Відбиваючись від ОСОБА_7 перший раз вона нанесла йому декілька ударів по голові лопатою, яка випадково попалася їй під руку. Після цього вона вибігла на вулицю, а ОСОБА_7 вибіг за нею та поліз на баню аби умитися з баку із водою, де у нього під ногами провалився шифер, і він попросив її підставити йому драбину. Коли останній зліз з бані, то вона пішла до себе до дому. Через деякий час ОСОБА_7 зателефонував їй і попросив допомогти йому промити рану на голові, на що вона погодилася і прийшла. В цей час ОСОБА_7 допив пляшку спиртного і знову почав до неї чіплятися. Між ними почалася бійка, в руках у потерпілого була лопата, яку вона вибила у нього з рук, і узявши її, нанесла декілька ударів ОСОБА_7 Потім сів біля стіни, а вона через вікно вилізла з будинку і пішла до себе додому, де прийняла душ. Тілесні ушкодження потерпілому нанесла з метою захисту і умислу на вбивство останнього не мала.

Як пояснили в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 (рідна сестра ОСОБА_7І.) та свідок ОСОБА_9 (колишня дружина ОСОБА_7І.), що загиблий був спокійною, не агресивною людиною.

Свідок ОСОБА_9 також повідомила, що 27.07.2018 їй зателефонувала робітниця сусідки і повідомила, що в будинку, де проживає її колишній чоловік, щось відбувається, якась сутичка, так як по двору бігає по пояс роздягнений і у крові ОСОБА_7, а за ним бігає ОСОБА_4 Приїхавши на таксі до вказаного будинку, вона побачила, що двері були зачинені. Коли двері були відчинені, то вона побачила у коридорі тіло свого колишнього чоловіка. Також бачила відчинене вікно, неподалік від якого стояла лопатка.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що 27.07.2018 вона з кумою ОСОБА_9 приїхали до будинку, де проживав колишній чоловік останньої ОСОБА_7 Біля двору вже були люди. Підійшовши до хати ОСОБА_9 з силою штовхнула двері, а коли вони відчинилися, то в коридорі лежав закривавлений ОСОБА_9 В будинку було відчинене вікно, яке виходило на подвір’я. Хтось з присутніх сказав, що ОСОБА_4 перелізла через паркан.

Свідок ОСОБА_11 пояснила в судовому засіданні, що вона доглядає за дитиною в сусідньому будинку і 27.07.2017 близько 12 год. 00 хв. побачила, що на подвір’ї ОСОБА_9 щось відбувається, оскільки до хати йшов ОСОБА_7 увесь в крові, а за ним йшла ОСОБА_4 без одягу і в руках тримала щось схоже на сокиру і говорила «Ну ось я тобі зараз …». Після цього, вона відразу зателефонувала ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він деякий час проживав разом з ОСОБА_4, яка є конфліктною і гарячкуватою особою.

Свідок ОСОБА_13 (син ОСОБА_4В.), будучи допитаним в суді першої інстанції, охарактеризував матір як імпульсивну особу, зловживаючу спиртним та схильну до самогубства. 27.07.2017 йому зателефонував співмешканець її матері ОСОБА_12 і сказав, що з матір’ю щось негаразд. Коли він приїхав до будинку матері, то побачив як вибігла ОСОБА_9 і повідомила, що ОСОБА_4 вбила ОСОБА_7

Аналогічні показання суду дала і свідок ОСОБА_14 (донька ОСОБА_4В.), згідно яких її мати має схильність до самоушкоджень, кілька разів різала вени і намагалася повіситися. Мати вживала алкоголь 2-3 рази на тиждень, однак на обліку не перебувала.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що проживає в багатоквартирному будинку і 27.07.2017 на прохання літніх жінок підійшов до межі двору цього будинку з приватними будинками і побачив у сусідньому дворі роздягнену жінку, яка чимось витирала голову. Літні жінки казали, що та когось вбила, а остання відповіла, що все нормально і сказала їм йти у своїх справах.

Як пояснила суду свідок ОСОБА_16, багатоквартирний будинок, де вона проживає, межує з будинком, де відбулася подія. 27.07.2017 вона чергувала у під’їзді, коли до неї підійшла сусідка ОСОБА_17 і повідомила, що на подвір’ї приватного будинку знаходяться люди наче в червоній фарбі. Коли вони підійшли, то побачили як біля бачка бані мелькала лопата. Потім лопатка зникла і вони побачили, що на бані стоїть чоловік, весь червоний і з «розвернутою» раною на голові, з якої тече кров. Цей чоловік брав з бачка воду і лив собі на голову. Вони запитали, чи потрібна йому допомога, однак чоловік сказав, що ні. Вони пішли до себе, однак повернулися вже з ОСОБА_15 Чоловіка вже не було, між банею та садком, ближче до своєї частини городу стояла оголена жінка, яка витирала голову рушником і яка сказала їм, щоб вони йшли звідси.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що 27.07.2017 близько 11 год. 00 хв. вона ввімкнула пральну машинку та підійшла до свого вікна, з якого було видно подвір’я сусіднього приватного будинку. Побачила, як на подвір’ї ходить жінка з лопатою та драбиною. Жінка підставляла драбину до бані, а чоловік, який був на бані, переходив на інший від драбини бік. Вони були червоні, наче у фарбі. Вона вийшла вішати білизну та повідомила сусідці ОСОБА_16, що у сусідів незрозуміло що коїться. Коли вони підійшли до сусідів з боку городу, то у чоловіка на голові з лівого боку була рана. ОСОБА_16 запитала у чоловіка, чи потрібно йому викликати «швидку», на що останній заперечив, і вони пішли. Коли вони підійшли вдруге, то побачили драбину. Чоловіка на бані вже не було, а жінка була як після бані з накинутим на плече рушником. Остання сказала їм, щоб вони йшли звідси, у неї все добре.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що 27.07.2017 вона пішла до свого гаражу, який межує з земельними ділянками приватних будинків і з подвір’я чи будинку ОСОБА_7 почула чоловічі крики: «Поможіть, ой-ой, поможіть», які було чутно кілька хвилин. Також було чутно звуки падіння чогось металевого, як ніби хтось рухався і падали предмети. Вона вирішила, що можливо хтось поранився і потрібна допомога. Потім вона почула спокійний жіночий голос і вирішила, що є кому допомогти. Коли повернулася додому, то сусіди ОСОБА_17 та ОСОБА_16 їй розповіли, що бачили на даху бані чоловіка, який мав рани на голові, і оголену жінку зі слідами крові, яка умивалася та казала їм, що все у них добре.

Вказані вище показання потерпілої та свідків об’єктивно підтверджуються письмовими доказами у кримінальному провадженні, а саме:

- протоколом обшуку від 27.07.2017 домоволодіння № 16 по вул. Славгородській у м. Тростянець Сумської області, згідно якого у домі та на подвір’ї були виявлені численні сліди схожої на кров речовини, а біля огорожі – лопату з такими слідами;

- протоколом обшуку від 27.07.2017 та фото таблицею до нього, згідно якого у будинку № 2 по пров. Славгородському в м. Тростянець Сумської області були виявлені та вилучені жіночий халат з плямами речовини бурого кольору та два рушники;

- протоколом огляду трупа від 28.07.2017, згідно якого у ОСОБА_7 маються численні тілесні ушкодження на верхніх частинах тіла (голові, обличчі, шиї, передніх частинах плечових суглобів);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 37 від 28.07.2017, згідно якого причиною смерті ОСОБА_7 є перелом склепіння черепу;

- протоколом огляду предметів, згідно якого в мобільному телефоні «Нокіа 305», вилученого 27.07.2017 під час особистого обшуку у ОСОБА_4, в журналі вхідних та вихідних дзвінків за 27.07.2017 міститься інформація про вхідний дзвінок від абонента «ОСОБА_12 ОСОБА_19» (НОМЕР_1) 10 год. 52 хв. тривалістю 10 секунд;

- довідкою про результати первинного медичного огляду затриманого від 27.07.2017, згідно якої при огляді ОСОБА_4 виявлені садна та порізи верхніх частин тулубу, гематома під правим оком. Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 ушкодження вона отримала в бійці з сусідом;

- висновком експерта № 55 від 21.08.2017, згідно якого за наслідками проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження в районі правого ока, верхньої частини тулуба (плечі, лікоть, різані рани пальців рук). Вказані тілесні ушкодження кваліфіковані як легкі та могли утворитися 27.07.2017;

- висновком експерта № 37 від 01.09.2017, згідно якого смерть ОСОБА_7 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння черепу, що є несумісним з життям, яка могла настати в зазначений у постанові час. В крові ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,74 ‰, що може відповідати алкогольному сп’янінню середнього ступеня. Рани в області голови могли утворитися в результаті нанесення ударів робочою частиною штикової лопати. У рані виявлені сліди металу (залізо);

- висновком експерта № 56 від 21.08.2017, згідно якого під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 не продемонстровано механізм нанесення різаних ран, колото-різаної рани, надрізів шкіри, тілесних ушкоджень в області нижніх кінцівок, тілесних ушкоджень в області голови ззаду (тім’яної потиличної ділянки). Решта тілесних ушкоджень могли утворитися при механізмі, продемонстрованому ОСОБА_4, а саме внаслідок нанесення ударів в область обличчя та бокових поверхонь голови робочою частиною лопати;

- висновком експерта № 674 від 21.08.2017, згідно якого ОСОБА_4 на час обстеження не виявляла ознак психозу та недоумства. В період часу, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_4 правопорушення, остання також не виявляла ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності;

- висновком експерта № 19/119/6-1/520е від 21.08.2017, згідно якого сліди пальців рук, виявлені на посуді в будинку 16 по вул. Славгородській в м. Тростянець Сумської області, належать як ОСОБА_7, так і ОСОБА_4;

- висновками судово-медичних експертиз № 891 від 09.08.2017 та № 892 від 17.08.2017, згідно яких кров із трупа ОСОБА_7 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи крові АВО і є видільником (Se) групових антигенів А та Н, а кров ОСОБА_4 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи крові АВО і не відноситься до категорії видільників (se);

- висновками судово-медичних експертиз № 893 від 07.09.2017, № 894 від 07.092017, № 896 від 07.09.2017, № 898 від 31.08.2017, № 899 від 31.08.2017, № 900 від 22.08.2017, № 901 від 31.09.2017, № 902 від 31.08.2017, № 904 від 31.08.2017, № 905 від 07.09.2017, № 906 від 07.09.2017, № 907 від 07.09.2017, № 908 від 07.09.2017 та № 909 від 22.08.2017, згідно яких в будинку 16 по вул. Славгородській в м. Тростянець Сумської області на підлозі, дверних пройомах і речах, що знаходяться в будинку, літньому душі та бачку, який знаходиться на даху літнього душу є сліди крові, що можуть походити як від ОСОБА_7, так і від ОСОБА_4;

- висновками експерта № 285 від 05.09.2017, № 286 від 07.09.2017 та № 287 від 07.09.2017 у ОСОБА_4 на змивах з рук, ніг та піднігтьовому змісті крові та епітеліальних клітин не виявлено;

- висновком експерта № 288 від 07.09.2017, згідно якого змиви з рук ОСОБА_7 містять в собі кров, що може походити як від нього, так і від ОСОБА_4;

- висновком експерта № 289 від 07.09.2017, згідно якого на лопаті, вилученої при огляді місця пригоди, маються сліди крові, що може належати як ОСОБА_7, так і ОСОБА_4;

- висновком експерта № 266 від 15.09.2017, згідно якого в ранах ОСОБА_7 маються сліди заліза, при цьому рани на грудній клітині могли утворитися від застосування ножа, а рани в області голови могли утворитися від ударів нанесених лопатою (робочою поверхнею).

Оцінюючи кожний вказаний вище і наведений у вироку доказ винуватості ОСОБА_4 з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічній, повній й неупередженій перевірці всіх доводів апеляційних скарг та фактичних обставин кримінального провадження, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Колегія суддів вважає, що про умисел ОСОБА_4 на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 свідчить її поведінка як безпосередньо під час вчинення злочину, так і відразу після його вчинення, зокрема, активна цілеспрямована поведінка обвинуваченої як під час першого конфлікту між нею та потерпілим, так і вдруге після повернення до будинку ОСОБА_7, характер і направленість ударів виключно у життєве важливий орган потерпілого – голову, нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 за допомогою специфічного предмету – робочої поверхні штикової лопати та локалізація ударів цим предметом.

Крім того, колегія суддів враховує і той факт, що після сварки з ОСОБА_7 і нанесення останньому значних тілесних ушкоджень обвинувачена ОСОБА_4 втекла до себе до дому, де ніщо їй не загрожувало, до поліції з приводу дій ОСОБА_7 не зверталася і швидку медичну допомогу з приводу отриманих ушкоджень не викликала.

Незважаючи на вказані вище обставини і конфлікт з потерпілим, ОСОБА_4 знову через деякий час повертається до будинку ОСОБА_7, де знову наносить останньому удари лопатою у життєве важливий орган, що свідчить про відсутність у неї весь цей час страху за своє здоров’я і життя та реальної загрози з боку потерпілого і підтверджується показаннями сторонніх, незаінтересованих свідків-очевидців.

Так, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які були безпосередніми очевидцями пригоди, стверджували, що чоловік постійно намагався втекти від жінки, залізши на дах бані, постійно переходив на інший бік від того боку, де підставляла драбину ОСОБА_4, в руках якої була лопатка. На пропозицію цих свідків викликати швидку чи поліцію ОСОБА_4 казала, щоб вони всі йшли, тут усе добре.

Про виваженість, послідовність та цілеспрямований характер дій, правильне орієнтування обвинуваченої ОСОБА_4 під час вчинення нею злочину також свідчить і висновок судової психіатричної експертизи № 674 від 21.08.2017.

Досліджені в ході розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції та викладені вище докази, на думку колегії суддів, повністю спростовують позицію захисту щодо знаходження обвинуваченої ОСОБА_4 під час нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень в стані сильного душевного хвилювання, тобто вчинення нею злочину, передбаченого ст.123 КК України, а тому доводи апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника з цього приводу не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є необгрунтованими і відповідно задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 саме за ч.1 ст.115 КК України, а не за ст.123 чи ч.2 ст.121 КК України, вважає їх цілком вірними і такими, що об’єктивно узгоджуються з наявними у кримінальному провадженні доказами, які послідовно і логічно доводять винуватість ОСОБА_4 в умисному вбивстві ОСОБА_7 При цьому, слід зазначити, що суд першої інстанції у своєму рішенні навів відповідні мотиви, чому він не сприймає доводи сторони захисту проти обвинувачення і чому покладає в основу обвинувального вироку вказані вище докази.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні про м’якість призначеного обвинуваченій покарання, то колегія суддів також вважає їх необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони належним чином не вмотивовані, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, у відповідності до вимог ст.ст.50 і 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу винуватого, так і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, призначаючи обвинуваченій покарання, суд першої інстанції врахував як ступінь тяжкості вчиненого останньою злочину, який згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, так і обставину, яка його (покарання) пом’якшує, зокрема каяття у скоєному. Обставин, які обтяжують покарання, судом першої інстанції встановлено не було.

Крім того, судом першої інстанції були враховані дані про особу обвинуваченої, а саме відсутність судимостей, посередні характеристики та позицію потерпілої про необхідність призначення ОСОБА_4 суворого покарання.

При визначенні виду і розміру кримінального покарання слід також враховувати, що одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «nulla poena sine lege» (ніякого покарання без закону), закріплений у ч.1 ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 – «не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення», а також принцип «пропорційності», коли призначене особі покарання є непропорційним втручанням держави у права людини (остаточне рішення ЄСПЛ від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12).

Згідно усталеної прецедентної судової практики ЄСПЛ «тяжкість вчиненого злочину не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання, а щодо ув’язнення та його строків акценти треба зміщувати в бік досягнення ресоціалізації», тобто незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства.

При цьому, «суворість покарання сама по собі також не є вирішальною. Характер та ступінь суворості покарання визначається з урахуванням максимально можливого покарання, передбаченого законом (рішення ЄСПЛ від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98).

Як зазначено у правовій позиції рішення Верховного Суду України у справі стосовно К., норми Особливої частини КК мають базуватися на нормах Загальної частини цього Кодексу. Це спеціально зазначено законодавцем у ст.65 КК України, в якій установлено загальні засади призначення покарання.

У відповідності до ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання не тільки в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов’язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.

Таким чином, враховуючи вказані вище обставини даного кримінального провадження та вимоги ст.65 КК України, колегія суддів вважає, що при визначенні обвинуваченій виду та розміру покарання, суд першої інстанції дотримався загальних засад призначення кримінального покарання, зокрема принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, в повній мірі врахував положення ст.ст.65-70 КК України, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів, тому призначене ОСОБА_4 покарання відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, характеру й тяжкості вчиненого нею діяння, є справедливим за своїм видом і розміром, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

При цьому, колегія суддів керується не лише національним законодавством щодо призначення кримінального покарання, а й враховує автономну концепцію поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може бути спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.

На підставі викладеного, судове рішення є законним, обґрунтованим та належним чином вмотивованим, внаслідок чого воно підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги обвинуваченої, її захисника та прокурора у кримінальному провадженні – без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2018 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженою, яка тримається під вартою, ? в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_20. ОСОБА_21.