Постанова № 75367491, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/319/17 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участі:

представника позивача: - Бондаренка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про видачу довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про внесення відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, що перебувають на обліку за адресою: АДРЕСА_2;

- скасувати довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що усі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (сім'ї ОСОБА_3 - 6 чоловік) містять усі, передбачені законодавством обов'язкові та необхідні реквізити та дані, а також відповідають формі визначеній законодавством; підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначений ст.. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», таких підстав відповідачем та судом не встановлено, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 01 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №3093, згідно якого, ОСОБА_2 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору від 01 березня 2007 року №1318, передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру номер НОМЕР_1 зі всіма невід'ємними її приналежностями, що знаходиться в будинку номер АДРЕСА_2 (далі по тексту - квартира, предмет іпотеки).

Як стверджує позивач та не заперечується сторонами справи, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 01 березня 2007 року №1318 утворилась заборгованість і позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 задоволено, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме: однокімнатну квартиру номер НОМЕР_1 зі всіма невід'ємними її приналежностями, що знаходиться в будинку номер АДРЕСА_2, шляхом продажу банком як іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку 38 Закону України «Про іпотеку» та наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселення всіх мешканців.

Згідно інформації, яка була наявна у позивача, у спірній квартирі був зареєстрований лише ОСОБА_2

Після набрання вищезазначеним рішенням суду законної сили, позивач 18 квітня 2016 року отримав виконавчий документ про виселення ОСОБА_2 та пред'явив його до виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

При примусовому виконанні рішення суду від 18 лютого 2016 року з виселення ОСОБА_2 позивач дізнався, що за адресою знаходження іпотечного майна, перебуває на обліку внутрішньо переміщена особа.

Листом від 10 червня 2016 року вх. №37/18-6198З позивач звернувся до відповідача для офіційного підтвердження отриманої інформації.

З листа відповідача від 21 червня 2016 року №37/18-12754 позивач дізнався, що за адресою: АДРЕСА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб перебувають на обліку 6 осіб.

Вважаючи реєстрацію внутрішньо переміщених осіб за адресою предмета іпотеки незаконною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Абзацом першим частини першої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12цього Закону.

Відповідно до частин другої та третьої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Згідно абзацу першого частини четвертої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Відповідно до абзаців першого та другого частини сьомої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

Згідно частини дев'ятої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) регулює Порядок оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно пункту 2 Порядку для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Прийняття заяв та видача довідок про взяття на облік можуть здійснюватися в місцях проживання внутрішньо переміщених осіб працівниками житлово-експлуатаційних організацій або уповноваженими особами, визначеними виконавчими органами сільських і селищних рад, за погодженням з уповноваженим органом. За результатами проведеної роботи працівники житлово-експлуатаційних організацій та уповноважені особи подають щотижня уповноваженому органу звіт.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; повідомлення особи про її непричетність до скоєння злочинів або співучасті у злочинах; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.

Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.

Заява про взяття на облік підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах третьому - шостому пункту 2 цього Порядку, які дають згоду на обробку, використання, зберігання та надання Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіну для верифікації персональних даних заявника та особи, від імені якої подається заява, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до пункту 5 Порядку з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься така інформація: прізвище, ім'я, по батькові, громадянство; дата, місце народження; стать; документ, що посвідчує особу; номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав; відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби внутрішньо переміщених осіб, стан їх забезпечення; відомості про виплачені особі грошові кошти; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; інші відомості.

Для ідентифікації в зазначеній базі даних може міститися фотографічне зображення внутрішньо переміщеної особи.

Згідно пункту 6 Порядку у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

У випадках, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу довідки або відмову в її видачі.

Довідку отримує кожна дитина, в тому числі та, що прибула без супроводження батьків, законного представника, а також дитина, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи.

Довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Частиною десятою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Аналогічні підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи містить у пункті 8 Порядку, абзацом сьомим якого встановлено, що рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

26 листопада 2014 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004005662, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.

13 січня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004008207, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2. У заяві ОСОБА_5 зазначено про проживання з нею дитини до 18 років - ОСОБА_6.

У подальшому внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010887, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 (точну дату подання заяви ОСОБА_7 з наданої до суду копії встановити не можливо).

12 травня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010889, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.

Усі вищезазначені заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб містять усі передбачені законодавством обов'язкові та необхідні реквізити та дані, а також відповідають формі визначеній законодавством.

Зі змісту заяв вбачається, що до заяв про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб додавалися паспорти повнолітніх внутрішньо переміщених осіб та свідоцтво про народження дитини до 18 років, які підтвердили громадянство внутрішньо переміщених осіб та містили відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме: «проведення АТО».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 довідок про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу за адресою: АДРЕСА_2.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, в матеріалах справи містяться заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи лише стосовно ОСОБА_3 та членів її родини, усього - 5 осіб.

Як наслідок, дослідити на відповідність вимогам чинного законодавства взяття на облік шостої особи, про яку зазначено в листі відповідача від 21 червня 2016 року не має змоги, разом з тим, даний факт не впливає на правомірність дій відповідача та не є підставою для скасування прийнятих ним рішень.

Крім того, частиною першою статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 71 Порядку визначено, що у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 27 липня 2016 року №5283 внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), вона з серпня 2014 року проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 02 лютого 2017 року №1201 підтверджує, що внутрішньо переміщена особа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 20 лютого 2017 року №2126 внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4, він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2, в квартирі наявні його речі.

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 17 серпня 2017 року №9532 внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), вона та члени її сім'ї: ОСОБА_7 (чоловік), ОСОБА_6 (онук) та ОСОБА_5 (донька), вона та члени її сім'ї дійсно проживають за адресою: АДРЕСА_2, в квартирі наявні речі сім'ї внутрішньо переміщених осіб.

Отже, вищезазначені акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 підтверджують факт проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2.

Докази наявності обставин для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно ОСОБА_3 та членів її сім'ї позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

Посилання апелянта щодо порушення відповідачем вимог законодавства щодо житлових норм (ст.. 47 Житлового кодексу УРСР) не може братися судом до уваги, адже законодавцем не визначено такої підстави для відмови у наданні довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, як порушення норм житлової площі, а саме необхідність її надання у розмірі 13,654 кв.м. на одну особу.

Доводи щодо того, що Акти обстежень матеріально - побутових умов не можуть вважатися доказом фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи за вказаною адресою на момент прийняття відповідачем рішення про взяття на облік вказаних осіб є необґрунтованими, адже нормами чинного законодавства чітко регламентована процедура взяття на облік осіб як внутрішньо переміщених та видачі їм відповідної довідки, визначено чіткий перелік необхідних документів, - необхідність встановлення фактичного проживання особи, яка бажає отримати довідку внутрішньо переміщеної особи за вказаною останньою адресою чинне законодавство не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Повний текст виготовлено 17 липня 2018 року.