Постанова № 75367099, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/5852/15 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Трансоіл Груп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11 квітня 2018 року б/н про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 810/5852/15.

Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення по справі яким роз'яснити ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі № 810/5852/15. Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції неповною мірою з'ясовано обставини, які мають значення для справи, та неправильно застосовано вимоги матеріального права. Апелянт зазначає про те, що у зв'язку з встановленням нового способу і порядку виконання судового рішення останньому не зрозуміло порядок виконання даної ухвали.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить залишити її без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви відповідача про роз'яснення порядку виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі № 810/5852/15, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для роз'яснення судового рішення.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2018 року на адресу суду від Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області надійшла заява б/н від 11 квітня 2018 року про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі №810/5852/15. У вказаній заяві відповідач просить суд роз'яснити ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі № 810/5852/15, зокрема, в частині можливості коригування самостійно визначених платником податковим зобов'язань за відсутності уточнюючого розрахунку та статусу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції, як суб'єкта публічного права, з врахуванням положень ст.19-1, ст.41 ПК України та Постанови Кабінету міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету міністрів України». Обґрунтовуючи вказану заяву, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області зазначило про незрозумілість виконання ухвали суду від 22 листопада 2017 року, оскільки, на думку заявника, боржником з виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року є саме Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, як контролюючий орган, а не Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Крім того, заявник зазначив про неоднакове розуміння встановленого судом способу виконання судового рішення, оскільки фактично та юридично рішення суду було виконано в повному обсязі, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на прибуток.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 254 КАС України).

Вказана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення.

Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Водночас ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 05 квітня 2018 року по справі № 826/5824/15.

Зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, вбачається, що вказане судове рішення є чітким за змістом і зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути труднощі щодо його розуміння та виконання.

Вказані обставини також підтверджуються тим, що за наслідками розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року залишено зазначену вище ухвалу без змін.

В свою чергу стосовно доводів Головного управління Державної фіскальної служби України про наявність повноваження саме Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з ведення обліку податків, зборів та єдиного внеску, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 19-3 Податкового кодексу України (в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні №1797-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) встановлено, що державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Отже, з 01 січня 2017 року державні податкові інспекції, у тому числі, і Києво-Святошинська об'єднана держава податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, виконують виключно функції сервісного обслуговування платників податків, у т.ч. щодо обліку платників податків та платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до положень п.п.19-1.1.10 п.19.1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

В силу ст.19-3 Податкового кодексу України до функцій державних податкових інспекцій не відносяться повноваження з облік податків, зборів, обов'язкових платежів, а відносяться повноваження з обліку платників податків.

З огляду на зазначені вище правові норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що внесення інформації до інтегрованої картки платника податку належить до повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України та постанови від 04 листопада 2015 року № 892 «Про деякі питання територіальних органів ДФС», оскільки, наявність у Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області статусу контролюючого органу не наділяє вказаний територіальний орган повноваженнями вести облік податків, зборів, обов'язкових платежів.

Отже функції з ведення зворотнього боку інтегрованих карток платників не належать до повноважень Києво-Святошинської об'єднаної державній податковій інспекції, що у зумовило постановлення судом ухвали про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апелянта про фактичне виконання судового рішення, з огляду на наступне.

Матеріали справи містять інформацію про те, що Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в 2017 році формально виконала рішення суду, та відобразила в інтегрованій картці платника спірну суму податкових зобов'язань. Проте, через деякий час виключила з обліку зазначені зміни, отже станом на день постановлення даної ухвали рішення суду не виконано.

Доказів протилежного апелянтом до суду не надано.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, подана позивачем заява не містить підстав для її задоволення та роз'яснення судового рішення.

Інших доводів, які б свідчили про незрозумілість ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі № 810/5852/15 відповідач не навів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не допустив порушень вимог матеріального або процесуального права.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують, у зв'язку з цим колегією суддів відхиляються.

З огляду на зазначені вище обставини колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої відповідачем апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ним ухвали.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Федотов І.В.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2018 року.