Постанова № 75366883, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16335/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спільного підприємства «Солінг» та Прокуратури Одеської області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства «Солінг» до Міністерства культури України, треті особи - Прокуратура Одеської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства культури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: прокурор Одеської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати протиправним рішення Міністерства культури України від 01 вересня 2017 року № 835/10/72-17 щодо відмови в погодженні історико-містобудівного обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку» по вул. Преображенській, 24 у Приморському районі міста Одеси, поданого СП «Солінг»; зобов'язати Міністерство культури України погодити історико - містобудівне обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку» по вул. Преображенській, 24 у Приморському районі міста Одеси, поданого СП «Солінг»; визнати протиправними дії Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України Міністерства культури України з прийняття рішення, оформленого протоколом від 14 грудня 2017 року №8/17; визнати протиправним рішення Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України Міністерства культури України з прийняття рішення, оформленого протоколом від 14 грудня 2017 року №8/17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - СП «Солінг», подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду, покладені в основу рішення, не відповідають обставинам справи, а також судом було неправильно застосовано норми матеріального і порушено вимоги процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність факту порушення прав та інтересів СП «Солінг», не надавши належну оцінку доводам СП «Солінг» стосовно дотримання позивачем всіх визначених законодавством вимог при розробленні і погодженні історико - містобудівного обґрунтування та протиправності дій та рішення Міністерства культури України, яким проігноровано встановлені відповідними нормативними актами строки розгляду заяв та спосіб прийняття рішення суб'єктом надання адміністративних послуг.

Також з апеляційною скаргою звернулась Прокуратура Одеської області, яка посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції вимог матеріального права просить оскаржуване рішення змінити в мотивувальній частині стосовно підстав відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним рішення відповідача від 01 вересня 2017 року № 835/10/72-17 про відмову в погодженні історико - містобудівного обґрунтування та зобов'язання відповідача здійснити таке погодження.

У поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу Прокуратура Одеської області, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність вимог СП «Солінг», просить залишити зазначену скаргу без задоволення.

Аналогічна позиція висловлена у відзиві на апеляційну скаргу Міністерства культури України. При цьому, відповідач вважає, що законними і обґрунтованими є вимоги апеляційної скарги Прокуратури Одеської області про зміну мотивувальної частини судового рішення, з підстав, зазначених цій скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та поданих письмових відзивів на скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що СП «Солінг» є власником будівель та споруд, розташованих по вул. Преображенській, 24 у місті Одесі на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Одеською обласною радою 04 липня 2003 року.

Для обслуговування та експлуатації належних на праві власності будівель і споруд СП «Солінг» отримало в оренду земельну ділянку площею 0,3916 га, розташовану за цією адресою на підставі договору оренди землі, укладеного з Одеською міською радою 23 грудня 2016 року.

З метою реалізації намірів щодо використання за призначенням орендованої земельної ділянки, у визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку, СП «Солінг» отримало 16 січня 2017 року містобудівні умови та обмеження забудови орендованої земельної ділянки, на виконання яких замовлено розроблення історико-містобудівного обґрунтування будівництва об'єкту забудови за адресою: вул. Преображенська, 24 у місті Одесі. Вказане історико - містобудівне обґрунтування розроблено ТОВ «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей», яке має ліцензію на проведення такого виду робіт, у відповідності до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2012 року № 318 «Про затвердження Порядку визначених меж та режимів ареалів використання історичних населених пунктів, обмеження місць господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», наказу Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 року №728/0/16-8 «Про затвердження Історико - архітектурного опорного плану, проекту зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси», наказу Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року № 122 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань» (далі також - Методичні рекомендації) та містобудівної документації міста Одеси.

Розроблена на замовлення СП «Солінг» науково-проектна документація визначила принципову можливість будівництва будівель і споруд на орендованій земельній ділянці, граничні параметри цих будівель і споруд, та врахувала об'єкти культурної спадщини, традиційний характер середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд.

У межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство культури України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 388, наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року № 122 затверджено Методичні рекомендації щодо розроблення історико - містобудівних обґрунтувань.

На виконання пункту 11 Методичних рекомендацій розроблене історико-містобудівне обґрунтування СП «Солінг» направило до Міністерства культури України для відповідного погодження, яке зареєстровано в Міністерстві культури України 18 травня 2017 року за вхідним № 751/0/60-17.

Разом з тим, листом Міністерства культури України від 01 вересня 2017 року за № 853/1072-17, СП «Солінг» повідомлено про відсутність правових підстав щодо погодження науково-проектної роботи.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем дії та рішення відповідача не порушують передбачених законодавством прав позивача. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що Міністерством культури України при розгляді наданих ПП «Солінг» для погодження документів щодо погодження історико - містобудівного обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними, торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку» розташованого по вул. Преображенській, 24 у Приморському районі м. Одеса, порушені вимоги ст. ст. 4, 10 Закону України «Про адміністративні послуги» та у встановлений законом строк не прийнято рішення про погодження чи не погодження вказаної документації, в результаті чого у відповідності до ст. ст. 1, 4, 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відповідачем за принципом «мовчазної згоди» погоджено надане позивачем історико - містобудівне обґрунтування.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 6, 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 14 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року № 1805-III передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, погодження програм та проектів містобудівних перетворень в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.

Порядок надання адміністративної послуги врегульовано Законом України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (із змінами) та Законом України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (із змінами).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 року № 5203-VI, адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» суб'єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб'єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується. Інформаційна картка адміністративної послуги, що надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, їх посадовими особами, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративну послугу, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої відповідним центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом.

Міністерством культури України на виконання вимог ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» видано наказ від 17 липня 2014 року № 562 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток з видачі Міністерством культури адміністративних послуг у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей».

Крім того, з метою впорядкування та аргументованого вирішення питань будівництва, реконструкції будівель і споруд у межах історичних ареалів населених місць України розроблено Методичні рекомендації щодо розроблення історико - містобудівних обґрунтувань, які затверджено наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року № 122.

Відповідно до вищенаведеного наказу затверджено технологічну картку (додаток № 18 до наказу) - «Погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зоні охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини».

З матеріалів справи вбачається, що розроблена на замовлення СП «Солінг» науково-проектна документація визначала принципову можливість будівництва будівель і споруд на орендованій земельній ділянці, граничні параметри цих будівель і споруд, та враховувала об'єкти культурної спадщини, традиційний характер середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд».

А тому, на думку колегії суддів, є саме програмою реалізація якої може позначитись на об'єктах культурної спадщини і, відповідно підпадає під технологічну картку (додатку № 18 до наказу Міністерства культури України від 17 липня 2014 року № 562 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток з видачі Міністерством культури України адміністративних послуг у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей ) та є саме адміністративною послугою в розумінні Закону України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 року № 5203-VI.

Факт, що надане позивачем історико-містобудівне обґрунтування є документацією, реалізація якої може позначитись на об'єктах культурної спадщини не заперечувався в судовому засіданні представником Міністерства культури України.

Одначасно з відповіді Міністерства культури України від 01 вересня 2017 року № 853/10/72-17 вбачається, що Міністерство культури України розглянуло подані листом СП «Солінг» (вх. № 751/0/60-17 від 18 травня 2017 року) матеріали стосовно погодження історико - містобудівного обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними, торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку» по вул. Преображенській, 24 у Приморському м. Одеса і, діючи в межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство культури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 495 повідомило СП «Солінг» про те, що пропозиції, викладені в згаданій науково-проектній роботі, суперечать режиму використання компетенції охоронної зони історичного центру м. Одеси (наказ Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2016 року № 728/16-08), відтак відповідач зазначив про відсутність можливості погодити історико-містобудівне обґрунтовування даного об'єкту.

При цьому, у вказаній відповіді відповідач не спростовував того факту, що погодження історико - містобудівного обґрунтування, розробка якого здійснюється забудовниками у межах центральних історичних ареалів населених місць, належить до адміністративних послуг, які надаються Міністерством культури України, а відмовив саме по суті.

Вказаних обставин також не спростовано представником відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

З огляду на зазначені вище обставини, вбачається, що Міністерство культури України здійснює надання адміністративної послуги щодо погодження історико - містобудівного обґрунтування, розробка якого здійснюється забудовниками у межах центральних історичних ареалів населених місць.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 10 Закону України «Про адміністративні послуги» суб'єкт, який надає адміністративну послугу зобов'язаний дотримуватися принципів законності та юридичної визначеності, відкритості та прозорості, оперативності та своєчасності, неупередженості та справедливості, а граничний строк надання адміністративної послуги не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб'єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Вказані вище документи визначають спосіб прийняття Міністерством культури України рішення та вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги, а саме подання неповного комплекту документів згідно із встановленим вичерпним переліком, виявлення в поданих документах недостовірних відомостей та невідповідність вимогам щодо оформлення визначених законодавством та державно будівельними нормами.

Крім того, встановлюють 30-денний строк для прийняття рішення про надання погодження або про відмову у його наданні з дня реєстрації заяви, та 5-денний з моменту прийняття рішення строк для відправлення (видачі) погодження або письмового повідомлення про відмову у погодженні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вбачається, що дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Частиною 6 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якою визначено принцип мовчазної згоди, передбачено, що якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

За визначенням, наданим ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Таким чином, принцип мовчазної згоди можна застосувати у випадку, коли у визначений термін відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, або відповідного погодження.

Відповідно до положень Закону України «Про адміністративні послуги» та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», після перебігу 35 денного строку з дня реєстрації заяви (18 травня 2017 року) СП «Солінг» фактично отримало мовчазну згоду на погодження Міністерством культури України історико - містобудівного обґрунтування будівництва об'єкту забудови за адресою: вул. Преображенська, 24 у місті Одесі.

У зв'язку з зазначеними обставинами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що лист Міністерства культури України від 01 вересня 2017 року за № 853/1072-17, яким СП «Солінг» повідомлено про відсутність правових підстав щодо погодження науково-проектної роботи, не може вважатися рішенням, яким порушено законні права та охоронювані інтереси СП «Солінг», у тому числі на забудову орендованої ним земельної ділянки, з огляду на те, станом на 01 вересня 2017 року історико - містобудівне обґрунтування було погоджене за принципом мовчазної згоди.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача від 01 вересня 2017 року № 835/10/72-17 щодо відмови в погодженні історико - містобудівного обґрунтування та зобов'язання відповідача здійснити таке погодження - відсутні.

Стосовно доводів позивача щодо порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття Міністерством культури України рішення про внесення змін в облікову документацію пам'ятки культурної спадщини місцевого значення - «Міський сад», до меж пам'ятки культурної спадщини місцевого значення - «Міський сад», розташованого по вул. Дерибасівській у місті Одесі включено «Літній театр», розташований по вул. Преображенській,24 у місті Одесі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Споруди колишнього Літного театру належать на праві власності СП «Солінг», а земельну ділянку під ними передано в установленому законом порядку рішенням Одеської міської ради в оренду СП «Солінг» для їх обслуговування.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-III (із змінами і доповненнями) об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 затверджено «Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» (із змінами і доповненнями), якою визначено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за рішенням Міністерства культури (щодо об'єктів місцевого значення) на підставі відповідної облікової документації, яка включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Міністерством культури України прийнято в 2008 році за результатами опрацювання поданої органом охорони культурної спадщини Одеської області документації, яка стосувалася пам'ятки місцевого значення «Міський сад», у т.ч. генеральний план (ситуаційну схему), виконаний в 1866 році, фотофіксацію 2002 року, прийнято рішення про включення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, межі якої не включають ані споруди «Літнього театру», які належать з 2003 року СП «Солінг» на праві власності, ані територію, на якій вони розташовані.

Наказом Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 року № 728/0/16-08 затверджено Історико архітектурний опорний план проекту зон охорони та визначення меж історичних ареалів міста Одеси, згідно графічної частини якого визначено межі пам'ятки місцевого значення «Міський сад», до яких територія та споруди «Літнього театру» також не ввійшли.

Міністерством культури України та іншими органами не приймались будь-які нормативно-правові акти чи індивідуальні акти, якими б вносилися зміни або скасовувалися вищевказані рішення та наказ Міністерства культури України, якими встановлено статус та межі пам'ятки місцевого значення «Міський сад».

Враховуючи положення законодавства під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму цих рішень - офіційний документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до Регламенту роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04 квітня 2012 року № 304, експертна комісія є постійно діючим дорадчим органом Міністерства культури України, основним завдання якої є забезпечення професійної підготовки висновків щодо об'єктів культурної спадщини, а її рішення мають рекомендаційний характер і за необхідності впроваджуються наказами Міністерства культури України.

Оскаржуване СП «Солінг» рішення Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України Міністерства культури України, оформлене протоколом від 14 грудня 2017 року №8/17, не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії, не може створювати нових правових норм, доповнювати або змінювати рішення та накази Міністерства культури України, не породжує правових наслідків, а носить виключно рекомендаційний характер.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вказане рішення Експертної комісії не змінює визначені рішенням Міністерства культури України межі пам'ятки культурної спадщини місцевого значення - «Міський сад», розташованого по вул. Дерибасівській у місті Одесі та, відповідно, не порушує права СП «Солінг» як власника споруд колишнього «Літнього театру», розташованого по вул. Преображенській, 24 у місті Одесі та орендаря земельної ділянки за цією адресою.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним дій та рішення експертної комісії.

При цьому, на переконання судової колегії доводи викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Спільного підприємства «Солінг» та Прокуратури Одеської області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2018 року.