Ухвала суду № 75366597, 17.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 липня 2018 року справа №812/803/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 812/803/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 812/803/18, разом з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що пенсійний орган оскаржує рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, яке отримано відповідачем 21 травня 2018 року.

Тобто, враховуючи приписи ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України останній день подачі відповідачем апеляційної скарги на вказане рішення суду першої інстанції спливав 21 червня 2018 року, однак апеляційну скаргу відповідач подав лише 09 липня 2018 року.

Відповідно до частини 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого, апелянт посилається на відсутність кадрів в юридичному відділі.

Однак, зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами

Суд зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області є державним органом, який, в свою чергу, є суб'єктом владних повноважень і на керівництво якого покладено обов'язок щодо організації роботи управління та призначення на посади відповідних працівників. Тобто, відповідач повинен був вжити всіх необхідних заходів для забезпечення юридичного супроводу пенсійного органу.

Таким чином, наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки відсутність кадрів у юридичному відділі не є поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

Частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд вважає за необхідне залишити без руху дану апеляційну скаргу з наданням часу для вказання інших на думку апелянта поважних підстав для поновлення строку.

Окрім того, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

За частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, для працездатних осіб у 2018 році встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1762,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюються в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., відтак при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту необхідно було сплатити 1057,20 грн.(704,80 грн.*150%).

Стаття 5 Закону № 3674-VI, визначає вичерпний перелік звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати до суду заяву з іншими, на думку апелянта, поважними підставами для поновлення строку та надати докази сплати судового збору у сумі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) гривень 20 коп.

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами:

Отримувач: Краматор.УК/м.Краматорськ/220301101

Код отримувача (ЕДРПОУ) 37944338

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банка (МФО) 899998

Рахунок 34314206081008

За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 812/803/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Скаржнику усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду заяву з іншими, на думку апелянта, поважними підставами для поновлення строку та надати докази сплати судового збору у сумі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) гривень 20 коп.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко