Ухвала суду № 75366355, 16.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 липня 2018 року справа № 215/3475/17 (2-а/215/152/17)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівського районної у м. Кривому Розі ради в особі Управління праці та соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить її скасувати та окремою ухвалою направити справу для належного суду для розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до пункту 13 розділу VІІ перехідних положень КАС України (в редакції чинній від 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскаржувана ухала Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлена 04 жовтня 2017 року.

При цьому конверт із вмістом копії ухвали направлений на адресу ОСОБА_1 16 листопада 2017 року повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.3 ст.167 КАС України, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, особам, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.

Судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не було вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Тобто ухвала Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року вважається врученою ОСОБА_1 з 16 листопада 2017 року.

Водночас апеляційна скарга на означену ухвалу суду подана лише 27 червня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Статтею 49 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, так і статтею 44 у чинній редакції цього Кодексу, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Тобто, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої та дотримання строків апеляційного оскарження.

При цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить жодних доказів поважності такого пропуску.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Серед іншого, дана апеляційна скарга, на момент її подачі, не відповідала вимогам ст. 296 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, скаржником документа про сплату судового збору не надано.

Водночас, до апеляційної скарги скаржником додане клопотання про звільнення від сплати судового збору згідно норм ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, ст.1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що положення частини 1 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", на які посилається заявник, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, не регулюють питання щодо сплати судового збору, а тому посилання на зазначені норми не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на їх безпідставність.

Щодо звільнення від сплати судового, враховуючи майновий стан сторони, передбаченого ст.133 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - Закон України "Про судовий збір"), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом.

Так, на підтвердження тяжкого матеріального стану позивачем надано довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради №4483 від 01.06.2018 року та №2928 від 02.04.2018 року.

Проте, зазначені довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради свідчать лише про отримання скаржником соціальної пільги, а саме компенсації по догляду за інвалідом І групи, тому не є належними доказами тяжкого матеріального стану, оскільки не свідчать, що зазначені в наданих довідках виплати є єдиним джерелом існування позивача.

Посилання заявника апеляційної скарги на Постанову Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 року, також є безпідставними, оскільки вказаною постановою затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, а згідно наданих ОСОБА_1 довідок Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради, останній отримує компенсацію по догляду за інвалідом І групи.

За таких обставин, враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1 762 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 1762 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 34317206081005

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта:

ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8),

реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за апеляційною скаргою ______ (ПІБ особи чи назва установи, організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року наведені ОСОБА_1.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року - залишити без руху.

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В. Чепурнов