Рішення № 75365354, 11.07.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року Справа № 915/310/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача – ОСОБА_1 - ордер серії ВН№047464 від 05.04.18,

представник відповідача в судове засідання не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства “Катрін Біо”, вул.Хмельницьке шосе, 23, офіс 333, м.Вінниця, 21036; адреса для листування: а/я 268, вул.Соборна, 8, м.Вінниця, 21050

до відповідача: Приватного підприємства “Фарм Сервіс”, вул.Радянська, буд.20, с.Софіївка, Первомайський район, Миколаївсьа область, 55253

про: стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №03/05/юр від 29.05.2018) в розмірі 348 935,02 грн. з якої: 200 000,00 грн. – заборгованості по поверненню попередньої оплати, 69 910,03 грн. – штрафу за відмову поставки товару на умовах договору, 66 309,16 грн. – пеня за затримку поставки товару, 11 684,82 грн. – пеня за затримку повернення грошових коштів, 1 031,01 грн. – сума процентів за користування чужими грошовими коштами.

11.04.2018 Приватне підприємство “Катрін Біо” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/04/юр від 06.04.2018 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №03/05/юр від 29.05.2018) в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства “Фарм Сервіс” заборгованості в розмірі 348 935,02 грн. з якої: 200 000,00 грн. – заборгованості по поверненню попередньої оплати, 69 910,03 грн. – штрафу за відмову поставки товару на умовах договору, 66 309,16 грн. – пеня за затримку поставки товару, 11 684,82 грн. – пеня за затримку повернення грошових коштів, 1 031,01 грн. – сума процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір №17052017 від 17.05.2017, згідно якого відповідач зобов’язувався передати позивачу зерно гречки органічної за кількістю, якістю та у строки, визначені Договором, а позивач оплатити товар на умовах передбачених Договором. Строк поставки товару – до 01 листопада 2017 року. Позивач сплатив відповідачу 448 000,00 грн. попередньої оплати за Договором. Відповідач товар належної якості відповідно до умов Договору та у строки визначені Договором позивачу не поставив. Позивач письмово відмовився від прийняття товару, оскільки якісні показники товару не відповідали умовам Договору і просив повернути 448 000,00 грн. попередньої оплати протягом 3 робочих днів з дати отримання такої відмови. Позивач зазначає, що в порушення п.7.3 Договору відповідач свої зобов’язання не виконав протягом 28 лютого – 02 березня 2018 року і не перерахував позивачу 448 000,00 грн., які були перераховані останнім, як попередня оплата за Договором, що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 16 травня 2018 року о 10 год. 00хв.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.06.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №915/310/18 до судового розгляду по суті на 13 червня 2018 року о 14 год.00хв.

Судом 13 червня 2018 року розгляд справи відкладено на 11 липня 2018 року о 14 год.00хв.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 11.07.2018 не забезпечив, своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 33479003 (а.с.104).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

17 травня 2017 року між Приватним підприємством «Катрін Біо» (далі – покупець) та приватним підприємством «Фарм Сервіс» (далі – продавець) було укладено Договір №17052017 (далі – Договір), у відповідності до умов якого, продавець зобов’язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити зерно гречки органічне на умовах передбачених даним Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, кількість товару складає орієнтовно 44,00 тони +/-10% та залежить від фактично зібраного врожаю. Кількість товару визначається під час навантаження автотранспорту (п.2.2 Договору).

Згідно п.2.3 Договору, якість товару, що постачається, повинна відповідати наступним вимогам та мати наступні показники:

- вологість не більше 13,0%

- смітна домішка до 1%

- перебільшення залишків пестицидів не допускається (згідно з органічним

виробництвом)

- перебільшення залишків важких металів не допускається (згідно з органічним виробництвом)

- без ГМО

- товар повинен бути належної товарної якості, не мати стороннього запаху та смаку

- у товарі мають бути відсутні живі чи мертві комахи, карантинні бур’яни, дурман звичайний

- інші якісні показники згідно таблиці.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що товар повинен бути виробленим згідно

правил ЄС 834/2007 і 889/2008 ЄС органічного виробництва. Якість товару визначається згідно результатів аналізу, проведеного лабораторією Jena Foods GmbH, Німеччина за рахунок покупця. Лабораторія для дослідження погоджується з ТОВ «Органік Стандарт» (організація, що сертифікує продавця як органічного виробника), та може бути змінена за вказівкою останнього (п.2.6 Договору).

У відповідності до п. 2.7 Договору, у випадку, якщо при прийманні товару було виявлено розходження між фактичними показниками якості товару та показниками якості, зазначеними в п.2.3 Розділу 2 «Кількість та якість», а також, якщо терміни поставки товару не відповідають термінам визначеним в п.п.4.1 цього Договору, покупець має право відмовитися від приймання партії такого товару.

Згідно п. 3.1 Договору, ціна товару з ПДВ складає 510,00 євро, оплачується в гривні по курсу Національного Банку України на день відвантаження за одну метричну тону за умови відповідності якості товару показникам зазначеним в п.п.2.3 цього Договору.

Пунктом 3.2 сторони погодили, що визначення ціни одиниці товару та загальної вартості товару, придбаного на умовах цього Договору та додатків до нього, проводяться сторонами в національній валюті України (гривнях), виходячи з офіційного курсу гривні до Євро згідно НБУ, встановленому Національним Банком України в день оплати товару відповідно до Договору. Для визначення курсу НБУ України сторони використовують дані, розміщені на сайті http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до даного Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, продавець здійснює поставку товару в повному обсязі в строк до 01 листопада 2017 року.

Згідно п. 5.1 Договору, покупець перераховує на рахунок продавця суму - 150 000,00 грн. протягом 7 календарних днів від дати підписання Договору. Решту суми покупець зобов’язується оплатити за фактично завантажений товар у транспортний засіб покупця до моменту його відправлення з місця завантаження. Право власності на товар переходить до покупця з моменту навантаження на автомобіль покупця у відповідності з оплаченою кількістю товару (п.5.2 Договору).

Пунктом 5.4 Договору визначено, що сплачена сума у розмірі 150 000,00 грн. зараховується як попередня оплата за товар, та складає еквівалент 5 200,00 євро. Зазначена сума першочергово зараховується у сплату за товар.

У відповідності до п.6.1 Договору, після виявлення невідповідності якісних та/або кількісних характеристик товару визначених у п.п.2.1 та п.п.2.3 цього Договору або порушення строків визначених у п.4.1, покупець повинен надіслати претензію або рекламацію продавцю у письмовому вигляді будь – яким засобом зв’язку протягом 30 днів з моменту прийняття товару покупцем. Датою прийняття товару вважається дата виписки видаткової накладної на окрему партію товару.

Пунктом 7.2 Договору, визначено, що всі витрати, пов’язані з поставкою товару неналежної якості, включаючи та не обмежуючись витратами щодо залучення інспекторів Державних та інших установ України та простою автотранспорту – компенсувати за рахунок продавця.

Згідно п. 10.4 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, що випливають з даного Договору.

Так, позивач на виконання умов Договору перерахував на рахунок відповідача попередню оплату протягом 7 календарних днів від дати підписання договору у розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №297 від 22.05.2017 (а.с.24).

Як зазначає, позивач в позовні заяві, після збирання врожаю, на початку жовтня 2017 року, керівник позивача разом з керівником відповідача портативним вологоміром зерна WILE-65 (показники: вологість і температура зерна) встановили, що показник вологості зібраного зерна гречки становить 16,8%, що перевищує показник вологості зазначений в Договорі більше як на 3,8%.

На прохання відповідача, який мав намір провести роботи по приведенню якісних показників товару у відповідність умовам Договору (додаткове досушування товару), позивач, маючи господарський інтерес в отриманні товару, в жовтні 2017 року перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за гречку у розмірі 160 000,00 грн. (90 000,00 грн. + 70 000,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №475 від 04.10.2017 на суму 90 000,00 грн. (а.с.28), банківською випискою (а.с.27), платіжним дорученням №516 від 27.10.2017 на суму 70 000,00 грн. (а.с.29), банківською випискою (а.с.30).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки товару на відповідність умовам Договору позивач замовив випробування зразка товару в Вінницькій філії ДУ «Держгрунтохорона».

За результатами випробувань, які проводилися 03.11.2017 - 06.11.2017 був складений протокол випробувань №103 К від 06.11.2017 р., відповідно до якого вологість товару склала 16,9% (а.с.37).

У подальшому позивач маючи господарський інтерес в отриманні товару, на прохання відповідача, який мав намір провести роботи по приведенню якісних показників товару у відповідність умовам Договору, перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за гречку у розмірі 138 000,00 грн. (56 000,00 грн. + 32 000,00 грн. + 50 000,00), що підтверджується платіжним дорученням №535 від 14.11.2017 на суму 56 000,00 грн. (а.с.31), банківською випискою (а.с.32), платіжним дорученням №549 від 22.11.2017 на суму 32 000,00 грн. (а.с.33), банківською випискою (а.с.34), платіжним дорученням №583 від 15.12.2017 на суму 50 000,00 грн. (а.с.35), банківською випискою (а.с.36).

Таким чином, загальна сума попередньої оплати, яку позивач перерахував на рахунок відповідача складає 448 000,00 грн. (150 000,00 грн. + 90 000,00 грн. + 70 000,00 грн. + 56 000,00 грн., 32 000,00 грн. + 50 000,00 грн.

У відповідності до п.4.4 Договору, до моменту переходу права власності на товар, який визначений у п.5.2 Договору, товар знаходиться на зберіганні на складських приміщеннях продавця та повинен бути навантажений на автотранспорт покупця за його першою вимогою у загальній кількості (вазі), що передбачена п.2.1 Договору та у відповідності з оплаченою кількістю товару. Продавець несе повну відповідальність за збереження товару на складських приміщеннях до моменту навантаження на автотранспорт покупця (п.4.5 Договору).

Згідно п. 4.6 Договору, місце завантаження - вул. Л.Українки 1-А, с.Ягодинка, Житомирська область.

Позивач вказує, що керівник позивача неодноразово звертався до керівника відповідача щодо приведення показників якості товару до вимог, встановлених в Договорі, безпосередньо приїздив на місцезнаходження товару - склад відповідача за адресою вул. Лесі Українки, 1-А, с. Ягодинка, Хорошівського р-ну, Житомирської обл.

Так, 18.01.2018 керівниками позивача та керівником відповідача було проведено відбір зразків зерна гречки, яке мало поставлятись на адресу ПП «Катрін Біо» згідно Договору про що складено відповідний Акт відбору зразків (а.с.38).

Відповідно до Акту від 18.01.2018 зерно гречки відібране та запаковане у три сейф пакети за номерами № 1140333, 1140340, 1140339 . Один сейф пакет зберігається у ПП ПП «КАТРІН БІО», другий знаходиться на зберіганні у «ФАРМ СЕРВІС», третій сейф пакет направляється для визначення якісних показників у акредитовану лабораторію на території України. Сторони погоджуються, що результати лабораторії є офіційними та висновок лабораторії є невід’ємною частиною договору №17052017 від 17.05.2017.

Як вбачається з протоколу випробувань Вінницької філії ДУ «Держгрунтохорона» №10 від 22.01.2018, відповідач не покращив якісні показники товару, зокрема показники вологості склали 18%, показники сміттєвої домішки склали 1,69%, що перевищує показники, які встановлені п.2.3 Договору (а.с.39,40).

Згідно п. 7.1 Договору, покупець має право відмовитися від приймання товару, якщо якість товару не відповідає вимогам, зазначеним в п.2.3, 2.4, 2.5 Розділу 2 «Кількість та якість товару», та/або якщо поставку товару здійснено пізніше термінів, зазначених в п.4.1 Розділу 4 «Строки та умови поставки».

Відповідно до п. 7.3 Договору, у разі відмови покупця прийняти товар з обґрунтованих причин, зазначених в п.7.1 Договору, продавець зобов’язаний перерахувати кошти, сплачені йому покупцем за товар, на протязі трьох робочих днів з моменту відмови покупця від прийняття товару.

У зв'язку з невідповідністю якісних показників зерна гречки умовам Договору та відповідно до пунктів 7.1, 7.3. Договору, позивач 20 лютого 2018 року надіслав на адресу ПП ФАРМ СЕРВІС лист про відмову від отримання товару та повернення грошових коштів у розмірі 448 000 грн., перерахованих позивачем, на протязі трьох робочих днів з дати отримання цього листа на розрахунковий рахунок ПП «КАТРІН БІО».

Вказаний лист був отриманий відповідачем 27 лютого 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.46). На протязі трьох робочих днів з дати отримання цього листа ПП «ФАРМ СЕРВІС» не перерахувало позивачу грошові кошти у розмірі 448 000 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В процесі розгляду справи, відповідач частково повернув позивачу суму попередньої оплати у розмірі 248 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.76-78). Таким чином, заборгованість позивача по поверненню попередньої оплати складає 200 000,00 грн. (448 000,00 грн. – 248 000,00 грн.), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст. 173 ГК України).

Частинами 1, 2 ст.180 Господарського Кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання зі здійснення попередньої оплати за товар за ціною, визначеною у Договорі, однак відповідач обумовлений договором товар не поставив.

Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.7.4 Договору, у разі відмови продавця поставити товар в кількості та на умовах визначених цим Договором після його підписання, продавець зобов’язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% вартості недопоставленого товару.

Відповідно до офіційного курсу іноземних валют, встановлених НБУ на 31 жовтня 2017 року (останній день поставки товару) 1 євро =31,1542 грн.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.6), нарахував та просить суд стягнути з відповідача 69 910,25 грн. штрафу за відмову поставки товару (44,00 т. х 510 євро х 31,1542 грн. х 10%).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 69 910,25 грн. штрафу за відмову поставки товару є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки позивачем в порушення ст.73, 74, 76, 77 ГПК України не надано доказів в підтвердження обставин відмови відповідача від поставки товару в кількості та на умовах визначених Договором.

Згідно п.7.7 Договору, у випадку затримки повернення коштів згідно п.п.7.3, 7.5 Договору або затримки поставки товарів з вини продавця в термін, що перевищує зазначені в п.п.4.1, продавець зобов’язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми чи недопоставленого товару за кожний день прострочення до остаточного розрахунку або поставки товару.

Так, згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 6) позивач на підставі пункту 7.7 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за затримку поставки товару в розмірі 66 309,16 грн. за період з 01.11.2017 по 27.02.2018, вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач ставить вимоги саме щодо повернення попередньої оплати, а не вимагає поставки сплаченого товару, то нарахування пені на підставі п.7.7 Договору за затримку поставки товару є безпідставними, оскільки у відповідача відсутній обов’язок з поставки товару та в листі про відмову від отримання товару і повернення коштів позивачем не пред’являлись вимоги відповідачу про сплату пені згідно п.7.7 Договору за затримку поставки товару.

Також, позивач на підставі п.7.7 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за затримку повернення коштів у розмірі 11 684,82 грн. за період з 03.03.2018 по 30.03.2018, розмір якої є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позивач за користування відповідачем чужими грошовими коштами посилаючись на положення ст.ст.536, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з останнього 1031,01 грн. процентів за період з 03.03.2018 по 30.03.2018.

Відповідно до п. 6.2 постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 року №14 підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Як вбачається з договору між сторонами розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлено.

Суд враховує, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем не враховано, що між відповідачем та позивачем відсутнє грошове зобовязання, оскільки відповідач мав поставити товар та отримати гроші за товар, а не сплачувати гроші позивачу.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення на підставі ст.625 ЦК України з відповідача 1 031,01 грн. – суми процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягають.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму судових витрат у розмірі 19 195,00 грн. понесених, у зв’язку з розглядом господарської справи №915/310/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як визначено у п.6.3 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об’єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Кодексу, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги №02/02/Ю від 15.02.2018 (далі – Договір №02/02/Ю), укладеного між Приватним підприємством «Катрін Біо» (далі – клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 (далі – адвокат), клієнт доручає, а адвокат приймає доручення про надання правової допомоги визначені у п. 1.1 вказаного Договору.

У відповідності до п.1.2 Договору №02/02/Ю, відповідно з домовленістю сторін клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов’язки підготувати в інтересах клієнта в установленому законом порядку документи для подання та подати позовну заяву про стягнення заборгованості з Приватного підприємства «Фарм Сервіс» до господарського суду Миколаївської області, здійснювати представництво замовника на підставі ордера про надання правової допомоги або довіреності в судових і інших державних органах та перед третіми особами, здійснювати надання інших видів правової допомоги в обсягах та на умовах даного договору.

Згідно п.1.3 Договору №02/02/Ю, клієнт зобов’язується прийняти виконані роботи (надані послуги) та оплатити їх на умовах даного Договору.

Пунктом 3.1 Договору №02/02/Ю визначено, що вартість наданої правової допомоги за даним Договором визначається в актах прийому – передачі виконаних робіт (наданих послуг), які складаються і підписуються сторонами по мірі надання послуг за договором з урахуванням обсягу наданої правової допомоги і консультацій.

Розрахунок вартості гонорару наводиться в Акті виконаних робіт (наданих

послуг).

На виконання договору про надання правової допомоги №02/02/Ю від 15.02.2018, адвокатом ОСОБА_1 видано ордер серія ВН №047464 від 05.04.2018 на підставі якого здійснювалось представництво позивача у справі 915/310/18.

Відповідно до Акту прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених фактичних витрат №б/н від 11.07.2018 р. вартість надання правової допомоги в межах дії договору погоджена сторонами та складає 12 300,00 та 6895,00 грн., яка сплачена позивачем згідно платіжного доручення №705 від 04.05.2018 на суму 10000,00 грн., платіжного доручення №751 від 11.05.2018 на суму 7 000,00 грн., платіжного доручення №787 від 06.06.2018 на суму 2 000,00 грн..

Відповідно до п.6.5 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката, а саме: договір про надання правової допомоги №02/02/Ю від 15.02.2018, акт прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених фактичних витрат №б/н від 11.07.2018 р., платіжне доручення №705 від 04.05.2018 про сплату 10000,00 грн., платіжне доручення №751 від 11.05.2018 про сплату 7 000,00 грн., платіжне доручення №787 від 06.06.2018 про сплату 2 000,00 грн., а також наданий детальний розрахунок суми судових витрат.

Суд також зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірний зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також предметом позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги слід задовольнити частково, то судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір та судові витрати розраховано: - 211 684,82 грн.(сума задоволених позовних вимог)/348 935,02 грн. (зменшені позовні вимоги) = 0,61% (відсоток задоволених позовних вимог) Х 5234,03 грн. (сплачений судовий збір)= 3 192,76 грн. (підлягає стягненню з відповідача); 19195,00 грн. (судові витрати на правову допомогу) 0,61% (відсоток задоволених позовних вимог) = 11 708,95 грн. (судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватного підприємства “Фарм Сервіс” (вул.Радянська, буд.20, с.Софіївка, Первомайський район, Миколаївсьа область, 55253, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 39254550) на користь Приватного підприємства “Катрін Біо”(вул.Хмельницьке шосе, 23, офіс 333, м.Вінниця, 21036; адреса для листування: а/я 268, вул.Соборна, 8, м.Вінниця, 21050, поточний рахунок 26002000003369 в АТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 39819830) 200 000,00 грн. – заборгованості по поверненню попередньої оплати, 11 684,82 грн. – пені за затримку повернення грошових коштів, 3192,76 грн. судового збору та 11 708,95 грн. витрат на професійно правничу допомогу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 11.07.2018, повний текст рішення складено та підписано 18.07.2018.

Суддя Н.О. Семенчук