Рішення № 75365059, 27.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2018Справа № 910/3050/18

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"

про стягнення 133 628,33 грн.

Представники учасників справи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (далі-відповідач) про стягнення 133 628, 33 грн. грн., з яких 84 341,74 грн. заборгованість з виплати дивідендів, 42 201,59 грн. інфляційні втрати, 7 085,00 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо перерахування дивідендів належних позивачу за 2011-2014 роки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року у справі № 910/3050/18 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

30.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року відкрито провадження у справі № 910/3050/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14 .05.2018 року.

02.05.2018 року через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень, відповідач зазначив, що права позивача не порушені, оскільки ОСОБА_1 не звернувся до ПАТ «Укрнафта» з заявою про виплату дивідендів, а тому обов'язку з їх виплати у відповідача не виникло. Крім того, відповідач вважає зобов'язання з виплати дивідендів негрошовим, у зв'язку із чим заперечує проти нарахованих інфляційних втрат та 3% річних. Серед іншого, відповідач заперечує проти покладення на нього витрат позивача на правову допомогу у заявленому розмірі.

10.05.2018 року через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із розглядом судової справи 28.02.2018, а саме вартість квитків на потяг до Києва та назад у розмірі 689, 80 грн.

14.05.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з відрядженням судді Літвінової М.Є. на навчання до Національної школи суддів України на період з 14 по 18 травня 2018 року включно, відповідно до наказу В.о. голови Господарського суду міста Києва Босого В.П. № 45-А від 04.05.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2018 року по справі № 910/3050/18 підготовче засідання призначено на 06.06.2018 року.

01.06.2018 року через загальний відділ господарського суду від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із розглядом судової справи 28.02.2018, а саме вартість квитків на потяг до Києва та назад у розмірі 631,24 грн.

В підготовчому засіданні 06.06.2018 року сторони подали заяву про надання згоди на перехід до розгляду справи по суті в день закінчення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2018 року закрито підготовче провадження та вирішено розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 06.06.2018 року.

В судовому засіданні 06.06.2018 року оголошувалась перерва до 27.06.2018 року.

В судове засідання 27.06.2018 року представник сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Разом з цим, частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України визначено те, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи е вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах № 256820 станом на 12.05.2011 (дата складання виписки 12.05.2011) та реєстру власників іменних цінних паперів станом на 20.10.2014 року (дата складання 07.11.2014) ОСОБА_1 є акціонером ПАТ «Укрнафта», якому належать акції іменні прості в кількості 966 шт.

10.10.2014 відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» № 22 від 10.10.2014, на яких було прийнято рішення про розподіл прибутку товариства за 2011-2013 роки.

Згідно повідомлення про порядок та строки виплати дивідендів за акціями ПАТ «Укрнафта», нарахованих за 2011-2013 роки, термін проведення виплат встановлено з 20.10.2014 по 10.04.2015.

22.07.2015 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.07.2015, на яких було прийнято рішення про розподіл прибутку товариства за 2014 рік.

Згідно повідомлення про порядок та строки виплати дивідендів за акціями ПАТ «Укрнафта», нарахованих за 2014 рік, термін проведення виплат встановлено з 03.08.2015 року по 03.10.2015 року.

Оскільки суму дивідендів, належних позивачу відповідачем не виплачено, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення 84 341,74 грн. заборгованості з виплати дивідендів, 42 201, 59 грн. інфляційних втрат, 7 085, 00 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом (ст. 115 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 87 Господарського кодексу України, прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про господарські товариства", прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно до п. б) ч. 1 статті 116 Цивільного кодексу України, п.2 ч.1 статті 88 Господарського кодексу України та п. б) ч.1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Частиною 2 статті 57 Господарського кодексу України та ч. 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи товариства повинні містити порядок розподілу прибутку (виплати дивідендів), отже, періодичність нарахування та виплати дивідендів визначається товариством самостійно.

За приписами п. 3.3. Статуту ПАТ "Укрнафта" акціонери мають право отримувати дивіденди.

Відповідно до п. 6.20. Статуту ПАТ "Укрнафта", дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається Загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 6.21. Статуту ПАТ "Укрнафта" дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюються з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням Загальних зборів.

Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється перерахування коштів на їх банківські рахунки, а акціонерам фізичним особам готівкою, шляхом поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.

Для кожної виплати дивідендів Наглядова рада Товариства встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів (п. 6.22. Статуту ПАТ "Укрнафта").

У п. 6.23. Статуту ПАТ "Укрнафта" зазначено, що Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Повідомлення осіб, які мають право на отримання дивідендів розміщується Товариством в офіційному друкованому органі та на власній веб-сторінці в мережі Інтернет.

Протягом 10 днів з дня прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів за простими акціями, Товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває Товариство.

Стаття 97 Цивільного кодексу України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з статтею 145 Цивільного кодексу України, статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" та п.9.1.1 статуту ПАТ "Укрнафта" вищим органом управління товариства є загальні збори акціонерів товариства.

Відповідно до п. 9.1.6 Статуту ПАТ "Укрнафта", одним із питань, які віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів є затвердження розміру річних дивідендів у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

Відповідно до ч. 1 ст.25 Закону України "Про акціонерні товариства", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, на отримання дивідендів.

Тобто, дивіденди можуть бути нараховані виключно за наслідками звітного періоду, в якому підприємством одержано прибуток.

Періодичність розподілу прибутку має бути затверджена установчими документами, а сума прибутку, що спрямована на виплату дивідендів, розмір дивідендів та порядок і строки їх виплати - в протоколі зборів учасників за наслідками звітного періоду.

Нараховані за наслідками звітного періоду дивіденди мають бути виплачені у строки, передбачені протоколом загальних зборів.

Як встановлено судом, рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014 року, вирішено:

«Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000, 00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):

- 2 181 612 957, 30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40, 23 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 року по 10.04.2015 року. Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

2. Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724, 00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):

- 1 427 836 668, 30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 року по 10.04.2015 року.

Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

3. Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355, 00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ):

- 189 799 785, 00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, право на отримання частки прибутку ПАТ «УКРНАФТА» - дивідендів за 2011-2013 роки мали особи, які були акціонерами ПАТ «УКРНАФТА» станом на 20.10.2014 року.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.07.2015 року, вирішено:

«Затвердити наступний порядок розподілу прибутку: за 2014 рік - направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.,

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Встановити, дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, а саме, у строк до 03.08.2015 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 року по 03.10.2015 року.

Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, право на отримання частки прибутку ПАТ «УКРНАФТА» - дивідендів за 2014 рік мали особи (юридичні та фізичні), які були акціонерами ПАТ «УКРНАФТА» станом на 03.08.2015 року.

Господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК). На цьому наголошено зокрема у п. 35 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі - Постанова № 13).

Рішення, що прийняті загальними зборами учасників товариства, зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п 17. Постанови № 13).

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалось вище, 10.10.2014 року на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформлених протоколом № 22 від 10.10.2014 року, зокрема, вирішено здійснити виплату дивідендів за результатами діяльності ПАТ "УКРНАФТА" у 2011, 2012 та 2013 роках. Затверджено суму дивідендів на 1 просту акцію наступним чином:

- за результатами діяльності ПАТ "УКРНАФТА" у 2011 році - 40, 23 грн.;

- за результатами діяльності ПАТ "УКРНАФТА" у 2012 році - 26, 33 грн.;

- за результатами діяльності ПАТ "УКРНАФТА" у 2013 році - 3, 50 грн.

22.07.2015 року на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформлених протоколом № 23 від 22.07.2015 року, зокрема, вирішено здійснити виплату дивідендів за результатами діяльності ПАТ "УКРНАФТА" у 2014 році. Затверджено суму дивідендів на 1 просту акцію наступним за результатами діяльності ПАТ "УКРНАФТА" у 2014 році - 23, 32 грн.

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах № 256820 станом на 12.05.2011 року (дата складання виписки 12.05.2011 року) та реєстру власників іменних цінних паперів станом на 20.10.2014 року (дата складання 07.11.2014 року) ОСОБА_1 є акціонером ПАТ «Укрнафта», якому належать акції іменні прості в кількості 966 шт.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву також підтверджено, що станом на 20.10.2014 року та 03.08.2015 року ОСОБА_1 був акціонером ПАТ «Укрнафта», якому належать акції іменні прості в кількості 966 шт.

Як зазначає сам відповідач у відзиві на позовну заяву, позивач має право на отримання доходу у вигляді дивідендів, за вирахуванням податків і зборів, в загальній сумі 84 341, 75 грн., а саме: за 2011 рік у сумі 36 336, 14 грн.; за 2012 рік у сумі 23 781, 52 грн.; за 2013 рік у сумі 3 161, 24 грн.; за 2014 рік у сумі 21 062, 86 грн.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014 року строк здійснення виплати дивідендів встановлено з 20.10.2014 року по 10.04.2015 року, в який і мало бути виконане вказане рішення.

Згідно повідомлення про порядок та строки виплати нарахованих дивідендів за акціями ПАТ «Укрнафта», термін проведення виплат - з 20.10.2014 року по 10.04.2015 року, що узгоджується з зазначеним вище рішенням.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.7.2015 року строк здійснення виплати дивідендів встановлено з 03.08.2015 року по 03.10.2015 року, в який і мало бути виконане вказане рішення.

Згідно повідомлення про порядок та строки виплати нарахованих дивідендів за акціями ПАТ «Укрнафта», термін проведення виплат - з 03.08.2015 року по 03.10.2015 року, що узгоджується з зазначеним вище рішенням.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що рішення загальних зборів, оформлені протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014 року та № 23 від 22.7.2015 рок акціонерів ПАТ "Укрнафта, про виплату дивідендів є беззаперечною підставою для виплати частини прибутку позивачу.

Разом з тим, відповідачем не здійснено виплату дивідендів у визначений строк. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд, не приймає заперечення відповідача на позов щодо відсутності порушеного права позивача та необхідності звернення останнього з вимогою про виплату частини прибутку, оскільки ні положеннями законодавства, ні Статутом ПАТ "Укрнафта", ні повідомленням про порядок та строки виплати нарахованих дивідендів за акціями ПАТ "Укрнафта" такого обов'язку акціонерів не встановлено.

Крім того, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 року, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Оскільки право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" і з цього питання було прийнято рішення загальними зборами відповідача, які оформленні протоколами № 22 від 10.10.2014 року, № 23 від 22.07.2015 року, нездійснення виплати дивідендів є порушенням його зобов'язання і прав позивача, який є акціонером ПАТ "Укрнафта" на мирне володіння майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 910/11316/17 від 17.01.2018 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стратегічні інвестиції" до ПАТ "Укрнафта" в частині стягнення заборгованості з виплати дивідендів за 2011-2014 роки в сумі 84 341,74 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи прострочення виплати дивідендів, позивачем нараховано 42 201,59 грн. інфляційних втрат, 7 085,00 грн. 3% річних за період з 11.04.2015 року по 12.03.2018 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач заперечує проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних, вважаючи, що зобов'язання товариства з виплати дивідендів є негрошовим.

З викладеним суд не погоджується, оскільки згідно з п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Отже, зважаючи на юридичну природу таких правовідносин сторін, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 910/11316/17 від 17.01.2018 року.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних позивача, суд визнав його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягають 42 201,59 грн. інфляційних втрат та 7 085,00 грн. 3% річних.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, факт порушення відповідачем обов'язку з виплати дивідендів позивачу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач у поданих до суду 10.05.2018 року та 01.06.2018 року клопотаннях просив суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з приїздом на судове слухання, які складають 1 321, 04 грн., що підтверджується долученими до клопотання копіями проїзних документів.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходження, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Оскільки матеріали справи містять належні докази понесених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд вважає за необхідне покласти витрати останнього у розмірі 1 321, 04 грн. на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 133 628, 33 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 84 341 (вісімдесят чотири тисячі триста сорок одну) грн. 74 коп. невиплачених дивідендів, 7 085 (сім тисяч вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. 3% річних, 42 201 (сорок дві тисячі двісті одну) грн. 59 коп. інфляційних витрат, 2004 (дві тисячі чотири) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору та 1 321 (одну тисячу триста двадцять одну) грн. 04 коп. інших судових витрат (вартість квитків на проїзд).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова