Рішення № 75362652, 17.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2018 року № 826/9516/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про визнання протиправними рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 05 липня 2017 року № 82 та № 83 та від 08 вересня 2017 року № 113 та № 114,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві та з урахуванням заяв про зміну (збільшення) позовних вимог остаточно просить суд:

визнати протиправним рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 липня 2017 року № 82;

визнати протиправним рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 липня 2017 року № 83;

визнати протиправним рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 вересня 2017 року № 113;

визнати протиправним рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 вересня 2017 року № 114.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що уповноваженими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку характеристик чотирьох продуктів, що розповсюджуються позивачем як засоби для миття посуду: ТМ «Fairy» «ягідна свіжість», ТМ «Fairy» «зелене яблуко», ТМ «Fairy» «апельсин та лимонник», ТМ «Fairy» «соковитий лимон», за результатами якої складено Акт перевірки характеристик продукції від 21 червня 2017 року № 28, відповідно до висновків якого маркування вищезазначеної продукції порушує приписи пункту 14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717 (далі - Технічний регламент), яким визначено, що маркування пакування рідкого мийного засобу не повинно містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема, фруктів, у разі, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.

На підставі проведеної перевірки та висновків, викладених у Акті, відповідачем прийняті оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, які, на думку позивача, є незаконними та протиправними та підлягають скасуванню, оскільки продукція відповідає вимогам Технічного регламенту, маркування продукції містить зображення предмету побуту - тарілки, що прямо вказує на призначення мийного засобу, зображення фруктів не вводить в оману споживачів стосовно застосування продукції, аналогічні маркування містяться на мийних засобах ТМ «Fairy», які реалізуються в Європі.

Посилаючись на те, що аналогічні аргументи були наведені представникам відповідача під час проведення перевірки, але не були враховані в Акті від 21 червня 2017 року № 28, позивач звертається до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою суду від 07 серпня 2017 року відкрито провадження у справі №826/9516/17, призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Упродовж розгляду справи позивачем заявлено ряд клопотань про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання оскаржуваних рішень відповідача, проте ухвалами суду від 07 серпня 2017 року,від 16 серпня 2017 року, 05 жовтня 2017 року у задоволенні клопотань відмовлено.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З дня набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Ухвалою суду (протокольною) від 22 березня 2018 року після заслуховування пояснень представників сторін у справі, розгляду їхніх заяв та клопотань, суд перейшов до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 12 травня 2017 року щодо продукції, що не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, а також доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26 травня 2017 року, Головним управлінням Держпродспоживслужби у місті Києві 21 червня 2017 року проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції: мийні засоби для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини: «Засіб для миття посуду (рідкий) ТМ «Fairy» «ягідна свіжість», артикул 90564919S290, дата виготовлення 27 березня 2017 року, місткість 1 л., засіб для миття посуду ТМ «Fairy» «зелене яблуко» (рідкий), артикул 90564917S290, дата виготовлення 03 квітня 2017 року, місткість 1 л., засіб для миття посуду ТМ «Fairy» «апельсин та лимонник» (рідкий), артикул 90564918S290, дата виготовлення 06 квітня 2017 року, місткість 1 л., засіб для миття посуду ТМ «Fairy» «соковитий лимон» (рідкий), артикул 7075697025, ш/к 5413149314092, дата виготовлення 16 березня 2017 року, місткість 1 л. у ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 5/13, корп. літ. А, м. Київ.

Перевірка продукції проводилася на відповідність вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 408).

За результатами перевірки уповноваженими особами відповідача складено Акт перевірки характеристик продукції № 28 від 21 червня 2017 року, відповідно до висновків якого маркування вищезазначеної продукції порушує приписи пункту 14 Технічного регламенту мийних засобів, яким визначено, що маркування пакування рідкого мийного засобу не повинно містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема, фруктів, у разі, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.

З такими висновками, а також ухваленими у подальшому рішеннями відповідача від 05 липня та 08 вересня 2017 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не погоджується позивач та звертається до суду з питанням про визнання їх протиправними.

Відповідач, натомість, вважає, що наявність декларації про відповідність, сертифікату відповідності товару не виключає порушень Технічних регламентів, які позивач визнав та спочатку частково, а потім і повністю усунув, підготувавши спеціальні наліпки на маркування продукції із зображенням предметів побуту та розмістивши їх на продукції. Отже, позивач визнав виявлені у нього порушення, намагався їх добровільно усунути, через що врешті оскаржувані рішення були скасовані, а обмежувальні заходи зняті.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності встановлює Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року (далі - Закон).

Відповідно до статті 4 Закону виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Серйозний ризик - будь-яка загроза суспільним інтересам, що потребує оперативного втручання державних органів, у тому числі така, наслідки якої не виявляються негайно.

Суспільні інтереси - безпека життя та здоров'я людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля (частина перша статті 1 Закону).

Згідно частинами першою-третьою статті 5 Закону продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною.

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Частинами першою та другою статті 11 Закону встановлено, що державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Митним кодексом України.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та п'ятої статті 12 Закону якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; 2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; 3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Згідно частин першої, другої та четвертої статті 15 Закону відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Разом з тим, правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2735 з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2735 посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право, серед іншого: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

Статтею 22 Закону № 2735 встановлено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до статті 29 Закону № 2735 у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після проведеної перевірки та складення Акту від 21 червня 2017 року, винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 липня 2017 року № 82 відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 липня 2017 року № 83 відповідно до частини першої статті 29 цього ж Закону.

Відповідно до застосованих заходів тимчасово заборонено надання на ринку продукцію, зазначену в Акті перевірки характеристик продукції № 28 від 21 червня 2017 року до приведення зазначеної продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Орган ринкового нагляду повідомляє про виявлену невідповідність продукції встановленим вимогам (крім формальної невідповідності) та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо такої продукції, призначеним органам з оцінки відповідності, які були залучені до оцінки відповідності цієї продукції вимогам технічних регламентів.

23 серпня 2017 року позивачем подано до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна»:

- підготувало спеціальні наліпки на маркування продукції із зображенням предметів побуту;

- надіслало розповсюджувачам продукції листи з інформацією про прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 липня 2017 року № 82, № 83, зокрема, щодо наклеювання наліпок на маркування продукції;

- забезпечило доставку наліпок розповсюджувачам продукції.

Позивач, виконуючи рішення відповідача від 05 липня 2017 року № 82 та № 83, одночасно посилається на відповідність продукту (миючих засобів) стандартам та умовам, що висуваються до нього та надає суду протоколи випробувань від 24 грудня 2012 року № 680, від 22 січня 2013 року № 682, від 22 січня 2013 року № 683, від 13 червня 2017 року № 123, 124, 125, 126, а крім того декларації, висновки, які свідчать про відповідність продукції Технічному регламенту мийних засобів.

Водночас, як стверджує відповідач, зазначені протоколи стосуються тільки зразків продукції, яка була піддана випробуванням, в той час як предметом перевірки були засоби для миття посуду ТМ «Fairy», а крім того протоколи стосуються інших партій продукції позивача, а саме: продукції з датою виготовлення за 2012 рік, 26 квітня 2017 року, 20 квітня 2017 року, 18 квітня 2017 року та 03 травня 2017 року, які не були предметом перевірки, що здійснювалася представниками відповідача у даному випадку.

Крім того, як вже зазначалося раніше, наявність декларацій про відповідність, сертифікатів відповідності товару, нанесення знаку не виключає можливих порушень Технічних регламентів, а саме маркування продукції.

Тому, внаслідок часткового усунення позивачем виявлених порушень, відповідачем винесені рішення від 08 вересня 2017 року № 113 та № 114, відповідно до яких внесено зміни до рішень від 05 липня 2017 року № 82 та № 83 шляхом вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02 грудня 2010 року вимагається привести продукцію зазначену у пунктах 1-4 таблиці акта перевірки № 28 від 21 червня 2017 року у відповідність встановленим вимогам.

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що продукція, зазначена у пунктах 1-4 Акта перевірки характеристик продукції № 28 від 21 червня 2017 року не відповідає встановленим вимогам, а саме на маркуванні міститься графічне зображення продуктів харчування, зокрема, фруктів (ягід, яблук, апельсину, лимону), що не відповідає пункту 14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 408).

Встановлено строк виконання зазначених рішень - до 27 жовтня 2017 року.

До матеріалів справи надано також рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві № 162 та № 163 від 06 листопада 2017 року, відповідно до яких у зв'язку з повним та результативним виконанням скасовані рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: знято тимчасову заборону надання на ринку продукції на строк приведення у відповідність із встановленими вимогами від 08 вересня 2017 року № 113 та № 114.

Разом з тим, після зміни та скасування оскаржуваних рішень, позивач ставить питання про їх протиправність, оскільки вважає ситуацію принциповою та такою, що у подальшому може вплинути на реалізацію товариством своїх прав та інтересів.

Обґрунтовуючи такі вимоги позивач стверджує, що маркування мийних засобів ТМ «Fairy» відповідає технічним умовам, оскільки містить чітке зображення тарілки як предмету побуту поряд із фруктами, що вказує на призначення мийного засобу, у зв'язку з чим суд зазначає, що надані до матеріалів справи зображення пляшок мийних засобів хоча і містять зображення тарілки, проте, сприймаються не легко і не чітко, і не вказують прямо на призначення засобу, що, на думку суду, не спростовує висновків відповідача, викладених у Акті від 21 червня 2017 року стосовно наявної невідповідності маркування зазначеної продукції вимогам пункту 14 Технічного регламенту мийних засобів, яким визначено, що маркування паковання рідкого мийного засобу не повинно містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема, фруктів, у разі, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.

Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717 мийний засіб - це будь-яка речовина або препарат, що містять мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення та використання в побуті і промисловості, у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.

Як стверджує відповідач, відповідно до норм Технічного регламенту не будуть вводити в оману зображення фруктів на етикетці, наприклад, коли вони розміщені поряд з мийною раковиною, губкою для посуду, оскільки такі предмети побуту дійсно чітко вказують на призначення засобу. Як наслідок, усі інші маркування будуть класифікуватися як такі, що можуть ввести споживача (користувача) в оману стосовно застосування та призначення продукту.

Крім того, відповідно до пункту 22 статті першої Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Цьому ж зв'язку відповідач посилається на пункт 17-1 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, відповідного до якого забороняється продаж товарів, які імітують продовольчі товари (мають їх форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об'єм або розмір) і ставлять під загрозу безпеку або здоров'я споживачів, зокрема дітей, які можуть сплутати їх з продовольчими товарами, покласти до рота, смоктати або їсти, що може призвести до задухи, інтоксикації, перфорації або непрохідності шлунково-кишкового тракту.

Частиною першою статті 31 Закону № 2735 визначено, що заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Отже, з урахуванням викладеного, суд не знаходить обґрунтованими твердження позивача про протиправність оскаржуваних наказів відповідача з підстав хибності та упередженості у висновках, викладених в Акті від 21 червня 2017 року.

Крім того, суд не вбачає протиправності у діях відповідача, оскільки встановив, що повноваження органів ринкового нагляду встановлені Законом України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідно до якого відповідач має право проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); приймати у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснювати контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.

Отже, дії відповідача здійснювалися на підставі та у межах повноважень, наданих йому Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із системного аналізу викладеного, а також наданих сторонами доказів, виходячи з меж заявлених вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача, що є підставою для відмови у їх задоволені.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд не вбачає підстав для стягнення понесених позивачем судових витрат з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда