Рішення № 75362618, 17.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2018 року № 826/6597/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення - 3727,51 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 700,00 грн., премії одноразової премії - 1400 грн., індексації - 766,34 грн., вихідної допомоги - 20587,88 грн. та щомісячну доплату суми пенсії 3632,53 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.18 відкрито спрощене провадження без виклику сторін (письмове провадження).

12.07.2018 до суду від представника надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому зазначено, що позовні вимоги є необгрунтованими та наголошено на тому, що включення до грошового забезпечення для розрахунку пенсії сум вихідної допомоги, матеріальної допомоги, індексації заробітної плати законодавством України не передбачено.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України установлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд визнає дану справу типовою та зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Наказом МВС України № 60 о/с від 07.11.2008 звільнений з органів внутрішніх справ згідно п. 65 «а» у запас.

ОСОБА_1 23.02.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії та здійснити відповідні виплати, оскільки при обчисленні розміру пенсії відповідачем не ураховано всіх складових грошового забезпечення.

До даної заяви додано копії наданих МВС України довідки про доходи № 87 від 31.01.2018, довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС України» №90/143 від 23.01.2018. Згідно вказаних вище довідок, на усі виплати нарахований єдиний соціальний внесок.

Надалі, листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 32525/03 від 22.12.2017 відповідачем повідомлено про відмову у перерахунку пенсії, оскільки зазначені виплати не можуть бути враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії, в зв'язку з тим, що не зазначені у статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Суд, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Даним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписами ч. 1 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно з пунктами 3, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено, зокрема, схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу; схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, у тому числі установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, за аналогічними посадами; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Наведене вище вказує на те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації грошового забезпечення при обчисленні позивачу розміру основної пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби, щомісячної доплати, є протиправною.

Разом з тим, в частині позовних вимог, що стосуються врахування під час перерахунку пенсії сум вихідної допомоги, суд звертає увагу на наступне.

За змістом ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Дана норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як вихідної допомоги.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення, а саме, відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, та не може входити до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії.

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія, індексація, щомісячна доплата відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та мають враховуватися при обчисленні пенсії, за умови, що з них було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо не врахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, щомісячної додаткової грошової винагороди, з огляду на що, суд вважає що наявні підстави для часткового задоволення, адміністративного позову.

Щодо застосування судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, застосування заходів судового контролю за виконанням рішення є правом суду, яке використовується ним на власний розсуд за наявності відповідних підстав для цього.

Виходячи зі змісту обставин даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав за яких відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення у даній справі, за умови набрання ним законної сили, а відтак, клопотання про застосування судового контролю за виконанням рішення є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у даному випадку суд вважає, що судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255, 263, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 03190), шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації, щомісячної доплати, у розмірах, що вказані у довідці про доходи № 87 від 31.01.18, довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС України» № 90/143 від 23.01.2018, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 03190) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 30 днів за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко