Рішення № 75362411, 18.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2280/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1А.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії з урахуванням щомісячної додаткової матеріальної винагороди (60%), винагороди за участь в антитерористичній операції (АТО), грошової премії для учасників АТО, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням щомісячної додаткової матеріальної винагороди (60%), винагороди за участь в АТО, грошової премії для учасників АТО, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення починаючи з 30.01.2018 та здійснити виплату перерахованої пенсії.

ОСОБА_2 мотивовано тим, що до розрахунку пенсії не були включені інші види грошового забезпечення, а саме: щомісячна додаткова матеріальна винагорода (60%), винагорода за участь в АТО, грошова премії для учасників АТО, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок. Оскільки з усіх зазначених виплат було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а вказані виплати належать до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, позивач просить провести йому перерахунок та виплату пенсій з їх урахуванням.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що надана позивачем довідка не відповідає визначеній законодавчо формі і не дає підстав для врахування інших виплат до грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії. Також, зміст зазначеної довідки свідчить про те, що спірні виплати не носять постійний характер, а тому, за законодавством, не можуть включатися до розміру грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія.

Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області і з 30.01.2018 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 65% грошового забезпечення.

20.03.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких позивачем було сплачено єдиний внесок, вказавши, що до розрахунку пенсії не були включені інші види грошового забезпечення, щомісячна додаткова матеріальна винагорода (60%), винагорода за участь в АТО, грошова премії для учасників АТО, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок.

18.04.2018 відповідач розглянув заяву ОСОБА_1, про що повідомив останнього листом за №2568/03/М-12, вказавши, що пенсія на даний час виплачується згідно з чинним законодавством.

Позивачем надана суду довідка про нараховане грошове забезпечення за від 16.02.2018 №197/184, яка також надавалася відповідачу, де зазначені відомості про дохід позивача за період з січня 2016 року по січень 2018 року, та отримання ним, зокрема, щомісячної додаткової матеріальної винагороди (60%), винагороди за участь в АТО, грошової премії для учасників АТО, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, які на думку позивача мають бути включені до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, та не включення яких є підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки із зазначених виплат сплачено єдиний соціальний внесок.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

При цьому згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч.2 ст.19 Основного Закону України).

В Рішенні від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст.5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Статтею 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Аналогічні норми викладені в п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1. Зокрема, відповідно до п.4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 22.04.2014 по справі №21-484а13.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі – Постанова №393) передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" уточняється, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У свою чергу ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що після 01.01.2011 пенсія особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб обчислюється, виходячи з сум грошового забезпечення, до якого на підставі ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок.

Відповідно в силу імперативного обов’язку, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", якою визначені основні постійні види грошового забезпечення, з яких обраховується пенсія.

Додатком №27 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" визначено вичерпний перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, серед якого матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова премія відсутні.

При цьому, як було зазначено, предметом оскарження в даній справі є зокрема неправомірність відмови органу Пенсійного фонду України щодо віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової премії для учасників АТО до складу грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

Так, в матеріалах справи міститься копія довідки від 16.02.2018 №197/184, про дохід позивача за період з січня 2016 року по січень 2018 року, та отримання ним, зокрема, грошової премії для учасників АТО, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок, та які на думку позивача, протиправно не включені до розрахунку пенсії.

Суд зазначає, що матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова премія для учасників АТО не відносяться до складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, виходячи з наступного.

Інструкція "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та деяким іншим особам", затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329, визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.

Відповідно до розділу XXXIII Інструкції особам офіцерського складу особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру - на підставі наказу вищого командира із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Грошова допомога для оздоровлення передбачена розділом ХХХ Інструкції, згідно із яким, особам офіцерського складу, особам рядового сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Виходячи з наведеного, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення не є обов’язковою щомісячною виплатою та не має постійний характер. Аналогічне стосується і одноразової премії для учасників АТО, отриману позивачем лише у жовтні 2017 року у розмірі 1 000,00 грн, та яка також відносяться до разових платежів і разом з наведеними вище виплатами має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців.

Суд зауважує, що згідно ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для визначення розміру пенсії окрім щомісячних премій та відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення враховуються лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення, а не щомісячні винагороди, та допомоги, компенсації, індексації тощо, які мають одноразовий характер.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 286/2987/16-а.

Крім цього, суд також зазначає, що в рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 №4-рп/2015 у справі №1-9/2015 зазначено, що аналіз наведених положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються, як при призначенні пенсій (ст.43 Закону), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (ст.63 Закону). Граматичний аналіз положень першого речення ч.3 ст.63 Закону дає підстави стверджувати, що слова "надбавок, доплат, підвищень" є встановленою конструкцією словосполучення "нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення", яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

Також, з аналізу положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально- побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, разова премія, тощо не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Отже підсумовуючи, на противагу помилкових міркувань позивача, суд звертає увагу на правову конструкцію ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", які вказують на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються, як при призначенні пенсій, так і при перерахунку раніше призначених пенсій і не враховують щомісячні винагороди, та допомоги, компенсації, індексації тощо, які мають одноразовий характер.

В той же час суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 (зі змінами від 31.01.2015 №24) встановлено грошову винагороду за участь в антитерористичних операціях та бойових діях (далі - винагорода за участь в АТО). Зазначена грошова винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, правоохоронних органів, які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 1 травня 2014 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, а у 2015 році розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Таким чином названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, які приймають участь в АТО постійно з часу її запровадження, і має постійний характер. Тобто, такі виплати проводяться в період всього часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Постійний характер також має додаткова грошова винагорода (60%), яку згідно довідки від 16.02.2018 №197/184 позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням.

Зазначена винагорода встановлена постановою Кабінет Міністрів України від 22.09.2010 № 889 (втратила чинність 01.03.2018) та виплачувалась військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у пп.1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 01.04.2013.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що винагорода за безпосередню участь в АТО та додаткова грошова винагорода (60%), нарахована ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.10.2015 у справі №559/3342/14-а, від 10.03.2015 у справі №21-70а15, постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №495/6612/16-а, від 22.03.2018 у справі №604/319/17, від 28.02.2018 у справі №522/9660/16-а, від 20.03.2018 у справі №683/2837/16-а, від 20.02.2018 у справі №346/2949/17, від 10.05.2018 у справі №638/21271/15-а.

Тобто, не включення зазначених виплат до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія свідчить про порушення прав позивача на гідне пенсійне забезпечення, а тому, приймаючи до уваги положення ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням щомісячної додаткової матеріальної винагороди (60%) та винагороди за участь в антитерористичній операції.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_2 Анатолійовича (АДРЕСА_1, 03134, і.к.2773117910) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням щомісячної додаткової матеріальної винагороди (60%) та винагороди за участь в антитерористичній операції.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової матеріальної винагороди (60%) та винагороди за участь в антитерористичній операції.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 18 липня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк