Ухвала суду № 75361844, 13.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1486/18

УХВАЛА

13 липня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стефанова С.О., за участю секретаря судового засідання Гунько О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту,-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з позовом до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради будівельного паспорту від 05.10.2016 року, реєстраційний № 01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_2) та площею 0,0275 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_2;

- скасувати будівельний паспорт від 05.10.2016 року, виданий Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради, реєстраційний № 01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_2) та площею 0,0275 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_2

Ухвалою судді від 10 квітня 2018 року вказаний позов був залишений без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 27 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23 травня 2018 року о 10:30 годині.

Ухвалою суду від 20 червня продовжено підготовче провадження по справі до 16 липня 2018 року.

20 червня 2018 року від представника третьої особи через канцелярію суду надійшло клопотання (вхід. № 17556/18) про залишення позову без розгляду в порядку ч. 4 ст. 123 КАС України, посилаючись на пропуск заступником прокурора тримісячного строку звернення до суду з заявленими позовними вимогами.

У підготовчому судовому засіданні 13 липня 2017 року представник третьої особи підтримав вищезазначене клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник прокуратури Одеської області у підготовчому судовому засіданні відносно задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску заступником прокурора строку звернення до суду.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши доводи, викладені в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, суд визнає їх обґрунтованими та вважає за необхідне задовольнити клопотання з огляду на наступне.

Як вбачається із позову, заступником прокурора оскаржується будівельний паспорт від 05.10.2016 року, виданий Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради, реєстраційний № 01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_2) та площею 0,0275 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_2 та дії щодо його видачі.

Заступник прокурора у якості підстави поважності пропущеного строку звернення до суду зазначає те, що прокуратурі стало відомо про вищевказані правопорушення після отримання спірного будівельного паспорту 14.03.2018 року та співвідношення інформації, що міститься у ньому з діючою у м. Одесі містобудівною документацією.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Аналізуючи вищенаведені норми вбчається, що строк звернення до суду обчислюється з дня порушення прав суб'єкта владних повноважень, а не з моменту, коли прокуратура, яка звертається до суду в інтересах суб'єкта владних повноважень дізналась про порушення прав та законних інтересів останнього.

У постанові від 3 листопада 2015 року (справа 21-2008а15) Верховний Суд України аналізуючи положення КАС України про початок обчислення строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень та виникнення підстав, що дають право на звернення з позовом, зазначив, що підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли стало відомо про це прокурору.

Згідно правових позиції Верховного Суду України висловлених за результатами розгляду справ: №3-23гс14 від 27.05.2014 року, №3-82гс14 від 02.09.2014 року, №3-194гс14 від 23.12.2014 року, №6-178цс15 від 01.07.2015 року, №21-2008а15 від 03.11.2015 року, №6-3089цс15 від 08.06.2016 року, №6-80цс17 від 13.03.2017 року, №6-1852цс16 від 12.04.2017 року строк звернення до суду обчислюється з дня порушення прав суб'єкта владних повноважень, а не з моменту, коли прокуратура, яка звертається до суду в інтересах суб'єкта владних повноважень, дізналась про порушення прав та законних інтересів останнього.

Судом встановлено, що оскаржуваний паспорт виданий відповідачем 05.10.2016 року, а відтак з моменту його видачі до звернення заступника прокурора Одеської області з позовною заявою минуло півтора року.

При цьому, суд критично оцінює посилання заступника прокурора області на те, що питання законності видачі спірного будівельного паспорту не було предметом перевірок позивача, що свідчить про неналежне виконання функції контролю з боку останнього, про що прокурору достеменно стало відомо лише 14.03.2018 року, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень Одеським окружним адміністративним судом у справі №815/4053/17 за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_3 про визнання неправомірними та такою, що проведено із порушенням норм чинного законодавства позапланову перевірку дотримання вимог законодавства управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та скасувати рішення Департаменту ДАБІ в Одеській області №№413,414,415,416,417,418 від 17.02.2017 року винесено рішення від 28 березня 2018 року, згідно якого, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівної діяльності Управлянням архітектури та містобудування Одеської міської ради стосовно видачі будівельного паспорта №01-07/234 від 05.10.2016 року на будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, за результатами якої ДАБІ в Одеській області було складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2017 року.

Таким чином суд зазначає про те, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ще в лютому 2017 року дізнався про незаконність, як вказує заступник прокурора Одеської області, будівельного паспорту від 05.10.2016 року № 01-07/234 та протиправність дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, а тому, в даному випадку, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Зі змісту п. 51 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", п. 570 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2469цс16 вбачається, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Враховуючи, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.

Не вирішення питання про можливість застосування строків звернення до суду може свідчити про порушення права на справедливий суд, яке закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

В свою чергу, суд наголошує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Строки звернення до суду обмежують, зокрема, можливість звернення особи до суду для оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо вони оскаржуються поза межами таких строків, встановлених процесуальним законом.

Слід зазначити, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з адміністративний позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх закінчення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд наголошує, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Резюмуючи все вищезазначене, суд доходить висновку, що позивачем значно пропущено строк звернення до суду, проте не підтверджено жодних обставин, котрі були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду обґрунтоване та підлягає задоволенню, а адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ч. 4 ст. 123 КАС України.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 183, 240, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 18 липня 2018 року.

Суддя С.О. Стефанов