Ухвала суду № 75361694, 17.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2198/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

17 липня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання рішень недійсними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (далі - Лапаївська сільська рада, відповідач) про визнання рішень недійсними та зобов'язання вчинити дії.

16.07.2018 ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд до набрання законної сили рішенням суду зупинити дію:

- рішення XIII сесії VII скликання Лапаївської сільської ради № 255 від 26.04.2018 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с.Лапаївка Пустомитівського району Львівської області" в частині надання ОСОБА_2 ( № 64 у списку осіб, вказаному у такому рішенні) земельної ділянки № 108 та ОСОБА_3 ( № 65 у списку осіб, вказаному у такому рішенні) земельної ділянки № 109;

-заборонити вчиняти будь-які дії щодо розроблення та затвердження відповідачем проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ( № 64 у списку осіб, вказаному у такому рішенні) земельної ділянки № 108 пл. 0, 0700 га та ОСОБА_3 ( № 65 у списку осіб, вказаному у такому рішенні) земельної ділянки № 109 пл. 0.0700 га.

В обгрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 покликається на те, що 29.12.2012 вона зверталася до Лапаївської сільської ради з метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаного місця розташування земельної ділянки для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 у межах норм безоплатної приватизації у відповідності до ст.118 Земельного кодексу України, як сім'я загиблого військовослужбовця, зазначено в п.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та як сім'я, що втратила годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, визнана Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.01.2014 потребуючого поліпшення житлових умов. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 мотивує те, що відповідач рішенням № 255 від 26.04.2018 протиправно, на переконання позивача, надав дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення бажаної позивачем земельної ділянки для індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_2 ( № 64 у списку осіб, вказаному у такому рішенні) пл. 0, 0700 га та ОСОБА_3 ( № 65 у списку осіб, вказаному у такому рішенні) пл. 0.0700 га., які не мають згідно чинного законодавства України першочергового права на отримання земельної ділянки. Позивач вважає, що таким чином відповідач позбавив її права на першочергове отримання бажаного місця розташування земельної ділянки.

Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання рішень недійсними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя В.М.Сакалош