Рішення № 75361469, 11.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2086/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у м.Львові про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФО - П ОСОБА_2, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у м.Львові (далі - Інспекція ДАБК у м.Львові, відповідач) з вимогою скасувати постанову Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у м.Львові №0006-вих-380/13 від 31.01.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 у сумі 651940,00 грн.

Ухвалою судді від 25.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

19.06.2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржена постанова Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у м.Львові №0006-вих-380/13 від 31.01.2018 року винесена відповідачем з численними процесуальними порушеннями, зокрема, без участі суб'єкта містобудування, який притягується до відповідальності. Позивач наголосив, що йому не надсилали повідомлення про проведення перевірки із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки. Крім того, позивач наголосив, що він не отримував жодних документів, складених за результатами перевірки, а про оскаржену постанову дізнався з матеріалів виконавчого провадження у Залізничному відділі державної виконавчої служби м.Львова ГТУЮ у Львівській області. Враховуючи наведене, позивач вважає оскаржену постанову протиправною та просить її скасувати.

Позивач в судове засідання не прибув. 15.06.2018 року подав через канцелярію суду надійшло клопотання за вх. № 18795, в якому зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить проводити розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, вказаних у відзиві. Зазначила, що з 26.12.2017 року по 12.01.2018 року Інспекцією ДАБК у м.Львові проведено позапланову перевірку під час якої складено акт перевірки за № 1/13-пп, яким встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце, замовником будівництва ФО-П ОСОБА_2 проводилися будівельні роботи зі спорудження "Офісного центру з об'єктами придорожньої інфраструктури за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 321". На момент перевірки проводились роботи з перекриття четвертого поверху. В реєстрі дозвільних документів інформації про зареєстрований документ на право виконання будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 321 відсутня. У зв'язку з вказаним, Інспекцією складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.01.2017 року та видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.01.2017 року. На підставі вказаного акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією ДАБК у м.Львові винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.01.2018 року № 0006-вих -380/13, якою визнано ФО-П ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі розпорядчого документа від 11.01.2018 року № 13-П та посвідчення (направлення) від 11.01.2018 року № 13-пп було проведено позапланову перевірку ФО-П ОСОБА_2 з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Перевірку було проведено у період з 26.12.2017 року по 12.01.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.01.2018 року № 1/13-в якому, в якому зазначено, що замовником будівництва ФО-П ОСОБА_2 проводяться будівельні роботи зі спорудження "Офісного центру з об'єктами придорожньої інфраструктури за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 321". На момент перевірки проводились роботи з влаштування перекриття четвертого поверху. Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва - СС2. В єдиному реєстрі дозвільних документів інформація про зареєстрований документ на право виконання будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 321 відсутні.

У зв'язку з наведеним, 12.02.2018 року Інспекція ДАБК у м.Львові склала протокол, в якому зазначила про порушення замовником будівництва ФО-П ОСОБА_2, а саме проведення будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 321 без відповідного документа який дає право виконувати будівельні роботи чим порушено положення п. 1 ч. 3 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 31.01.2018 року о 16:00 год. в приміщенні Інспекції ДАБК у м.Львові.

Крім того, 12.01.2018 року Інспекція ДАБК у м.Львові винесла припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зупинила проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва "Будівництво офісного центру з об'єктами придорожньої інфраструктури на вул.Городоцькій, 321 у м.Львові" до моменту усунення виявлених порушень.

На підставі вказаного акта перевірки та протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності Інспекція ДАБК у м.Львові винесла постанову про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 31.01.2018 року № 0006-вих-380/13, якою визнано ФО-П ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з пунктом 6 Порядку №553 органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, згідно вказаного пункту, є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Відповідно до п. 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог стверджував, що йому не надсилали повідомлення про проведення перевірки із зазначенням дати початку та дати її закінчення.

Заперечуючи вказане, представник відповідача зазначила, що за результатами проведення попередніх перевірок, а саме 14.11.2017 року відповідач виніс припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаним приписом було зобов'язано ФО-П ОСОБА_2 забезпечити до 28.11.2017 року доступ посадових осіб Інспекції ДАБК у м.Львові до проведення позапланової перевірки на об'єкті "Будівництво офісного центру з об'єктами придорожньої інфраструктури по вул.Городоцькій, 321 м.Львові".

Представник відповідача зазначила, що вказаний припис було вручено 14.11.2017 року представнику ФО-П ОСОБА_2 ОСОБА_3 (довіреність № 1 від 01.04.2017 року, (а.с.82), відтак, на думку представника відповідача, вказане свідчить про належне повідомлення позивача про проведення перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до п. 12 Порядку №553, повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту № 13-пп від 12.01.2018 року, для проведення заходу державного нагляду (контролю) було видано розпорядчий документ від 11.01.2018 року № 13-П та посвідчення (направлення) від 11.01.2018 року № 13-пп.

Жодних доказів скерування на адресу позивача повідомлення про призначення перевірки, дату її проведення та тривалість, в матеріалах справи немає.

Суд зазначає, що вручення представнику позивача ОСОБА_3 припису від 14.11.2017 року, складеного за результатами попередньої перевірки не може вважатися належним повідомленням про проведення перевірки.

Крім того, суд звертає увагу на розбіжності у датах документів.

В акті перевірки від 12.01.2018 року № 1/13-пп, зазначено, що строк проведення перевірки з 26.12.2017 року по 12.01.2018 року, водночас дата розпорядчого документа, на виконання якого проводиться захід державного нагляду та дата посвідчення (направлення) на перевірку № 13-пп - 11.01.2018 року.

Вказане свідчить про відсутність станом на дату початку перевірки, а саме станом на 26.01.2017 року документа про її призначення та посвідчення про направлення службових осіб для її проведення.

Таким чином, суд констатує суттєве порушення відповідачем процедури проведення перевірки.

Суд зазначає, що факт порушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами та має бути належно оформлено.

Відповідно до п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п. 17 вказаного Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

На підставі п. 18 Порядку №553, керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з долученої до справи копії акта перевірки від 12.01.2018 року №1/13-пп, акт підписаний лише провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м.Львові Покотилом С.С. У розділі ІІІ та у розділі VІІІ відсутній підпис керівника суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється нагляд. Вказане свідчить про недотримання відповідачем вимог оформлення результатів перевірки.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (далі - Порядок №244).

Відповідно до п.2 Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.

Згідно із п.3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

В ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до п.п.5, 6 ч.2 ст.2 вказаного Закону суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

Відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до п. 17 Порядку №244, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача у відзиві зазначила, що відповідачем 17.01.2018 року супровідним листом за №0006-вих-213 на адресу позивача скеровано акт перевірки № 13, протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.01.2018 року, в якому зазначалося про дату, час та місце проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.01.2018 року.

Поштовому відправленню було присвоєно № 7906606302040.

Згідно витягу про відстеження поштових відправлень Укрпошти, рекомендований лист №7906606302040 вручено позивачу лише 21.02.2018 року.

Таким чином, суд зазначає, що позивач станом на дату винесення постанови від 31.01.2018 року за № 0006-вих-380/13 про накладення штрафу за порушення містобудівної діяльності не був повідомлений не лише про місце, час та дату проведення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, але й про сам факт проведення перевірки та виявлені порушення.

Щодо підстав для накладення штрафу за порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва "Будівництво офісного центру з об'єктами придорожньої інфраструктури по вулю Городоцькій, 321 у м.Львові", суд зазначає наступне.

Позапланова перевірка на об'єкті будівництва "Офісний центр з об'єктами придорожньої інфраструктури за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 321" проведена Інспекцією ДАБК у м.Львові за відсутності достатніх правових підстав, а саме за відсутності розпорядчого документа станом на дату початку проведення перевірки та з численними порушеннями процедури її проведення.

Надані на підтвердження вказаних обставин докази, зібрані відповідачем в ході вищевказаної перевірки не можуть вважатися належними, достовірними та допустимими доказами порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №0006-вих-380/13 від 31.01.2018 року винесена відповідачем без додержання процедури проведення державного нагляду в сфері містобудівної діяльності та з порушенням порядку повідомлення суб'єкта містобудування про розгляд справи про правопорушення.

Тому, суд дійшов висновку про протиправність постанови Інспекції ДАБК у м.Львові №0006-вих-380/13 від 31.01.2018 про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 та необхідність її скасування.

Щодо прохання позивача про зупинення виконання постанови державної виконавчої служби про арешт коштів від 07.05.2018 року, яке висловлене у прохальній частині позовної заяви, суд зазначає, що не розцінює таке прохання як позовну вимогу чи вимогу про забезпечення позову, оскільки орган Державної виконавчої служби не є відповідачем у справі та вказане прохання не є належно оформленим.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На думку суду, в даному випадку суб'єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності, який є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорваті", п.74).

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при винесенні оскарженої постанови №0006-вих-380/13 від 31.01.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 у сумі 651940,00грн. дотримані були не в повному обсязі, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача доводи позивача про протиправність оскарженої постанови №0006-вих-380/13 від 31.01.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 не спростував та правомірності своїх дій суду не довів.

Тому, на основі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у м.Львові №0006-вих-380/13 від 31.01.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 у сумі 651940,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) з Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у м. Львові (код ЄДРПОУ 40181003, 79034, м.Львів, вул. Угорська, 7а) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 6519 (шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2018.

Суддя В.М. Сакалош