Рішення № 75361399, 13.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 липня 2018 року о/об 09 год. 32 хв.Справа № 808/2545/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 204900012)

про визнання дій протиправними та зобов’язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо утримання з позивача пенсії за період з 29.02.2016 по 31.08.2016; 2) зобов'язати відповідача повернути позивачу незаконно утриману пенсію за період з 29.02.2016 по 31.08.2016 та виплатити недоплачену пенсію за період з 01.09.2016 по 06.01.2017.

Позивач у позові зазначив, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1, є військовим пенсіонером за вислугою років, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно наказу №29 від 29.02.2016 командира військової частини А1314 позивачем укладено контракт про проходження військової служби в Збройних силах України строком на шість місяців з 29.02.2016. Починаючи з січня 2017 року ГУ ПФУ в Запорізькій області з позивача розпочато стягнення надмірно виплачених сум пенсії. Відповідно до листа від 07.06.2018 за №1323/Д-9 на заяву ОСОБА_1 від 22.05.2018 підставою для такого стягнення на думку ГУ ПФУ в Запорізькій області є абз.3 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме у зв'язку з тим, що позивач своєчасно не повідомив ГУ ПФУ в Запорізькій області про укладення контракту. Поновлення позивачу виплати пенсії за вислугу років відбулося лише 07.01.2017. У даному листі зазначено, що за період з 29.02.2016 до 31.08.2016 утворилась переплата пенсії в розмірі 8709,06 грн., яка на думку відповідача підлягає стягненню на його користь. Станом на 01.07.2018 переплата повністю відшкодована. Окрім цього, у період з 01.09.2016 до 07.01.2017 пенсія позивачу взагалі не виплачувалась на підставі укладення ОСОБА_1 повторного контракту про проходження військової служби в Збройних силах України. Позивач вважає, що вищевказані дії відповідача є протиправним, кошти, які були з нього стягнуті підлягають поверненню, а невиплачені кошти підлягають виплаті. Позивач з посиланнями на приписи Законів України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Укази Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 за №303/2014, від 14.01.2015 за №15/2015 наполягає на тому, що на всіх осіб, які уклали такі контракти мають розповсюджуватись норми ч.3 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і виплата пенсійного забезпечення таким особам, якщо вони отримують пенсію за вказаним Законом, не має припинятись. Звідси, на думку позивача, висновок ГУ ПФУ в Запорізькій області про те, що у нього утворилась переплата пенсії в розмірі 8709,06 грн. є невірним, а незаконно утримана пенсія за період з 29.02.2016 по 31.08.2016 підлягає поверненню, недоплачена пенсія за період 01.09.2016 до 07.01.2017 підлягає виплаті.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Дійсно відповідачем з січня 2017 року почалось утримання сум надміру отриманої пенсії в розмірі 8709,06 грн. На момент подання позову відповідачем утримано повну суму. З 01.09.2016 по 06.01.2017 виплата пенсії не проводилася. Дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а утримання відбулося відповідно до норм права. Утримання переплати здійснюється за період з 29.02.2016 по 31.08.2016. Виплата пенсії не припиняється в разі повторного прийняття на військову службу на чітко визначений строк. При цьому в контракті повинно бути зазначено, що він укладений на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Повторне прийняття на військову службу без зазначення її строку до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, як зазначено в ч.2 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тягне за собою припинення виплати пенсії. Відповідно до Послужного списку позивача ОСОБА_2 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 29.02.2016, укладений Міністерством оборони України з ОСОБА_1 строком на шість місяців. При цьому жодних зазначень, що ОСОБА_2 укладено на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не містить. Крім того, в ОСОБА_2 також не зазначено, що позивача прийнято на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану. Правомірність даної позиції підтверджена і наступними змінами до ч.2 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які набрали сили з 07.01.2017, а саме: пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. На думку відповідача, лише з 07.01.2017 законодавством передбачено можливість виплати пенсії під час прийняття на військову службу за контрактом. До даної дати норма права забороняла здійснювати такі виплати. Саме з 07.01.2017 виплата пенсії позивачу була поновлена.

Відповідач проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд з’ясував наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є військовим пенсіонером і за вислугою років, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з наказом №29 від 29.02.2016 командира військової частини А1314 позивачем укладено контракт про проходження військової служби в Збройних силах України строком на шість місяців.

Відповідно до наказу №154 від 05.08.2016 командира військової частини А1314 укладено новий контракт на 6 місяців з 29.08.2016 по 01.03.2017.

Наказом №38 від 10.02.2017 командира військової частини А1314 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас у зв’язку із закінченням строку контракту.

Наведене підтверджується даними Послужного списку позивача.

На звернення позивача 07.06.2018 ГУ ПФУ в Запорізькій області (за вих.№1323/Д-9) надано відповідь, в якій зазначено: «… Згідно витягу з наказу №29 від 29.02.2016 командира військової частини А1314 Вами було укладено контракт про проходження військової служби в Збройних силах України строком на шість місяців з 29.02.2016. Відповідно до абзацу 3 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (в редакції, що діяла до 7 січня 2017 року) виплата пенсій, призначених відповідно до Закону особам, зокрема, прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту, не припиняється. Таким чином, підставою для продовження виплати пенсій особам в період проходження ними військової служби були особливі умови контракту, а саме термін його дії до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію. Відповідно до статті 60 Закону пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок неподання відомостей про будь-які зміни, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. Оскільки Ви своєчасно не повідомили Головне управління про укладення контракту, виникла переплата пенсії за період з 29.02.2016 до 31.08.2016 в сумі 8709,06 грн. Згідно статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" головним управлінням з Вашої пенсії з січня 2017 року проводилось утримання зазначеної суми. Переплата пенсії повністю відшкодована у березні 2018 року. Крім того інформуємо, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06.12.2016 року №1769-VII, який набув чинності 7 січня 2017 року, частину третю статті 2 Закону викладено в новій редакції. Змінами передбачено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. У зв'язку з цим, Вам з 7 січня 2017 року поновлено виплату пенсії за вислугу років на умовах Закону. …».

Утримання пенсії позивачу та її невиплата за вказані у позові періоди підтверджується наданими до суду Довідкою ГУ ПФУ в Запорізькій області (за вих.№1130 від 06.06.2018) та Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A11959.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд публічно-правовий спір суд з урахуванням зазначеного вище виходить з наступного.

Як зазначено у абз.11 ст.1 Закону України №1932-ХІІ від 06.12.1991 «Про оборону України», у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз.5 ст.1 Закону України №3543-ХІІ від 21.10.1993 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України №113-VIII від 15.01.2015 «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності 20.01.2015) затверджено Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 №15/2015 (яким оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом).

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом (ч.4 ст.19 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов'язок і військову службу»).

Згідно з п.8 «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України», затвердженого 07.11.2001 Указом Президента України №1053/2001, контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України – письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби. ОСОБА_2 укладається за зразком, що додається, у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу або продовжує військову службу за контрактом, і посадовою особою Збройних Сил України, зазначеною у пункті 9 цього Положення, скріплюється гербовою печаткою військової частини, органу військового управління, установи, організації, військового навчального закладу (далі - військова частина) і зберігається у кожної із сторін. ОСОБА_2 є підставою для видання наказу по особовому складу про зарахування особи до Збройних Сил України і призначення її на посаду.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов'язок і військову службу» (станом на час виникнення спірних правовідносин) для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців.

Як зазначено у п.«а» ст.1-2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п’ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.

Згідно з ч.3 ст.2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Як передбачено ч.2 ст.2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (станом на час виникнення спірних правовідносин), пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

У ч.3 ст.2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (станом на час виникнення спірних правовідносин) було зазначено: «Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв'язку з мобілізацією, на особливий період».

Таким чином, всі контракти про проходження військової служби у Збройних Силах України, укладені терміном на 6 місяців є такими, що укладаються у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці і не існують поза межами особливого періоду.

Відтак, на всіх осіб, які уклали такі контракти мають розповсюджуватись норми ч.3 ст.2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і виплата пенсійного забезпечення таким особам, якщо вони отримують пенсію за даним Законом, не повинна припинятись.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 у справі №569/5311/17 (провадження №К/9901/24/1) яка відповідно до положень ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення у справі.

Звідси, відповідач помилково ототожнює підстави для поновлення пенсіонером служби у Збройних Силах України: «у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України» – передбаченого ч.2 ст.2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з іншою підставою «у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України» – передбаченої ч.3 ст.2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Оскільки позивачем укладався контракт під час оголошення мобілізації під час особливого періоду, то на нього поширюється дія ч.3 ст.2 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи наведене, як утримання ГУ ПФУ в Запорізькій області з позивача 8709,06 грн. пенсії за період з 29.02.2016 по 31.08.2016, так і не виплата йому пенсії за період з 01.09.2016 до 07.01.2017 – є противоправними, суттєво порушують права та інтереси ОСОБА_1, передбачені статті 1 Протоколу №1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 204900012) щодо утримання з ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) пенсії за період з 29.02.2016 по 31.08.2016.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 204900012) повернути ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) незаконно утриману пенсію за період з 29.02.2016 по 31.08.2016 та виплатити йому недоплачену пенсію за період з 01.09.2016 по 06.01.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 204900012) судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 17.07.2018.

Суддя О.О. Прасов