Ухвала суду № 75361212, 04.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

у частині позовних вимог

04 липня 2018 року № 810/2345/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Пласт» доМиронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області,провизнання неправомірними дій та визнання недійсними звітів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Пласт» з позовом до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії начальника Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області Кармазина Р.М. по проведенню визначення вартості нерухомого майна: нежитлових будівель загальною площею 2427,1 кв.м., що знаходяться за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Нижні Яреськи, вул. Залізнична, 18, та нежитлової будівлі літ. "А" загальною площею 414,6 кв.м. в комплексі будівель та споруд Кавердинського УППГ, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Шишацький район, Баранівська с/рада, на підставі звітів Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" про оцінку майна з датами оцінки: 13.04.2018 та 16.04.2018;

- визнати недійсними Звіти про оцінку майна, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", з датами оцінки: 13.04.2018 та 16.04.2018 у зведеному виконавчому провадженні №54363906 Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 відкрите спрощене позовне провадження у справі №810/2345/18 та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 03.07.2018, учасники справи не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від позивача 03.07.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання, у якому він просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що вимоги позивача у частині визнання недійсними звітів про оцінку майна не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Статтею 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Таким чином, звіти про оцінку майна ТОВ «Приватна експертна служба» від 13.04.2018 та 16.04.2018 є результатом діяльності суб'єкта господарювання (підприємницької діяльності) - суб'єкта оціночної діяльності з оцінки майна, який містить висновки про вартість майна.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами 18 та 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Беручи до уваги, що суб'єкт господарювання - суб'єкт оціночної діяльності не є суб'єктом владних повноважень (не є юридичною особою публічного права), не реалізує у правовідносинах з оцінки нерухомого майна будь-яких публічно-владних управлінських функцій, у тому числі на виконання делегованих повноважень, спори, що стосуються проведення суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання діяльності, пов'язаної з оцінкою майна та оформленням її результатів не мають ознак публічно-правового спору.

Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними звітів про оцінку майна, які виконані ТОВ «Приватна експертна служба», з датами оцінки: 13.04.2018 та 16.04.2018 у зведеному виконавчому провадженні №54363906 Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Отже, вимоги позивача про визнання недійсними звітів про оцінку майна, що складені суб'єктом господарювання - суб'єктом оціночної діяльності, повинні вирішуватись господарськими судами за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №810/2345/18 у частині позовних вимог про визнання недійсними звітів про оцінку майна, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба», з датами оцінки: 13.04.2018 та 16.04.2018 у зведеному виконавчому провадженні №54363906 Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області.

Повернути Приватному акціонерному товариства «Пласт» (ідентифікаційний код 25168700, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 48) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., сплачений згідно квитанції №0.0.1031888495.1 від 10.05.2018.

Ухвалу про закриття провадження у справі у частині позовних вимог надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.