Рішення № 75361124, 09.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 р. Справа№805/3041/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., за участю представника відповідача - Тернинко С.М., розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000931303 від 18.01.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000931303 від 18.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.01.2018 ТОВ Сади Донбасу" отримало податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 № 0000931303 форми «Д», яким застосовано штраф у розмірі 47106, 00 грн. за період з 01.12.2014 до 31.03.2015 та пеню у розмірі 40992,00 грн. Накладанню вищезазначених санкцій на позивача передувала документальна планова виїзна перевірка з боку відповідача, проведена в грудні 2017 року, за результатами якої складено акт № 852/05-99-14-12-01 від 20.12.2017. В цьому акті, відповідач зазначив про порушення позивачем п.п. 168.1.2 та 168.1.5 ст. 168, п.п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з порушенням строків встановлених для місячного податкового періоду. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення 18.01.2018 № 0000931303 неправомірним, так як порушення строків відбулось через безпосередній вплив обставин непереборної сили, просив скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству України, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.05.2018.

30.05.2018 судом відкладено розгляд справи до 18.06.2018 для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 09.07.2018.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" (далі - ТОВ "Сади Донбасу"), зареєстроване в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 30736395, місцезнаходження: 85172, Донецька обл., Костянтинівський район, с. Полтавка, вул. Юбілейна, б. 38) що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 45-51)

Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Сади Донбасу" з питань податкового законодавства за період - з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного та іншого законодавства за період - з 01.01.2014 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період - з 01.01.2014 по 30.09.2017, на підставі якої складено акт № 852/05-99-14-12-01 від 20.12.2017. (а.с. 73-103)

Перевіркою, окрім іншого, встановлено порушення податкового законодавства за п.п. 168.1.2 та 168.1.5 ст. 168, п.п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з порушенням строків встановлених для місячного податкового періоду з нарахованих дивідендів за грудень 2014 року у сумі 189518,66 грн, з нарахованої заробітної плати у сумі 16197,92 грн. за період з 01.06.2014 по 30.03.2015.

31.01.2018 ТОВ Сади Донбасу" отримало податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 № 0000931303 форми «Д», яким застосовано штраф у розмірі 47106, 00 грн. за період з 01.12.2014 до 31.03.2015 та пеню у розмірі 40992,00 грн. (а.с. 68)

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2018 № 0000931303, позивач 05.02.2018 звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення. (а.с. 10)

За результатами розгляду зазначеної скарги Державною фіскальної службою України прийнято рішення від 03.04.2018 вих. № 11768/6/99-99-11-02-01-15, згідно якого податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 № 0000931303 залишено без змін, а скаргу ТОВ Сади Донбасу" - без задоволення. (а.с. 11-13)

Також до матеріалів справи позивачем додано Сертифікат Торгово-промислової палати України № 2853 про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) від 04.02.2015 №498/05-4, яким позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 17.05.2014 щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, а саме: податку на доходи фізичних осіб, військового збору у граничний строк 17.05.2014. На момент видачі сертифікатів Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну визначити неможливо. (а.с. 14)

Крім того, суд зазначає, що позивач на момент видачі зазначеного сертифікату, був зареєстрований і фактично здійснював власну діяльність за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 74. 23.09.2016 перереєструвався на територію підконтрольну Українській владі, а саме до: с. Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 і 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або у негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України випливає, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пп. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Відповідно до п.62.1 ст.62 Податкового Кодексу України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до Наказу ДФС України від 01.06.2017року за №396 "Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок" при оформленні результатів перевірок в акті (довідці) перевірки необхідно чітко визначити, які податкові періоди (в межах періоду, що перевірявся) або які операції та/або документи у відповідних періодах перевірені суцільним порядком, а які вибірково.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 ПКУ).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення виноситься контролюючим органом на підставі результатів перевірки, які зафіксовані в акті та лише в межах періоду, що перевірявся.

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до норм статті 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено як м. Донецьк (перше місце реєстрації позивача).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Окрім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших є м. Донецьк.

При дослідженні судом сертифікату Торгово-промислової палати № 2853 про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) від 04.02.2015 встановлено, що Торгово - промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 17.05.2014 для ТОВ "Сади Донбасу" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання нормативно-правових актів України, які стосуються справляння та сплати податків і зборів. На момент видачі сертифікату ТПП України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 14).

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що наявність у ТОВ "Сади Донбасу" сертифікату Торгово - промислової палати України № № 2853 звільняє позивача від відповідальності за невиконання в строки зобов'язань з дотримання граничних строків перерахування податку на доходи фізичних осіб.

Водночас суд зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків, а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Крім того, позивач виконує всі можливі дії, пов'язані з оплатою всіх податків, зборів та обов'язкових платежів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжним дорученням № 707 від 23.04.2018, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1762,00 грн. (а.с. 3)

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області у розмірі 1762,00 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2018.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 90, 139, 243-244, 246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000931303 від 18.01.2018 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000931303 від 18.01.2018 у повному обсязі.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" (код ЄДРПОУ 30736395) суму судових витрат у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 09 липня 2018 року за участю представників сторін.

Повний текст рішення складається відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.