Рішення № 75360114, 17.07.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/3709/17

Провадження № 2-а/463/39/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Попович Х.І.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної Поліції у Закарпатській області, Головного управління Національної Поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №943408 від 12.07.2017 року.

Адміністративний позов мотивує тим, що в м. Берегово 12.07.2017 року близько 12 год. 15 хв., під’їжджаючи автомобілем до перехрестя, рухаючись в крайній правій смузі руху, помітив дорожній знак, з якого вбачалось, що здійснювати рух ліворуч дозволено лише з крайньої лівої смуги руху, а рух прямо та праворуч - з правої смуги руху. З метою виконання вимог вказаного дорожнього знаку, у зв’язку з необхідністю здійснити поворот ліворуч, включив показник лівого повороту, маючи намір перестроїтися в ліву смугу руху. У зв’язку із наявністю на вказаній смузі руху інших автомобілів, відразу змінити смугу не зміг. Після того, як за кілька метрів до перехрестя появилась можливість, він перестроївся в ліву смугу руху, та з вказаної смуги здійснив маневр - поворот ліворуч. Проте, одразу після виконання вказаного маневру, його зупинили працівники поліції та оформили оспорювану постанову про накладення адміністративного стягнення у зв’язку із порушенням ним п.8.9 Правил дорожнього руху - перетин суцільної горизонтальної смуги розмітки. При складені постанови, позивач заперечував факт вчинення правопорушення, просив залучити свідка, проте вказані обставини не були враховані. Тому, вважає постанову незаконною і просить скасувати.

Ухвалою суду від 09.08.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, зобов’язано, зокрема, відповідача подати всі докази у випадку заперечення позову до початку розгляду справи по суті.

У зв'язку з набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 та вступом в дію 15.12.2017 нової редакції КАС України, суд здійснював розгляд цієї справи за правилами КАС України від 15.12.2017 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_3 управління Національної Поліції у Закарпатській області.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі за викликом в судові засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин нявки не повідомили. Відповідач ОСОБА_2 відділ поліції Головного управління Національної Поліції у Закарпатській області відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_3 управління Національної Поліції у Закарпатській області подав до суду відзив, в якому зазначає, що твердження позивача останній жодними доказами не підтвердив, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Просить справу слухати у його відсутності. А тому, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи на основі наявних матеріалі справи.

Дослідивши представлені докази та з’ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 12.07.2017 року інспектором Берегівського ВП ГУ НП у Закарпатській області винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП України).

Відповідно до вказаної постанови (а.с.12), ОСОБА_1 12.07.2017 року о 17.15 год. в м. Берегово на перехресті вулиць Мукачівська – Кошута, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив дорожню розмітку – суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1, порушив п.8.5.1 Привил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України.

Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, вважає її неправомірною, зокрема, з огляду на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, необхідними елементами адміністративного правопорушення є доведення факту протиправності дій особи та її вини.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, жодних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху суду не представлено. Як вбачається із копії постанови, в такій про будь-які додаткові докази вини позивача та факту вчинення ним правопорушення не зазначено.

Окрім цього, як вбачається із постанови, інспектором зазначається, зокрема, що позивач порушив дорожню розмітку суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1. Відповідно до Розділу 34 Правил дорожнього руху, 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Також інспектором зазначено, що позивачем порушено п.5.8.1 ПДР. Разом з тим, п.5.8.1 передбачено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Разом з тим, вказані положення лише визначають поняття «Горизонтальна дорожня розмітка» та «Вузька суцільна лінія», проте не передбачають самих правил руху.

Всупереч обов’язку доказування правомірності свого рішення у випадку заперечення позову, відповідачем не представлено жодних доказів вчинення особою правопорушення, не спростовано доводи з приводу порушення процедури розгляду справи. Постанова не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Суд вважає, що спостереження працівника поліції не є самодостатнім доказом для встановлення факту адміністративного порушення.

А тому, суд погоджується із доводами позивача про те, що факт скоєння правопорушення належними доказами не доведено, тому постанова серії БР №943408 від 12.07.2017 року підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 241-246 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Тарнавського, 43/2) до ОСОБА_2 відділу поліції Головного управління Національної Поліції у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Берегово, вул. Сечені, 13), Головного управління Національної Поліції у Закарпатській області (Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.

Скасувати постанову серії БР №943408 від 12.07.2017 року, винесену інспектором Берегівського ВП ГУ НП у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гирич С. В.