Рішення № 75360000, 12.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/455/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Чорненької К.М., Сидорак М.А.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Ів. Франка, 13а, РНОКПП 232607051) до Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» (79000, м.Львів, вул. Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) про зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» (надалі ПАТ «ВіЕсБанк»), в якому просить зобов'язати ПАТ "ВіЕс Банк" здійснити перерахунок розміру боргу ОСОБА_3, облікованого станом на дату його анулювання - 29 грудня 2016 року, з врахуванням задоволення правопопередником ПАТ "ВіЕс Банк" - ПАТ «Фольксбанк» (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) частини своїх вимог до ОСОБА_3 за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, на який було звернено стягнення на користь ПАТ «Фольксбанк» рішенням господарського суду Львівської області від 29 вересня 2011 року у справі № 5015/4613/11; Зобов'язати ПАТ "ВіЕс Банк" провести коригування податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), поданого ПАТ "ВіЕс Банк", як податковим агентом фізичної особи ОСОБА_3, за податковий період, в якому відбулося анулювання боргу ОСОБА_3, шляхом подання до органу Державної фіскальної служби України уточнюючого податкового розрахунку.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 29 грудня 2016 року Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" було анульовано борг ОСОБА_3 за кредитним договором KF40718 від 01.08.2007 року в сумі 267 366,53 доларів США (двісті шістдесят сім тисяч триста шістдесят шість доларів США 53 центи), та включено до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Позивача за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, а саме тіла кредиту 2 137 060,67 грн. (два мільйони сто тридцять сім тисяч шістдесят гривень 67 копійок) за офіційним курсом НБУ 7,993 станом на 01.01.2014 року.

Позивач вважає, що вказаний правочин Відповідача є помилковим в частині реквізитів договору, який встановлює припинене прощенням зобов'язання, неправомірним в частині розміру зобов'язання, припиненого прощенням, та таким, що порушує права і інтереси Позивача, а тому просить позовні вимоги задоволити повністю.

Ухвалою суду від 23.01.2018 р. у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. /а.с.22/.

Ухвалою суду від 21.05.2018 р. у ПАТ «ВіЕсБанк» витребувано докази. /а.с.101-102/.

Ухвалою суду від 21.06.2018 р. у справі закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду. /а.с.112-113/.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив суд позовні вимоги задоволити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, оскільки подав клопотання, в якому просив суд проводити розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов. /а.с.53-95, 109/.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд встановив, що 26.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Фольксбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №KF52580. /а.с.92-95/.

В порядку забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за Кредитним договором було укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого, в іпотеку передається будівля літ. «Б-2» за №23348586, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Варшавська, 69 та порукою фізичної особи ОСОБА_4. /а.с.10-15/.

Встановлено, що ОСОБА_3 кредит не погасив. Тому, ПАТ «Фольксбанк» звернувся до Срийського міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2010 р. позовні вимоги ПАТ «Фольксбанк» задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фольксбанк» 363465,20 доларів США заборгованість за кредитним договором №KF52580 від 26.09.2008 р., що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.03.2010 р. становить 2884096,36 грн., 1700,00 грн. сплаченого державного мита, 120,00 грн. оплачених витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. /а.с.6-7/.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13.12.2011 р. рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2010 р. по справі за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – залишено без змін. /а.с.8-9/.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із листа – повідомлення відповідача від 29.12.2017 р. № 09-4/22603, було анульовано борг та включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Позивача за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано./а.с.5/.

Позивач та його представник вважають, що розмір прощеного боргу, що становить 267366, 53 дол. США обрахований некоректно, оскільки не враховує факту задоволення вимог ПАТ «ВіЕс Банк» за рахунок продажу предмету іпотеки.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи меморіальних ордерів, за час користування кредитними коштами ОСОБА_3 здійснив погашення по тілу кредиту в розмірі:

- 1717,00 дол. США згідно меморіального ордеру №1351_127 від 31 жовтня 2008 року;

- 1717,00 дол. США згідно меморіального ордеру №TR.426427 від 08 грудня 2008 року.

За час користування кредитними коштами позичальник здійснив погашення по відсотках в розмірі:

- 569,88 дол. США згідно меморіального ордеру № 118_57 від 31 жовтня 2008 року;

- 2000,00 дол. США згідно меморіального ордеру № 1351_25 від 17 листопада 2008 року;

- 1532,60 дол. США згідно меморіального ордеру № TR.426427. від 08 грудня 2008 року;

Окрім цього, у судовому засіданні встановлено, що в ході примусового виконання по виконавчому провадженню №49940025 з ТзОВ «Торговий дім «Бетоль» стягнено кошти в розмірі 6133,05 гривень згідно платіжного доручення №1110 від 14 березня 2016 року, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 229,70 дол. США та спрямовані на погашення відсотків за користування кредитними коштами 18.03.2016 року по курсу НБУ.

Відповідно до меморіального ордеру № U1403716 від 06.08.2012 року кошти в розмірі 794482,98 гривень надійшли від реалізації майна ТзОВ «Торговий Дім Бетоль».

За рахунок коштів, які надійшли від реалізації майна було здійснено відшкодування витрат за претензійно позовну роботу в розмірі 30556,00 гривень, з яких:

- 1700,00 гривень державне мито за подання позовної заяви про стягнення боргу з позичальника та поручителя;

- 120,00 гривень інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи про стягнення боргу з позичальника та поручителя;

- 25500,00 гривень держмито за подання позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядалася в Господарському суді Львівської області;

- 236,00 гривень інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки;

- 3000,00 гривень оплата за оцінку майна, яке реалізовувалося на торгах.

Інша частина грошей в розмірі в розмірі 763926,98 гривень були спрямовані на погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, з яких:

37562,28 дол. США – погашення тіла кредиту по курсу НБУ 7,9930 грн. за 1 дол. США;

58012,22 дол. США – погашення відсотків за користування кредитними коштами по курсу НБУ 7,9930 грн. за 1 дол. США.

Також в ході примусового виконання по виконавчому листу №2-1571/2010 з ОСОБА_4 (інд. код НОМЕР_1) стягнено кошти в розмірі 637,19 дол. США, а саме:

07.06.2013 року в розмірі 243,22 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 30,43 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 21.06.2013 року по курсу НБУ.

05.07.2013 року в розмірі 807,32 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 101,00 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 15.07.2013 року по курсу НБУ.

07.08.2013 року в розмірі 284,24 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 35,56 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 16.08.2013 року.

06.09.2013 року в розмірі 267,52 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 33,47 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 13.09.2013 року по курсу НБУ.

07.10.2013 року в розмірі 263,02 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 32,91 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 14.10.2013 року по курсу НБУ.

07.11.2013 року в розмірі 246,94 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 30,89 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 08.11.2013 року по курсу НБУ.

06.12.2013 року в розмірі 257,19 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 32,18 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 12.12.2013 року по курсу НБУ.

30.12.2013 року в розмірі 242,24 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 30,31 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 11.01.2014 року по курсу НБУ.

07.02.2014 року в розмірі 240,03 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 27,81 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 14.02.2014 року по курсу НБУ.

07.03.2014 року в розмірі 369,93 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 39,04 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 14.03.2014 року по курсу НБУ.

07.04.2014 року та 07.05.2014 року в розмірі 488,58 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 42,14 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 08.05.2014 року по курсу НБУ.

06.06.2014 року в розмірі 249,01 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 21,06 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 06.06.2014 року по курсу НБУ.

07.07.2014 року в розмірі 236,79 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 20,25 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 11.07.2014 року по курсу НБУ.

10.07.2014 року в розмірі 573,50 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 46,04 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 08.08.2014 року по курсу НБУ.

07.08.2014 року в розмірі 250,90 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 19,16 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 15.08.2014 року по курсу НБУ.

05.09.2014 року в розмірі 252,40 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 19,53 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 09.08.2013 року по курсу НБУ.

07.10.2014 року в розмірі 213,90 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 16,54 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 10.10.2014 року по курсу НБУ.

07.11.2014 року в розмірі 303,78 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 19,53 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 14.11.2014 року по курсу НБУ.

05.12.2014 року в розмірі 256,95 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 16,40 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 12.12.2014 року по курсу НБУ.

06.01.2015 року та 19.01.2015 року в розмірі 362,64 гривень, які конвертовані у валюту кредиту в розмірі 22,94 дол. США та спрямовані на погашення тіла кредиту 20.01.2014 року по курсу НБУ.

Таким чином, позичальник отримав кредитні кошти згідно кредитного договору в розмірі 309000,00 дол. США, здійснив погашення по тілу кредиту в розмірі 3434,00 дол. США, від реалізації майна на погашення тіла кредиту були спрямовані кошти в розмірі 37562,28 дол. США, також в ході примусового виконання по виконавчому листу №2-1571/2010 з ОСОБА_4 (інд. код НОМЕР_1) стягнено кошти в розмірі 637,19 дол. США, тому залишок тіла становить 267366,53 дол. США.

309000,00 дол. США – 3434,00 дол. США - 37562,28 дол. США – 637,19 дол. США = 267366,53 дол. США. (сума яка зазначена в листі за вих.№09-4/22603 від 29 грудня 2016 року).

Суд погоджується із твердженням представника відповідача, про те, що розмір боргу позичальника зазначений у листі №09-4/22603 від 29 грудня 2016 року обрахований коректно, оскільки враховує всі платежі які були здійснені добровільно позичальником та платежі які були здійснення в ході виконавчого провадження.

Що ж стосується технічної помилки в частині реквізитів договору, який встановлює припинене прощенням зобов'язання, неправомірним в частині розміру зобов'язання, припиненого прощенням, та таким, що порушує права і інтереси Позивача.

Суд звертає увагу на те, що позивачем визнано, що лист за вих. №09-4/22603 від 29.12.2016 р. містить технічну помилку, а саме неправильно вказано номер кредитного договору. Тому, просить вважати правильний номер кредитного договору №KF52580 від 26 вересня 2008 року замість №KF 40718 від 01 серпня 2007 року. /а.с.91/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними.

Водночас, суд звертає увагу на те, що предметом спору стала не правильність нарахування боргу за кредитним договором. Відповідно до змісту ст.ст.11, 15 ЦК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способом захисту суб’єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів зазначений в ст.16 ЦК України. Як вбачається із змісту вказаної норми Закону власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права, передбаченим законом або договором.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у Позивача є усі підстави припускати, що розмір боргу Позивача, зазначений у листі №09-4/22603 від Відповідача в якості прощеного, обрахований некоректно, оскільки не враховує факту задоволення вимог Відповідача за рахунок продажу предмету іпотеки. Суд, вважає, що таке питання слід вирішувати під час розгляду справи за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Оскільки, предметом позову – є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розглядаючи позовну вимогу про зобов'язання ПАТ "ВіЕс Банк" провести коригування податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), поданого ПАТ "ВіЕс Банк", як податковим агентом фізичної особи ОСОБА_3, за податковий період, в якому відбулося анулювання боргу ОСОБА_3, шляхом подання до органу Державної фіскальної служби України уточнюючого податкового розрахунку.

Суд виходить з наступного.

Корегування податкового розрахунку суми доходу є відносинами між банком та Державною фіскальною службою України. Тому позивач не має правових підстав вимагати від банку проводити таке корегування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, ст.ст.11, 15, 16 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_3 (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Ів. Франка, 13а, РНОКПП 232607051) до Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» (79000, м.Львів, вул. Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) про зобов’язання вчинити певні дії.

Судові витрати залишити за позивачем.

Повний текст судового рішення складений 17.07.2018 р.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Радченко В.Є.