Рішення № 75359325, 06.07.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.07.2018

Справа № 334/4326/17

Провадження № 2/334/853/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді –Баруліної Т.Є.,

при секретарі - Сагайдак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі. Впозові зазначив, що з 2008 року він займав посаду завідувача проктологічного відділення КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. 31.05.2017 року його було ознайомлено з наказом №102-0 від 29.05.2017 року про звільнення з посади завідувача проктологічного відділення за основною посадою та за посадою по сумісництву, у зв’язку із скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу згідно п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає даний наказ №102-0 від 29.05.2017 року незаконним, та таким,що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, Наказом головного лікаря КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, №201 від 14.03.2017 «Про реорганізацію (перепрофілювання ліжкового фонду, об’єднання (злиття) проктологічного відділення і хірургічного відділення» було розпочато реорганізації хірургічного відділення та проктологічного відділення КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР шляхом об’єднання та організації хірургічного відділення з центром проктології.

ОСОБА_2 з нормами ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право назалишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до норм ст. 42 Кодексу законів про працю України, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а також працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Позивач зазначає, що має ступінь кандидата медичних наук, вищу кваліфікаційну категорію хірургії, другу кваліфікаційну категорію з проктології та його стаж роботи на посаді завідувача відділення становить 10 років. За весь період роботи на посаді завідувача проктологічного відділення КУ «ЗОКЛ» ЗОР до нього не застосовувалось жодного дисциплінарного стягнення або догани. Проте, при проведенні реорганізації хірургічного та проктологічного відділень, на вакантну посаду завідувача хірургічного відділення з центром проктології КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР було призначено ОСОБА_3, чий рівень кваліфікації та стаж роботіна підприємстві нижче ніж позивача. До того ж, ОСОБА_3 не має наукового ступеня кандидата медичних наук, у нього взагалі відсутня кваліфікаційна категорія з проктології, що на думку позивача, робить неможливим керування відділенням, де є центр проктології. При цьому позивач зазначає, що має переважне право залишення на роботі, яке було проігнороване керівництвом лікарні.

Окрім вищезазначеного, позивач є членом виборного органу первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР та відповідно до ст. 252 КЗпП України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є. У зв’язку з чим, виборним органом первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України відповідачу було відмовлено у погоджені його звільнення, про що керівництву КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради було повідомлено листом від 26.05.2017р.,

Тому, позивачем була надана цілком вмотивована та обґрунтована відмова в наданні згоди на розірвання трудового договору, однак, не зважаючи на це та в порушення норм ст. 252 КЗпП, головним лікарем КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР було видано наказ №102-0 від 29.05.2017 року про звільнення ОСОБА_1

З метою захисту своїх порушених прав, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом, який двічі уточнював, та просить суд визнати незаконним його звільнення з посади завідуючого проктологічним відділенням КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради №102-0 від 29.05.2017 року, зобов’язати керівництво КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради призначити його на посаду завідуючого хірургічного відділення з центром проктології КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, як такого, що має переважне право на залишення на роботі, а також стягнути з КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 93591,57 грн. з індексацією та з утриманням з цієї суми податків і інших обов’язкових платежів.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10. 2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

ОСОБА_2 п.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач та його представник, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на позові наполягали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача, проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до ч. 7 ст. 43 КЗПП України, рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). ОСОБА_2 долучених до справи листів Вільної профспілки медичних працівників України, діючим головою первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» ЗОР є ОСОБА_4. Тому, відмова профспілкової організації погодження звільнення ОСОБА_1 підписана ОСОБА_5, не може бути підставою для поновлення Позивача на посаді, оскільки рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 р. у справі № 334/5075/16-ц та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13.07.2017 р. встановлено, що ОСОБА_5 є неповноважним головою вказаної профспілкової організації. При цьому, позаплановою перевіркою Головного управління Держпраці у Запорізькій області з питання дотримання порядку реорганізації та скорочення штату працівників в КУ «ЗОКЛ» ЗОР встановлено, що порушення законодавства про працю відсутні, що підтверджується ОСОБА_2 перевірки №08-03-0116\0400.

Щодо посилань позивача на переважне право на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, то ОСОБА_1 має стаж на посаді завідуючого відділенням хірургії лише 8 місяців та 21 день. В подальшому ОСОБА_1 працював завідуючим відділенням проктології., під час якого в роботі відділення проктології було виявлено суттєві недоліки, що призвело до його реорганізації. Тому, враховуючи персональну відповідальність ОСОБА_1, покладену на нього посадовою інструкцією, за показники роботи відділення, результати його роботи як завідувача відділенням та лікаря, керівництвом лікарні не можуть бути визнанні задовільними.

Тому, представник відповідача вважає звільнення позивача законним, позов позивача ОСОБА_1 необґрунтованим, а викладені в ньому аргументи надуманими. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та заслухавши свідків ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8,оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

ОСОБА_2 до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_2 до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною 1 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 2 КЗпП України передбачено, що право громадян на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімально розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Судом встановлено, що Наказом №177-0 від18.09.2007р. позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду виконуючого обов’язки завідуючого відділенням гнойної хірургії, тимчасово, та Наказом №185-0 від 28.09.2007 року договір був переоформлений на безстроковий(а.с.9).

Наказом від 02.10.2007р. позивач ОСОБА_1 був призначений на посаду завідуючого хірургічного відділенням (а.с.9).

Наказом №109-0 від 10.06.2008р. позивач ОСОБА_1 був переведений на посаду завідуючого проктологічним відділенням (а.с.9).

27.09.2016 року Департамент охорони здоров’я Запорізької облдержадміністрації надіслав листа головному лікарю КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» №01-09/2965 від 27.09.2016 року, що департамент розглянув звернення щодо ініціації проведення комісійної перевірки стану організації надання медичної допомоги у відділенні проктології та за результатами роботи комісії підготовлений висновок, що додається, та який направляється для вжиття заходів реагування. (т.1 а.с.146)

ОСОБА_2 довідки за результатами комісійної перевірки стану організації надання медичної допомоги у відділенні проктології КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР організація допомоги у проктологічному відділенні проводиться з порушеннями до Положення про проктологічне відділення від 14.03.2016 №21, а саме не дотримується перелік показань для госпіталізації пацієнтів до відділення за підписом головного лікаря; перевищення середньої тривалості перебування пацієнтів на ліжку, проведення повного обстеження на до госпітальному етапі у планових хворих, списків планових оперативних втручань; За даними аналогічних довідок за 2013-2015 роки відзначений низький показник роботи ліжка, висока середня тривалість лікування та простій ліжка, більше 35% не профільних операцій. Таж сама тенденція зберігається у першому півріччі 2016 року. Значна перевага ургентних госпіталізацій до проктологічного відділення закладу охорони здоров’я ІІІ рівня над плановими, є не припустимим, та підтверджує відсутність роботи завідуючого відділення у проктологічному кабінеті консультативної поліклініки КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР та слабку виїзну консультативну роботу фахівців відділення у районах області. Завідувач та працівники відділення не приймає участі у ранкових кафедральних засіданнях обласної лікарні, та не є членами асоціації хірургів Запорізької області. Відсутня координація діяльності проктологічного відділення з профільного кафедрою хірургії та проктології ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України».(т.1 а.с. 147-151)

Відповідно до наказу №1 від 03.01.2017р. про діяльність КУ «ЗОКЛ» ЗОР та регламент роботи апарату управління на 2017 рік на завідувачів структурними підрозділами покладається персональна відповідальність за своєчасне та якісне виконання п.п. 19.1-19.8. (т.1 а.с.244)

Рішенням медичної ради від 13.02.2017 року зазначено, що медична рада вирішила провести реорганізацію, з додержанням вимог чинного законодавства хірургічного відділення та проктологічного відділення (шляхом об’єднання хірургічного відділення (27 ліжок) та проктологічного відділення (20 ліжок) та організації відділення загальної хірургії з центром проктології (40 ліжок) та внести відомості до штатного розкладу (т.1 а.с.152-154).

З даним рішенням медичної ради від 13.02.2017 року ОСОБА_1 був ознайомлений 16.02.2017р., про що свідчить його особистий підпис. (т.1 а.с.155-156)

Наказом №201 від 04.03.2008 року «Про реорганізацію (перепрофілювання ліжкового фонду, об’єднання (злиття) проктологічного і хірургічного відділення), визначено провести реорганізацію, а саме злиття хірургічного відділення (27 ліжок) та проктологічного відділення (20 ліжок). Перепрофілювати ліжковий фонд установи, а саме організувати та затвердити ліжковий фонд хірургічного відділення з центром проктології на 40 ліжок (за рахунок перепрофілювання 13 ліжок проктологічного профілю). З даним наказом ОСОБА_1було ознайомлено під розпис (т.1 а.с. 143-145)

Наказом №203 від 17.03.2017 року про скорочення штату працівників у зв’язку з перепрофілюванням ліжкового фонду установи та реорганізацією проктологічного відділення, внесенням змін до внутрішньої організаційної структури, змін в організації праці, змісту трудової функції, що супроводжується змінами у складі працівників за певними посадами і як наслідок призводить до скорочення чисельності або штату працівників, скорочується 01.06.2017 штат працівників, а саме завідувач (лікар-хірург-проктолог) проктологічного відділення – 1,0 штатна одиниця. (т.1 а.с.180-181)

17.03.2017 року завідувач проктологічного відділення ОСОБА_1 був попереджений про скорочення штату працівників, та йому запропоновано вакантна посада -0,75 штатних одиниць лікаря-хірурга-проктолога хірургічного відділення з центром проктології з денним режимом праці з посадовим окладом згідно штатного розпису, 1,0 штатних одиниць лікаря-хірурга для надання цілодобової екстреної меддопомоги хірургічного відділення з центром проктології. (т.1 а.с. 108)

17.03.2017 року був складений акт, що о 15 годині 04 хвилин спільно з завідувачем ОСОБА_1, старшою сестрою медичною ОСОБА_9 та заступником головного лікаря з кадрів ОСОБА_7 було проговорено час 16.00 цього ж дня до якого вони можуть прийти до відділу кадрів і підписати зазначений наказ від 17.03.2017 за №203 та одержати персональні попередження під особистий підпис. (т.1 а.с. 183)

17.03.2017 було складено попередження відносно ОСОБА_1 про скорочення штату працівників (т.1 а.с. 184)

17.03.2017 року на 16 годину 12 хвилин складено ОСОБА_2 про відмову письмового ознайомлення з наказом «Про скорочення штату працівників» від 17.03.2017 №203 та одержання попередження від 17.03.2017 року про майбутнє вивільнення і пропозицію іншої роботи завідувача проктологічного відділення ОСОБА_1,в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовся підписувати вищезазначений наказ та одержувати попередження під особистий підпис з невідомих причин. (т.1 а.с. 182)

Наказом від 11.05.2017 р. №89-О в.о. головного лікаря ОСОБА_10 на виконання ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2017 у справі №333/2429/17 ОСОБА_1 був відсторонений від посади завідувача проктологічного відділення КУ «ЗОКЛ» ЗОР. На строк два місяці по 08.07.2017р. (т.1 а.с.225)

ОСОБА_2 акту від 11.05.2017 року до канцелярії установи надійшла ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2017 у справі №333/2429/17. (т.1 а.с.226)

15.05.2017 року ОСОБА_1 написав та подав заяву на ім’я головного лікаря КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради ОСОБА_6 про призначення його на посаду завідувача відділення загальної хірургії з центром проктології КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради.(т.1 а.с.158)

30.05.2017 року був складений акт ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про спробу ознайомлення та вручення повторно завідувачу проктологічного відділення ОСОБА_1 пропозиції іншої роботи (т.1 а.с.185)

30.05.2017 складено повторно акт пропозиції іншої роботи до попередження від 17.03.2017 в якому чітко вказані вакантні посади, які пропонувались ОСОБА_1 (т.1 а.с.186)

31.05.2017.р за №3290 завідуючому проктологічного відділення ОСОБА_1 листом було повідомлено, що відносно його заяви від 15.05.2017 №669/д щодо переважного права на залишенні на роботі та призначення на посаду завідувача відділення загальної хірургії з центра проктології повідомили, що отримати посаду завідувача відділення загальної хірургії з центром проктології і призначити ОСОБА_1 на зазначену посаду не надається можливим, у зв’язку з відсутністю в штатному розписі Установи структурного підрозділу «відділення загальної хірургії з центром проктології» (т.1 а.с.159)

Наказом №102-0 від 29.05.2017 р. «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнений з посади завідувача проктологічного відділення за основною посадою та за посадою по сумісництву, у зв’язку із скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу згідно п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений особисто (т.1 а.с.3, 10).

ОСОБА_2 із п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст.40 КЗпП України).

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п. 1 ст.40 КЗпП України, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

За змістом ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Таким чином при вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги ст49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю, які існують на даному підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював.

Судом встановлено, що завідувач проктологічного відділення ОСОБА_1 завчасно, 17.03.2017 р., був попереджений про скорочення штату працівників, та йому було запропоновано вакантна посада 0,75 штатних одиниць лікаря-хірурга-проктолога хірургічного відділення з центром проктології з денним режимом праці з посадовим окладом згідно штатного розпису, 1,0 штатних одиниць лікаря-хірурга для надання цілодобової екстреної меддопомоги хірургічного відділення з центром проктології.

Однак, ОСОБА_1 відмовився засвідчити особистим підписом дане попередження, про що було складено акт про відмову письмового ознайомлення з наказом «Про скорочення штату працівників» від 17.03.2017 №203 та одержання попередження від 17.03.2017 року про майбутнє вивільнення і пропозицію іншої роботи завідувача проктологічного відділення ОСОБА_1 Також 30.05.2017 року був складений акт про спробу ознайомлення та вручення повторно завідувачу проктологічного відділення ОСОБА_1 пропозиції іншої роботи.

Враховуючи, що в КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» дійсно відбулося скорочення посади, яку обіймав ОСОБА_1 та що йому було запропоновано наявні посади лікаря-хірурга-проктолога хірургічного відділення з центром проктології, однак ОСОБА_1 відмовився від переведення на посади лікаря-хірурга-проктолога, проігнорувавши пропозицію відповідача, суд приходить до висновку про те, що звільнення позивача було проведено з дотриманням ст. ст. 40, 49-2 КЗпП України.

При цьому, право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис нормативно закріплено щодо підприємств та їх об’єднань у ч. 3 ст.64 ГК України. Тобто право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу, тому доцільність скорочення чисельності або штату працівників судом не обговорюється, оскільки вирішення даного питання стосується внутрішньогосподарської діяльності підприємства.

Враховуючи зазначене, при вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі працівника, звільненого у зв’язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов’язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, зокрема, чи мало місце скорочення чисельності штату або чисельності працівників. Проте, суд не має права вирішувати питання про доцільність змін в організації виробництва та наступне скорочення штату працівників, а також наявність підстав для утворення інших структурних підрозділів та їх функціональне навантаження. Вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).

Відповідно до Направлення №414 від 07.04.2017р. заступника начальника ГУ Держпраці в Запорізькій області у термін з 10.04.2017р. по 14.04.2017 р. було проведено планову перевірку дотримання порядку реорганізації та скорочення штату працівників та переважне право залишення на роботі в КУ «ЗОКЛ» ЗОР (т.1 а.с.118-119).

ОСОБА_2 перевірки №08-03-0116/0400 з долученими до нього документами КУ «ЗОКЛ» ЗОР, відсутні порушення законодавства про працю з питань, викладених у звернені ОСОБА_5 (т.1 а.с.120-226).

В своєму позові ОСОБА_1 також посилався, що при звільненні відповідачем не було враховане його переважне право на залишення на роботі, оскільки він має ступінь кандидата медичних наук.

ОСОБА_2 із ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

З наведеної норми вбачається, що при вивільненні працівників, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у ч. 2 ст.42 КЗпП України.

Відповідно до штатного розпису станом на 01.03.2017 року в хірургічному та в проктологічному відділеннях КУ «ЗОКЛ» ЗОР було передбачено 2 штатні одиниці завідувач відділення.

В штатному розписі станом на 01.06.2017 року, тобто вже в реорганізованому хірургічному відділенні з центром проктології КУ «ЗОКЛ» ЗОР передбачено 1 штатна одиниця завідувача відділення.

ОСОБА_2 Довідки КУ «ЗОКЛ» ЗОР щодо стажу роботи на 31.05.2017р., ОСОБА_1 має загальний стаж – 30 років 08 місяців 30 днів, із них стаж роботи на посаді завідувача за лікарською спеціальністю за профілем структурного підрозділу, а саме «Хірургія»- з 19.09.2007 по 10.06.2008 і складає 0 років 08 місяців 21 день, стаж роботи на посаді завідувача відділенням за лікарською спеціальністю за профілем структурного підрозділу «Проктологія»- з 11.06.2008 по 31.05.2017 і складає - 8 років 11 місяців 20 днів. ОСОБА_3 прийнятий на посаду завідувача хірургічного відділення з 28.11.2011 року (наказ від 25.11.2011 №225-0), має загальний - 19 років 09 місяців 30 днів, із них стаж роботи на посаді завідувача відділенням за лікарською спеціальністю за профілем структурного підрозділу, а саме «Хірургія» складає 05 років 06 місяців 03 днів. Штатним розписом установи на 01.06.2017 року затверджено посаду завідувача (лікар-хірург) хірургічним відділенням з центром проктології за лікарською спеціальністю «Хірургія». Стаж роботи за спеціальністю «Хірургія» у ОСОБА_1 складає 0 років 08 місяців 21 день, що значно менше за відповідний стаж ОСОБА_3 – 05 років, 06 місяців 03 дні. Вищу кваліфікаційну категорію з хірургії маю обидва кандидати ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (том 2, а.с.34-35, 54).

В судовому засіданні, свідок ОСОБА_7 пояснила, що відповідно до Наказу №385 від 28.10.2002 року завідувач структурного підрозділу повинен мати лікарську спеціальність за профілем структурного підрозділу, тому на посаду завідувача хірургічним відділенням з центром проктології необхідно вибирати за лікарською спеціальністю «Хірургія». Стаж роботи за спеціальністю «Хірургія» у ОСОБА_1 складає 0 років 08 місяців 21 день, що значно менше за відповідний стаж ОСОБА_3 – 05 років, 06 місяців 03 дні.

В той же час, ОСОБА_1 мав зауваження щодо роботи завідуючого відділення, так відповідно до довідки за результатами комісійної перевірки стану організації надання медичної допомоги у відділенні проктології КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР організація допомоги у проктологічному відділенні проводиться з порушеннями: відзначений низький показник роботи ліжка, висока середня тривалість лікування та простій ліжка, більше 35% не профільних операцій. Значна перевага ургентних госпіталізацій до проктологічного відділення закладу охорони здоров’я ІІІ рівня над плановими, є не припустимим, та підтверджує відсутність роботи завідуючого відділення у проктологічному кабінеті консультативної поліклініки КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР та слабку виїзну консультативну роботу фахівців відділення у районах області.

В судовому засіданні, свідок головний лікар КУ «ЗОКЛ» ЗОР ОСОБА_6 пояснив, що однією з підстав реорганізації стали низькі показники роботи проктологічного відділення, за роботу якого відповідає саме завідувач відділення. Тому, враховуючи персональну відповідальність ОСОБА_1, покладену на нього посадовою інструкцією, за показники роботи відділення, результати його роботи як завідувача відділенням, керівництвом лікарні не можуть бути визнанні задовільними. В той же час були відсутні нарікання щодо роботи завідувача хірургічним відділенням. Також, на посаду завідувача хірургічним відділенням з центром проктології необхідно вибирати за лікарською спеціальністю «Хірургія». ОСОБА_1 має невелике оперативне навантаження (оперативних втручань), оскільки ним виконано в 10 раз менше операцій ніж ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 попереджений про наступне звільнення, відмовився від переведення на посаду лікаря-хірурга-проктологата за відсутності переважного права на залишення на роботі, дійшов обґрунтованого висновку про законність звільнення позивача, проведеного з додержанням відповідної процедури.

ОСОБА_2 з ч. 1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст.40 і пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Висновок про правильне застосування зазначених норм матеріального права викладено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 24 вересня та від 22 жовтня 2014 року.

Відповідно до цього висновку за змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з’ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

В аспекті положень ч. 7 ст.43 і ч. 6 ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та з урахуванням вище зазначеного висновку слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов’язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (ст. 8 Конституції України, ст. 3 ЦК України, ст. ст. 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».

Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15.

Судом встановлено, що 11.05.2017 року в.о. головного лікаря ОСОБА_10 звернувся з поданням до Голови первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України ОСОБА_14 та до Голови первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» щодо погодження звільнення у зв’язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України завідувача проктологічного відділення ОСОБА_1 члена профспілкового комітету первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ». (т.1 а.с.109-111)

15 травня 2017 р за №78/17 вільна профспілка медичних працівників України (ВПМПУ) надала згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача (лікаря-хірурга-проктолога) проктологічного відділення за п.1 ст.40 Кодексу Законів про працю України «у зв’язку із скороченням штату працівників» (т.1 а.с.166)

Голова первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» ОСОБА_15 отримав лист, щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1, однак відповіді на даний лист від ОСОБА_15 не надійшло.

Частиною 6 ст.43 КЗпП України передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Довідкою голови ППО ВМ ПУКУ «ЗОКЛ»ЗОР, ОСОБА_5 від 25.05.2017р., підтверджено, що ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації та входить до складу виборного органу. (т.1 а.с.75)

Листом голови ППО ВМ ПУКУ «ЗОКЛ»ЗОР ОСОБА_5 від 25.05.2017р. звільнення ОСОБА_1 не було погоджене. (т.1 а.с.11).

В зазначеному листі ОСОБА_5, щодо не погодження звільнення ОСОБА_1, в обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення, зазначено лише щодо достатнього рівня кваліфікації та продуктивності праці позивача для переважного права на залишення на роботі, проте не обґрунтовано з яким саме працівником йде порівняння умов продуктивності праці і кваліфікації.

ОСОБА_2 пояснень представника відповідача КУ «ЗОКЛ» ЗОР вказаний лист було підписано ОСОБА_5, яка є неповноважною головою вказаної профспілкової організації відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13.07.2017 року по справі № 334/5075/16-ц.

Так, 08.02.2017 року голова Вільної профспілки медичних працівників України ОСОБА_14 повідомив листом №14/17 головного лікаря КУ «ЗОКЛ» ЗОР ОСОБА_6, що переобрання голови і нового керівного складу первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» є нелегітимним. Діючим і легітимним головою первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» є ОСОБА_4. (т.1 а.с. 168)

06 березня 2017 року №31/17 головою ВПМПУ ОСОБА_14 на ім’я голови первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» ЗОР ОСОБА_15 був надісланий лист в якому зазначалось, що «враховуючи грубі порушення Статуту ВПМПУ та факти фальсифікації протоколів від 30.07.15р. та 22.08.16р., Президія ВПМПУ визнає їх недійсними. Крім вище зазначеного наполегливо рекомендуємо Вам, як легітимному голові первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» ЗОР, заради подолання кризової ситуації та нормалізації діяльності первинної профспілкової організації провести позачергові Звітно-виборчі збори..» (т.1 а.с.167)

Протоколом №89 засідання Президії Вільної профспілки медичних працівників України від 06 березня 2017 року постановлено у зв’язку з грубим порушенням вимог п.5 підрозділу 4.2. розділу IV і п.10 підрозділу 6.1 розділу VI Статуту ВПМПУ, відмінити рішення первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ», оформлені протоколом №Ф6 від 30.07.2015р. та протоколом №5 від 22.08.2016р. (т.1 а.с.214-215)

04 квітня 2017 №40/17 голова ВПМПУ ОСОБА_14 листом повідомив, що за результатами розгляду звернення Президії ВПМПУ було прийнято рішення №89 від 06.03.2017р. про відмову рішень Первинної профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України КУ «ЗОКЛ» оформлених протоколом №6 від 30.07.2015 р. та №5 від 22.06.2017р. (т.1 а.с.213)

Також суду було надано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Детальну інформацію про юридичну особу, де підписантом зазначено ОСОБА_4 (т.2, а.с. 27-33).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено правомірно та з дотриманням строку й порядку.

Позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від вимог про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення позивача з роботи та поновлення, оскільки згідно ст.235 КЗпП України тільки у разі поновлення на роботі розглядаються вимоги про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст.4, 9-13,76-77,81-83, 229, 263-265, 268, 354,п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, ст. ст. 2, 40, 41, 42, 43, 49-2 КЗпП України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення - 16.07.2018.

Суддя: Баруліна Т. Є.