Постанова № 75358943, 18.07.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/682/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 липня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді: Джуги С.Д.

суддів : Кондора Р.Ю., Мацунича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" на ухвалу судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2018 року, яку постановлено суддею Кашуба А.В. про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ ,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ - повернуто позивачу.

Заперечуючи ухвалу суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати дану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального законодавства. Зокрема вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наданим до позовної заяви доказам.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 5761,15 грн.

Ухвалою судді Виноградівського районного суду від 20 березня 2018 року вказану позовну заяву залишено без руху, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, а саме: позивачем не надано доказів існування між ними цивільно-правових правовідносин; подана ним, в якості доказу, копія газети є абсолютно нечитабельною. При цьому суд зазначає, що оголошення в газеті не може підтвердити існування договірних відносин між сторонами, оскільки воно є лише публічною офертою (пропозицією), а акцепт (згода на укладання договору) зі сторони відповідача відсутній.

На виконання вказаної ухвали суду, 13.04.2018 року представником позивача подано клопотання на усунення недоліків позовної заяви зазначених в ухвалі суду від 20.03.2018 року з доданими документами.

Ухвалою судді Виноградівського районного суду від 02 травня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" повернуто позивачу, у зв'язку з тим, що позивач у встановлений законом строк не усунув недоліки позовної заяви, а саме: позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту приєднання до умов договору, в тому числі, ні заяви-приєднання, ні квитанції про сплату рахунків, відсутній номер та дата укладення угоди. Розрахунок заборгованості належним доказом заборгованості вважатись не може, оскільки не містить посилань на особу, яка його складала, а з відомості по обходу неможливо встановити коли виникла заборгованість та який її розмір.

Проте, зазначених висновків суддя суду першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, які регулюють питання про залишення заяви без руху та її повернення.

Як зазначено в частинах 1,2 ст.185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, подало клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому зазначає наступне:

- згідно з п. 4 Розділу І Правил №2496 та п.1.3 Типового договору №2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті Закарпатської обласної ради і обласної державної адміністрації «Новини Закарпаття» №144 (4461) від 22.12.2015 року, а також розміщено на офіційній веб-сторінці ТОВ «Закарпатгаз Збут» (zkgaszbut.104.ua).

- фактом споживання споживачем природного газу, а отже фактом згоди споживача на приєднання до умов договору є надані до позовної заяви фінансовий стан абонента - з якого вбачається, що з липня 2015 року по грудень 2017 року споживачем здійснювалося споживання природного газу. Окрім того, факт споживання природного газу споживачем підтверджується також наданими до позовної заяви відомостями по обходу населеного пункту, в тому числі і відповідача ОСОБА_1 за 23.07.2015 року, 31.08.2015 року, 15.10.2015 року, 15.12.2015 року, 19.07.2016 року та 24.11.2016 року. Також, письмовим доказом споживання природного газу на адресі споживача ОСОБА_1 є наданий до позовної заяви акт перевірки вузла обліку №46 від 15.12.2017 року. Окрім того, до позовної заяви надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухому майно, з якої вбачається, що власником майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, отже належність відповідача позивачем також підтверджена, а тому представник позивача вважає, що ним надано всі наявні докази згоди на укладення договору (акцепту) зі сторони відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, обгрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" додало до позовної заяви відповідні документи на підтвердження факту споживання природнього газу споживачем та наданя ОСОБА_1 послуги з постачання природного газу, а саме, до позовної заяви додано: історія розрахунків з абонентом (фінансовий стан абонента), копія витягу договору постачання природнього газу побутовим споживачам (текст публічного договору приєднання, єдиного для всіх споживачів) - публікація в газеті "Новими Закарпаття" №144 (4461) від 22.12.2015 р., інформацію з державного реєстру речових прав, копія акту перевірки вузла обліку від 15.02.2017 р. №46.

Зокрема, з фінансового стану абонента вбачається, що з липня 2015 року по грудень 2017 року споживачем здійснювалося споживання природного газу.

Також, акт перевірки вузла обліку від 15.02.2017 р. №46, складений за участю споживача, в якому міститься показник лічильника газу станом на дату складання акту та особистий підпис споживача, що свідчить про фактичне споживання природнього газу.

Крім того, на виконання вимог ухвали від 20.03.2018 року, позивачем надіслано інші письмові докази, зокрема: відомість по обходу населеного пункту, в тому числі, абонента ОСОБА_1 за 23.07.2015р. з підписом абонента, 31.08.2015 року, 15.10.2015 року, 15.12.2015 року, 19.07.2016 року та 24.11.2016 року із зазначенням показників лічильника, що також свідчить про споживання газу.

Разом з тим, до позовної заяви подано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухому майно, з якої вбачається, що власником майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, відтак належність відповідача позивачем також підтверджена.

Згідно п. 1.3. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 року (зареєстровано в МЮУ 06.11.2015 року за №1384/27829) «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» встановлено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Тобто, позивачем подано докази на підтвердження споживання відповідачем ОСОБА_1 природнього газу та факту приєднання до умов договору, а тому посилання в оскаржуваній ухвалі на відсутність доказів на підтвердження факту приєднання до умов договору, не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Однак, суд першої інстанції вказане до уваги не взяв та вважав, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, зокрема, не надано суду доказів на підтвердження факту приєднання до умов договору.

З огляду на наведене, суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вказаних обставин, ухвала судді Виноградівського районного суду від 02 травня 2018 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" - задовольнити.

Ухвалу судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2018 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 18 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: