Вирок № 75357551, 18.07.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/1259/18

1-кп/221/363/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Чальцевої Т.В.,

при секретарі Сєрих І.С.

за участю прокурора Буцулаєва Є.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоандріївка Волноваського району Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, тимчасово не працює, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08.05.2017року , близько 14:00 години, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем « ВАЗ-21033» , реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався на ньому по проїжджій частині автодороги сполученням « Новопавлівка- Новогригорівка» зі сторони с. Новопавлівка в напрямку с. новогригорівка на території Волноваського району Донецької області. Під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя проїжджих частин автодороги сполученням « Новопавлівка- Новогригорівка» та автодороги сполученням « Хлібодарівка-Волноваха», водій ОСОБА_1 зупинив керований ним транспортний засіб перед нерегульованим перехрестям . Далі, діючи необережно, в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого : «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», проявляючи злочинну самовпевненість, маючи об'єктивну можливість спостерігати транспорт, який рухався по проїжджій частині автодороги сполученням «Хлібодарівка- Волноваха» , не переконавшись у безпечності своїх дій , поновив рух уперед та виїхав на вказане нерегульоване перехрестя, де допустив наїзд керованого ним автомобіля « ВАЗ-21033» , реєстраційний номер НОМЕР_1, на велосипедиста ОСОБА_2 , який керуючи велосипедом « Україна» , рухався по проїжджій частині автодороги сполученням « Хлібодарівка-Волноваха» зі сторони с. Хлібодарівка у напрямку м. Волноваха, при цьому відбувся контакт передньої частини велосипеда «Україна» з центральною частиною переднього лівого крила автомобіля НОМЕР_2.

В результаті дорожньо-транспортної події велосипедисту ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден потилиці, струсу головного мозку, забиття м'яких тканин в області правого колінного суглобу, закритого багато уламкового перелому правого наколінника, крововиливу в порожнину правого колінного суглобу, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав в повному обсязі, показав, що 08.05.2017р. близько 14:00 години, рухався на своєму автомобіл « ВАЗ - 21033» р/н НОМЕР_9, який перебував у технічно справному стані, по проїжджій частині автодороги сполученням « Новопавлівка-Новогригорівка» зі сторони с. Новопавлівка в напрямку с. Новогригорівка . Під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя проїзних частин автодороги сполученням « Новопавлівка-Новогригорівка» та автодороги сполученням « Хлібодарівка-Волноваха» він зупинив свій автомобіль перед нерегульованим перехрестям. Після чого поновив рух та виїхав на нерегулюроване перехрестя, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, який рухався по проїжджій частині автодороги « Хлібодарівка-Волноваха» на значній швидкості , внаслідок чого він своєчасно не помітив останнього на скоїв наїзд на нього. Побачивши, що велосипедист отримав тілесні ушкодження, зокрема , в нього йшла кров з обличчя та він не міг стати на ногу, він викликав швидку допомогу та співробітників ДАІ. Розуміє , що скоїв необережний злочин внаслідок порушення правил дорожнього руху, оскільки не переконався у безпеці свого руху, внаслідок чого скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 Цивільний позов визнає частково: матеріальну шкоду визнає у повному обсязі, моральну шкоду визнає частково - в розмірі 5 тисяч гривень, оскільки має реальну можливість відшкодувати саме таку суму. В скоєному щиро розкаюється, просить не наказувати його суворо та не позбавляти права керування транспортним засобом.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 08.05.2017р. близько 14:00 години, він рухався на своєму велосипеді « Україна», який перебував у технічно справному стані, по проїжджій частині автодороги сполученням « Хлібодарівка-Волноваха» зі сторони Хлібодарівки у напрямку Волновахи. Здійснюючи рух у вказаному напрямку, наближаючись до перехрестя проїзних частин автодороги сполученням « Новопавлівка-Новогригорівка» та автодороги сполученням « Хлібодарівка-Волноваха» він побачив, що справа до вказаного перехрестя під'їхав автомобіль « ВАЗ 21033» та зупинився навпроти зупинки, яка розташована з протилежного боку вказаної дороги. Він подумав, що вказаний автомобіль очікує когось на зупинці та впевнено продовжив рух на значній швидкості у заданому напрямку. Наближаючись до вказаного автомобіля, він помітив, що автомобіль почав рухатись, виїхав на перехрестя та почав рухатись ліворуч. Він здійснив заходи екстреного гальмування, оскільки об'їхати вказаний автомобіль з лівого боку не було можливості через наявність лісосмуги , однак уникнути зіткнення з автомобілем не вдалось. Зіткнення відбулося передньою частиною велосипеду « Україна» з центральною частиною переднього лівого крила автомобіля « ВАЗ -21033». Внаслідок зіткнення він отримав чисельні травми , зокрема - садени потилиці, струс головного мозку, забиття м'яких тканин в області правого колінного суглобу, закритий багато уламковий перелому правого наколінника, крововилив в порожнину правого колінного суглобу, - через що перебував на тривалому лікарняному та зазнав значних моральних та фізичних страждань. На задоволенні цивільного позову наполягав в повному обсязі . Просив стягнути на його користь матеріальну шкоду , спричинену витратами на лікування та на пальне на поїздки до лікарні на загальну суму 5 288, 26 коп., а також моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у скоєному злочині на підтвердження встановлених судом обставин обгрунтовується наступними доказами.

З заяви ОСОБА_2 від 18.10.2017р. вбачається, що останній просить визнати його потерпілим по факту ДТП, яка мала місце 08.05.2017р.

З висновку експерта № 189 від 30.09.2017р. щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , вбачається, що виявлені у ОСОБА_2 при зверненні за медичною допомогою забій м'яких тканин в області правого колінного суглобу , закритий багатоуламковий перелом правого наколінника , крововилив в порожнину правого колінного суглобу утворились від дій тупих предметів в зазначений строк можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні ; садна потилиці , струс головного мозку утворилісь від дій тупих предметів в той же строк та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'ю ; забій мяких тканин в області лівого гомілково-ступеневого суглобу, забій поперекової області утворились від дій тупих предметів в той же строк та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З протоколу огляду місця події від 08.05.2017 року судом встановлено, що в присутності понятих працівники поліції зафіксували обстановку в місці скоєння злочину - перехрестя проїжджих автодоріг сполученням « Новопавлівка- Новогригорівка» та автодороги « Хлібодарівка - Волноваха», де зафіксоване місце скоєння наїзду автомобіля « ВАЗ -21033» р/н НОМЕР_10 під керуванням водія ОСОБА_1 на велосипедиста ОСОБА_2 Зафіксовані зовнішні пошкодження транспортних засобів, складено схему ДТП з фототаблицею.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 06.12.2017р. року судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 в присутності двох понятих та слідчого, продемонстрував, яким чином він рухався на велосипеді «Україна» 08.05.2017 року , яким чином рухався автомобіль ВАЗ «21033» під керуванням ОСОБА_1, описав механізм та послідовність зіткнення зазначених транспортних засобів, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди та отримання ним тілесних ушкоджень . До протоколу додається схема ДТП з фототаблицею.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 21.02.2018р. року судом встановлено, що ОСОБА_1 в присутності двох понятих та слідчого, продемонстрував, яким чином він рухався на автомобілі ВАЗ «21033» , яким чином рухався велосипеді «Україна» 08.05.2017 року під керуванням ОСОБА_2, описав механізм та послідовність зіткнення зазначених транспортних засобів, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди. До протоколу додається схема ДТП з фототаблицею.

З відповіді № 19 дочірнього підприємства «Донецький Облавтодор» філія «Автодор № 5» від 27.02.2018р. вбачається,що 19.04.2017р. під час обстеження автодороги « Волноваха- Н-20» на перехресті проїжджої частини вказаної дороги в бік Хлебодарівки та автодороги від Новопавлівки в бік Новогригоровкі був присутній один дорожній знак 2.1. Уступи дорогу. На момент ДТП 08.05.2017р.наявність дорожнього знаку на перехресті підтвердити не можуть , оскільки під час розслідування ДТП представник філії не був присутній. При обстеженні автодороги 22.05.2017р. даного знаку не було.

Згідно довідки КЗОЗ «Волноваська центральна районна лікарня» № 287о від 08.12.2017р. ОСОБА_1 було обстежено в приймальному відділені Волноваської ЦРБ акт № 53 від 08.05.2017р., аналіз крові № 1245 - негативний. Висновок - тверезий.

З висновку експерта № 1/19-48 від 13.02.2018р. судом встановлено, що:

- з технічної точки зору гальмівна система велосипеда на момент огляду та на момент події перебувала у працездатному стані ;

- з технічної точки зору , переднє ліве крило автомобілю НОМЕР_3 має пошкодження у вигляді деформацій , розташованих у його верхній та середній частинах , а під час огляду велосипеда « Україна» встановлено наявність ушкоджень передньої частини, а саме - переднього колеса, передньої вилки, то можливо зробити висновок, що транспортні засоби контактували саме вказаними частинами;

- з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху , перед початком руху, повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил Дорожнього руху України;

- з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_1, виконуючи вимоги п. 10.1 Правил Дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настання ДТП;

- з технічної точки зору, дії водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_1, які не відповідали вимогам п. 10.1 Правил Дорожнього руху України, знаходились в причинному зв'язку з настанням даної ДТП;

- з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, велосипедист ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху , зобов'язаний був надати дорогу будь-яким транспортним засобам, що наближаються до даного перехрестя, по рівнозначній дорозі, праворуч, незалежно від їх подальшого напрямку руху, тобто в даній дорожній ситуації, велосипедист ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.12 Правил Дорожнього руху України;

- з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, велосипедист ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п. 16.12 Правил Дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настання ДТП;

- в умовах даної ДТП фактичні дії велосипедиста ОСОБА_2, який при проїзді нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг не надав переваги в русі водію автомобіля «Ваз 21033» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_1 , який виїзджав на вказане перехрестя праворуч, відносно напрямку його руху, не відповідали вимогам п.16.12 Правил Дорожнього руху України і знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП.

З висновку експерта № 1/19-65 від 23.02.2018р. судом встановлено, що:

-з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, водій автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_1, для забезпечення безпеки дорожнього руху, перед початком руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України;

-з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, водій автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_1, виконуючи вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настання ДТП;

-з технічної точки зору, дії водія автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_1, які не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної ДТП;

-з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, велосипедист ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху , зобов'язаний був надати дорогу будь-яким транспортним засобам, що наближаються до даного перехрестя, по рівнозначній дорозі, праворуч, незалежно від їх подальшого напрямку руху, тобто в даній дорожній ситуації, велосипедист ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.12 Правил Дорожнього руху України;

-з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що сталася, велосипедист ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п. 16.12 Правил Дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настання ДТП;

-в умовах даної ДТП фактичні дії велосипедиста ОСОБА_2, який при проїзді нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг не надав переваги в русі водію автомобіля «Ваз 21033» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_1 , який виїзджав на вказане перехрестя праворуч, відносно напрямку його руху, не відповідали вимогам п.16.12 Правил Дорожнього руху України і знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП.

З постанов слідчого від 20.02.2018 року судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_7 та велосипед « Україна», визнані речовими доказами за даним кримінальним провадженням та їх залишено на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.

Таким чином, з урахуванням отриманих доказів : показань обвинуваченого ОСОБА_1, який не заперечував своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, не заперечував , що отримані потерпілим ОСОБА_2 08.05.2017 року о 14.00 годині тілесні ушкодження спричинено в результаті його необережних дій внаслідок порушення правил дорожнього руху України; показань потерпілого ОСОБА_2, висновків судових експертиз, протоколів слідчих експериментів тощо, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом , що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що своїми умисними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом , що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання.

Згідно ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення ( форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім'ї , його матеріальний стан, тощо.

Злочин , вчинений ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, є злочином невеликої тяжкості, вчиненим з необережності. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 не судимий, на обліку у лікаря-нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризуеться позитивно, має цивільну дружину, разом з якою виховує неповнолітню дитину.

ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав у повному обсязі, щиро кається в скоєному, що суд враховує в якості обставин, які пом'якшують покарання відповідно до положень ст. 66 КК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги позицію потерпілого , який на суворому покаранні не наполягав, однак, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, приймаючи до уваги той факт, що злочин вчинений з необережності, та дії самого потерпілого також перебувають у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 є покарання у вигляді обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами в межах мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 286 КК України із застосуванням ст.. 75 КК України, оскільки саме така міра покарання сприятиме перевихованню обвинуваченого та попередженню скоєння ним нових злочинів.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 в кримінальному провадженні цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5 288, 26 грн. - затрати на лікування у сумі 3 368,26 гривень та витрати на пальне для поїздок у лікарню у сумі 1 920 гривень підлягає задоволенню, оскільки він повністю підтверджений матеріалами кримінального провадження ( а.с. 20-22).

Позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.( моральні та фізичні страждання , спричинені травмою ноги та іншими отриманими травмами , порушенням звичного способу життя) суд вважає за необхідне задовольнити частково, з таких підстав.

Відповідно до вимогст.328 КПК України та роз'яснень, викладених у п.20постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29 червня 1990 року, з наступними змінами, постановляючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав та розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю чи частково або відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.23,1168 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка її завдала, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, смертю фізичної особи, може бути відшкодована одноразово або шляхом щомісячних платежів.

Так, згідно з ч.5ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

За змістом ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 4ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року(з подальшими змінами) "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Аналізуючи фактичні обставини справи , суд приходить до висновку про те, що визначений розмір моральної шкоди у сумі 15000 гривень не відповідає обсягу фізичних та моральних страждань потерпілого ОСОБА_2 , що мали місце внаслідок події ДТП. Крім тогог, суд бере до уваги висновок експерта, згідно якого, дії потерпілого ОСОБА_2 певною мірою перебувають у причинному зв'язку з настанням дорожньо-трпанспортної пригоди. Виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованою та доведеною суму моральних страждань у розмірі 5 000 гривень.

Крім того, з ОСОБА_1 слід також стягнути на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз згідно актів здачі прийняття висновку судових експертиз: в розмірі 858,00 гривень та 715,00 гривень, тобто на загальну суму в розмірі 1573,00 гривень на підставі ч.2 ст.124 КПК України .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль « ВАЗ 21033» р/н НОМЕР_9 та велосипед « Україна» , що під розписки передано на зберігання водіям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно вважати повернутими їх законним власникам.

Керуючись ст.ст.124, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один ) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення судових експертиз в розмірі 1573,00 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 спричинену злочином матеріальну шкоду в розмірі 5 288, 26 (п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім ) грн. 26 коп. на користь потерпілого ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1, спричинену злочином моральну шкоду в розмірі 5 000( п'ять тисяч) гривень на користь потерпілого ОСОБА_2. В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити як необґрунтованих.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_8 та велосипед Україна, що під розписки передано на зберігання водію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно вважати повернутими їх законним власникам.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст.395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та захиснику і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Повний текст вироку виготовлено 18.07.2018р.

Суддя Т.В.Чальцева