Ухвала суду № 75357478, 16.07.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/4582/18

1-кс/221/789/2018

У Х В А Л А

про застосування запобіжного зщаходу

у вгляді домашнього арешту

13 липня 2018 року місто Волноваха

Слідчий суддя Волноваського районного суду Донецької області Овчиннікова О.С.

при секретарі судового засідання Фоміних С.В.,

за участю прокурора Браговського С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

слідчого Легенької Н.О.,

захисника – адвоката ОСОБА_2

розглянувши внесене у кримінальному провадженні № 12018050630001182 від 28.06.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та скаргу захисника – адвоката ОСОБА_2 на незаконне затримання, подану в порядку ст. 206 КПК України стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, інвалідом не є, який зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область м. Волноваха вул. Центральна, 10/7, раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2018 року до слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області звернулася слідчий СВ Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, 27.06.2018 року приблизно о 23:00 годині ОСОБА_4 перебуваючи у гаражному приміщенні, розташованого по вул. Обручева м. Волноваха Донецька область, порядковий № 11, яким володіє і користується, ОСОБА_5, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна вступив у злочину змову з групою осіб, а саме з ОСОБА_5, який виступив ініціатором скоєння злочину, ОСОБА_4, ОСОБА_6 скоїти крадіжку з квартири, розташованої за адресою: м. Волноваха пров. Будівників, 5/3, де мешкає потерпілий ОСОБА_7.

З метою успішного вчинення кримінального правопорушення та не викриття їх злочинного помислу, розподілили свої ролі між собою, де ОСОБА_4 повинен був проникнути до квартири за вище вказаною адресою через вікно, після чого відкрити двері квартири, через які повинні проникнути ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, звідки таємно викрасти чуже майно.

27.06.2018 року приблизно о 23:30 годині, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_6У діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою крадіжки чужого майна пересуваючись на велосипедах, прибули до адреси скоєння кримінального правопорушення. Залишивши велосипеди не далеко від будинку №5 по пров. Будівників м. Волноваха Донецька область, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 направилися до вікна квартири, а ОСОБА_8 залишився на вулиці та почав спостерігати за місцем скоєння злочину для попередження своїх подільників у разі появлення можливих свідків.

Діючи раніше запланованого плану, за допомогою ОСОБА_5Є та ОСОБА_6, ОСОБА_4 через відкриту кватирку вікна квартири проник в середину приміщення. Перебуваючи в середині квартири, ОСОБА_4 відкрив вхідні двері, через які до квартири проникли ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а ОСОБА_4 покинув квартиру та пішов спостерігати за велосипедами, на яких вони приїхали до місця скоєння злочину.

Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_8, ОСОБА_5Є, ОСОБА_6 вийшли з квартири, після чого останні разом з ОСОБА_4 направилися назад до гаражного приміщення ОСОБА_5 Де вони оглянули викрадені речі з квартири скоєного ними злочину, а саме срібну шкатулку розміром приблизно 20х10 см та золоті і срібні прикраси, які в ній знаходилися. Загальна вага золотих прикрас зі слів потерпілого становить 60 грамів, вартість 1 граму золота складає 1350 гривень, на загальну суму 81 000 гривень, та прикрас із срібла 300 грамів, вартість 1 граму срібла складає 100 гривень на загальну суму 30 000 гривень. В результаті злочинних дій ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 причинено матеріальний збиток на загальну суму 111 000 гривень.

За вказаним фактом органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12018050630001182 від 28.06.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

11.07.2018 року ОСОБА_4. було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

12.07.2018 року ОСОБА_1. було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1, слідча посилається на існування ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, може незаконно впливати на свідків, потерпілого, продовжити злочинну діяльність та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим виникає необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному.

Поряд з цим, обґрунтовуючи клопотання прокурор у судовому засіданні посилається на необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній не працює, не має стабільного джерела прибутку, а тому може продовжити злочинну діяльність, у зв'язку з чим саме такий запобіжний захід забезпечить запобігання ризиків, визначених положеннями ст.177 КПК України.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні, вислухавши думку захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, який заперечив проти задоволення клопотання слідчого , при цьому просив застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на відсутність обґрунтованості підозри та доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 буде впливати на потерпілого, свідків, крім того, просив врахувати, що підозрюваний не має наміру ухилятись від слідства та суду, також зазначив, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде продовжувати злочинну діяльність, те, що інший менш тяжкий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, зокрема такий, як домашній арешт.

Крім того, захисником через канцелярію суду було подано скаргу про незаконність затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України, яка була об'єднана ухвалою слідчого судді в одне провадження для розгляду з вказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному. Мотивуючи скаргу, адвокат посилається на те, що відповідно до вимог КПК слідчим під час затримання ОСОБА_1 було допущено низку порушень, а саме: процедура затримання підозрюваного та оформлення протоколу затримання особи містять неправдиві дані, а саме такі, що не відповідають фактичним обставинам, тобто згідно повідомлення про підозру вбачається, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1, було вчинено 27.06.2018 року, натомість підозру про вчинення злочину підозрюваному вручено 12.07.2018 року, тобто через 14 днів, також його було затримано, згідно протоколу затримання особи 11.07.2018 року, у даному протоколі підставою для затримання особи вказано п.2 ч.1 ст. 208 КПК України. Відповідно протоколу затримання вказано, що ОСОБА_1 затримано о 19 годині 00 хвилин, натомість фактично його було затримано о 07 годині 30 хвилин. Окрім цього, під час затримання особи було порушено його право на захист, оскільки захисник ОСОБА_2 прибув до Волноваського ВП о 16.00 годині 11.07.2018 року з договором про надання правової допомоги, вимагав зустрічі з підзахисним, знаходився в ВП до 22:00 години, однак в порушення вимог чинного КПК не був допущений, тому подав скаргу в ГУНП в Донецькій області. Тому просить визнати затримання ОСОБА_1 незаконним.

Підозрюваний ОСОБА_1В.у судовому засіданні пояснив, що його фактично затримали поліцейські 11.07.2018 року близько 07:30 годині, спричинили при цьому побої: один удар у спину, також били током, яка була кількість поліцейських, не пам’ятає. Довго везли, після чого завели до кабинету та почали показувати фотографії. Офіційно затримали вже близько 19 години у Волноваському ВП, не допустили при цьому захисника ОСОБА_2

Вислухавши підозрюваного, який підтримав свого захисника, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

В той же час, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі , при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Разом з тим, хоча поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, відповідно до положень ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про відсутність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину 27.06.2018 року, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

За результатами розгляду клопотання, виходячи із наданих доказів, слідчий суддя встановив, що немає достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних причин.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши думки учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.

У судовому засіданні прокурор не довів суду обставини, що свідчать про недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні. Досудовим слідством не встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, матиме змогу спілкуватися з очевидцями, свідками скоєння злочину та безпосередньо впливати на них, що може вплинути на встановлення істини в ході досудового та судового слідства. Також знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення.

Суд не вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.

Суд не може погодитись з тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам. Також слід зазначити, що тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд погоджується з думкою підозрюваного та захисника, що в даному конкретному випадку необхідно застосувати більш м’який запобіжний захід.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Поряд з цим, перевіряючи твердження захисника щодо незаконного позбавлення свободи підозрюваного та необхідність звільнення його з-під варти, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно дост. 29 Конституції Україниніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.42, 208, КПК України підозрюваний має права вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Таким чином, за приписами ст. 206 КПК України, слідчий суддя може прийняти рішення лише про звільнення особи у разі його незаконного затримання.

Так, згідно з ч.1 ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

При цьому, в судовому засіданні шляхом опитування підозрюваного та дослідженням матеріалів клопотання з'ясовано, що ОСОБА_1 було фактично затримано 11.07.2018 року близько 07.30 години та за цей час було проведено ряд слідчих дій, вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4, поряд з цим, було встановлено, що злочин було скоєно 27.06.2018 року, натомість ОСОБА_1 затримано 11.07.2018 року без ухвали слідчого судді, тобто в порушення вимог ст. 208 КПК України.

Крім того суддею було встановлено, що під час затримання грубо було порушено право на захист ОСОБА_4, оскільки відповідно до положень ч.4 ст. 213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, повинна негайно повідомити про це орган (установу) уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Відтак слідчим було порушено вимогу даної статті, оскільки повідомлення центру з надання правової допомоги було здійснене лише через 12 годин після затримання. У зв'язку з викладеним було встановлено достатньо підстав вважати що, затримання ОСОБА_1 та його утримання під вартою було незаконним, також у ході судового засідання твердження захисника про порушення права на захист також знайшли своє підтвердження. Таким чином скарга захисника є обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 32, 131, 132, 176 – 178, 181, 183- 184, 193-194, 196-197, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) прибувати до прокурора, слідчого або суду за першою вимогою;

2) цілодобово знаходитися за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, який не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали слідчого судді до 13 вересня 2018 року до 00 години 00 хвилин.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, передається для виконання до Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області.

Скаргу захисника – адвоката ОСОБА_2 на незаконне затримання задовольнити.

Визнати незаконним затримання ОСОБА_1 , звільнити з-під варти негайно.

У повному обсязі ухвалу складено 16.07.2018 року

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяВолноваського районного суду

Донецької області ОСОБА_9