Ухвала суду № 75357472, 16.07.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/4582/18

1-кс/221/785/2018

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

13 липня 2018 року місто Волноваха

Слідчий суддя Волноваського районного суду Донецької області Овчиннікова О.С.

при секретарі судового засідання Фоміних С.В.,

за участю прокурора Браговського С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

слідчого Легенької Н.О.,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши внесене у кримінальному провадженні № 12018050630001182 від 28.06.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та мешкає за адресою: вул. Центральна, 16/3, м. Волноваха, Донецька область, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2018 року до слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області звернулася слідчий СВ Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що 27.06.2018 приблизно о 23 годині ОСОБА_1 перебуваючи у гаражному приміщенні, розташованого по вул. Обручева м. Волноваха Донецька область, порядковий № 11, яким він володіє і користується, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, виступаючи ініціатором скоєння злочину, з метою таємного викрадення чужого майна вступив у злочину змову з групою осіб, а саме з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 скоїти крадіжку з квартири, розташованої за адресою: м. Волноваха пров. Будівників, 5/3, де мешкає потерпілий ОСОБА_7.

З метою успішного вчинення кримінального правопорушення та не викриття їх злочинного помислу, розподілили свої ролі між собою, де ОСОБА_5 повинен був проникнути до квартири за вище вказаною адресою через вікно, після чого відкрити двері квартири, через які повинні проникнути ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, звідки таємно викрасти чуже майно.

27.06.2018 приблизно о 23:30 годині, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6У діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою крадіжки чужого майна пересуваючись на велосипедах, прибули до адреси скоєння кримінального правопорушення. Залишивши велосипеди не далеко від будинку №5 по пров. Будівників м. Волноваха Донецька область, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 направилися до вікна квартири, а ОСОБА_4 залишився на вулиці та почав спостерігати за місцем скоєння злочину, для попередження своїх подільників у разі появлення можливих свідків.

Діючи раніше запланованого плану, за допомогою ОСОБА_1Є та ОСОБА_6У, ОСОБА_5 через відкриту кватирку вікна квартири проник в середину приміщення.

Перебуваючи в середині квартири, ОСОБА_5 відкрив вхідні двері, через які до квартири проникли ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, а ОСОБА_5 покинув квартиру та пішов спостерігати за велосипедами, на яких вони приїхали до місця скоєння злочину.

Приблизно через ЗО хвилин ОСОБА_1Є, ОСОБА_4, ОСОБА_6 вийшли з квартири, після чого останні разом з ОСОБА_5 направилися назад до гаражного приміщення ОСОБА_1 де вони оглянули викрадені речі з квартири вчиненого ними злочину, а саме срібну шкатулку розміром приблизно 20х10 см та золоті і срібні прикраси, які в ній знаходилися. Загальна вага золотих прикрас, зі слів потерпілого, становить 60 грамів, вартість 1 граму золота складає 1350 гривень, на загальну суму 81 000 гривень, та прикрас із срібла 300 грамів, вартість 1 граму срібла складає 100 гривень на загальну суму 30 000 гривень. В результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 причинено матеріальний збиток на загальну суму 111 000 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло , за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий висловили міркування про необхідність задоволення клопотання, вбачаючи для цього достатні підстави, оскільки на розгляді у Волноваському районному суді вже знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопрушень, передбачених ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України, окрім того, він має перепустку через лінію розмежування, якою має можливість скористуватися і , таким чином, ухилитися від слідства та суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 під час розгляду клопотання свою вину не визнав, просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не обирати йому запобіжний захід, взагалі, пояснююючи, що він не скоював злочину, має сім'ю, постійне місце проживання, працює неофіційно.

Захисник ОСОБА_2 просив не застосовувати підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, пояснюючи, що ОСОБА_1 не буде ухилятися від слідства та суду.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши думки прокурора, слідчого, підозрюваного та захисника, слідчий суддя встановив наступне.

11.07.2018 року ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

12.07.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч.3 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 років до 6 років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7, повідомлення про підозру ОСОБА_1, протоколом огляду місця події від 28.06.2018, протоколом огляду прикрас від 11.07.2018. року, протоколом обшуку від 11.07.2018 року, в ході якого у ОСОБА_1 було вилучено, в тому числі, срібний ланцюжок, який згодом впізнав потерпілий ОСОБА_7

Стороною обвинувачення дотримано вимог розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

При вирішенні питання про доцільність обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інший злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь які речі чи предмети, які матимуть істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та подальшого досудового розслідування.

Враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, те, що на даний час у суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016050630001058, згідно якого ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України, відсутність у нього міцних соціальних зв’язків, роботи, за місцем мешкання характеризується задовільно, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, органами слідства встановлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності і потрапляння у місця позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування або суду. Окрім цього, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем мешкання, матиме змогу спілкуватися із свідками вчинення злочину та безпосередньо впливати на них, що може вплинути на встановлення істини в ході досудового та судового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі, домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язків, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов’язків.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах : щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти до розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення – є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючі зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, факт того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ще двох злочинів, за які у разі визнання його винуватим призначається покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього в даному випадку, враховуючи дані, що містяться в наданих матеріалах, які були долучені та досліджені під час судового засідання слідчий суддя прийшов до висновку, що в даний випадок є виключним випадком, і вважає, що застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 276150 грн. буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Керуючись ст. ст. 32, 131, 132, 176 – 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвала слідчого судді діє з 13 липня 2018 року з 22 години 00 хвилин до 08 вересня 2018 року до 22 години 00 хвилин та підлягає негайному виконанню після її оголошення. Строк запобіжного заходу ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання його у порядку ст. 208 КПК України, тобто з 11.07.2018 року.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах що становить 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 276150 гривень 00 копійок, внести визначену суму коштів у національній грошовій одиниці на наступний депозитний рахунок: одержувач платежу ТУДСА в Донецькій області № 37311047011792, Банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08 вересня 2018 року до 22 години 00 хвилин

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У повному обсязі ухвалу складено 16 липня 2018 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Волноваського районного суду

Донецької області ОСОБА_9