Рішення № 75357037, 13.07.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/1555/17

Провадження №2/140/64/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого: судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» про визнання договору оренди землі не дійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» про визнання договору оренди землі не дійсним, мотивуючи його тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, яка розташована на території с. Обідне Ковалівської територіальної громади Немирівського району Вінницької області площею 3,4315 га., кадастровий номер - 0523086000:02:001:0248, отримана нею у спадщину від ОСОБА_2, померлої 06 червня 2011 року, на підставі свідоцтва про спадщину за законом серії ВРС 056998, від 11.07.2012 року, зареєстровано в реєстрі № 2-573. Земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 203501 виданого 21.12.2005 року Немирівською районною державною адміністрацією та Немирівським районним відділом земельних ресурсів на підставі розпорядження № 18 Немирівської районної державної адміністрації від 26 січня 2005 року. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010586000190.

Після прийняття спадщини позивачці стало відомо, що спадкодавець передала земельну ділянку в оренду ТОВ «НЕМИРІВЛАТІНВЕСТ», що підтверджується Договором оренди землі № 119 від 18 березня 2008 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «НЕМИРІВЛАТІНВЕСТ» , згідно якого ОСОБА_2 надала вказану земельну ділянку ТОВ «НЕМИРІВЛАТІНВЕСТ» у строкове платне користування оренду) строком на 10 років, тобто до 18 березня 2018 року.

Після оформлення спадщини ТОВ «НЕМИРІВЛАТІНВЕСТ» запропонувало позивачці укласти додаткову угоду до Договору оренди землі № 119 про заміну сторони, оскільки позивачка стала правонаступником земельної ділянки, крім того їй було повідомлено, що термін дії Договору оренди земельної ділянки закінчується 18 березня 2018 року. Оскільки на момент підписання додаткової угоди про заміну сторони позивачці було відомо про те що Договір оренди № 119 від 18.03.2008 має діяти до 18.03.2018 року позивачка погодилась на підписання Додаткової угоди про заміну сторони. Під час укладання Додаткової угоди позивачка повідомила відповідачеві, що після закінчення терміну дії Договору, після 18 березня 2018 року, вона не має наміру здавати йому земельну ділянку в оренду так як планує самостійно її обробляти.30 травня 2016 року між позивачкою та ТОВ «НЕМИРІВЛАТІНВЕСТ» було укладено Додаткову угоду про заміну сторони до Договору оренди землі № 119 від 18.03.2008 р., у відповідності до якого замінено сторону Орендодавця на його правонаступника, а саме: замінено ОСОБА_2, яка померла 06 червня 2011 року на ОСОБА_1.

Після укладання та підписання Додаткової угоди до Договору Оренди позивачка дізналась про суттєве порушення її прав, зокрема порушення та відсутність істотних умов Договору оренди землі, які необхідні та передбачені ст. 15 ЗУ «Про Оренду землі» для договорів даного виду та ст. 638 ЦК України, зокрема те, що Договір оренди землі від 18.03.2008 року зареєстрований 13 грудня 2010 року.

Так, як позивачка не має наміру продовжувати термін дії Договорів до 2020 року. В додатковій угоді від 30 травня 2016 року не зазначені терміни дії Договору оренди землі. Позивачці було відомо, що Договори оренди землі укладені в березні 2008 року і строк дії Договорів оренди складає 10 років, тобто до 18 березня 2018 року з моменту укладення, тому звернулася до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просить задовільнити з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Немирівлатінвест» ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та просить відмовити в задоволені позову.

Пунктом № 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними,, визначено , що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом .

Встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРС056998 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачці ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,4315 га, кадастровий номер 0523086000:02:001:0248 розташована на території Обідненської сільської ради Немирівського району Вінницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7-8).

Вище вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №203501 виданого 21.12.2005 року (а.с.9).

18.03.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «НемирівЛатІнвест» був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площе 3,4315 га строком на 10 років (а.с.11).

30.05.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «НЕМИРІВЛАТІНВЕСТ» укладено додаткову угоду до Договору №119 від 18.03.2008 року про заміну сторони орендодавця, а саме змінено орендодавця з ОСОБА_2 його правонаступником – ОСОБА_1

Відповідно до статті 13 Закону України " Про оренду землі " договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 14 Закону № 161-ХІV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 16 Закону № 161-ХІV, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір оренди землі укладається в письмовій формі, однією з істотних умов договору є строк дії договору. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою. Передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. ст. 14, 17, 19, 31 Закону України «Про оренду землі»). Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», чинні на час укладання договору).

У цивільному законодавстві розмежовується поняття строку договору та набрання чинності договором. Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання. Строк дії договору визначається на розсуд сторін, якщо тільки в законі чи акті державного органу, обов’язкового для сторін, не обмежується строк його чинності.

Відповідно до ст. 640 ЦК України моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді другої сторони про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

На підставі статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на час підписання договору оренди) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. 16 березня 2010 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», яким статті 18 та 20 Закону № 161-XIV виключені, а ст. 6 доповнена ч. 5, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції на час реєстрації договору оренди) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку. Реєстрація договору є адміністративним актом тобто елементом зовнішнім щодо договору.

У постанові Верховного Суду України № 6-5 цс 13 від 06 березня 2013 року викладена правова позиція, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України незалежно від дати проведення такої реєстрації.

У правовій позиції Верховного Суду України, сформульованого у справі № 6-127цс13, постанова від 18.12.2013, вказано, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Згідно правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 19.02. 2014 р. у справі № 6-162ц13 цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

З наведеного випливає, що договір вважається укладеним з моменту його підписання.

Враховуючи вище викладене слід зазначити, що під час укладання Договору оренди землі №119 від 18.03.2008 року, укладений між ОСОБА_2, яка померла 06.06.2011 року були виконані усі істотні умови договору, оскільки відбулося вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, правочин вчинився у формі встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків.

Своє волевиявлення на укладення договору учасники правочину виявили в момент досягнення згоди з усіх істотних умов про, що свідчить Договір про оренду землі №119 від 18.03.2008 року, який складений у письмовій формі та скріплення підписом орендаря та орендодавця. Згідно даного договору ОСОБА_2 передала в орендне користування власну земельну ділянку та отримувала орендну плату від ТОВ «Немирівлатінвест» за користування земельною ділянкою. Вподальшому після смерті ОСОБА_2 правонаступником в даному договорі оренди являється позивачка, яка погодилася на зміну правонаступника в вище вказаному договорі. Сторони домовилися, що орендна плата за Договором нараховується на правонаступника, у зв’язку з чим між ОСОБА_1 та ТОВ «Немирівлатінвет» була укладена додаткова угода до Договору оренди землі №119 від 18.03.2008 року, згідно якого ОСОБА_1 отримувала оренду плату за користування вище вказаною земельою ділянкою, крім того, слід звернути увагу на те, що позивачка повідомляла відповідача, що має намір вподальшому, після закінчення договору оренди землі, обробляти земельну ділянку самостійно, однак до матеріалів справи не долучено письмової заяви про те, що позивачка зверталася до відповідача з проханням припинити термін дії договору та повернути їй земельну ділянку, а тому позовні вимоги є необгруновані та такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі.

У зв’язку з вище викладеним згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 631, 638, 640 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» про визнання договору оренди землі не дійсним, відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30-ти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Немирівський районний суд Вінницької області.

Суддя: В.М.Алєксєєнко