
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/9631/17
пр. № 2-а/759/56/18
17 липня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Шум Л.М.
при секретарі Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати,
В С Т А Н О В И В :
Позивач у червні 2017 р. звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що він віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалід ІІ групи, пенсіонер, перебуває на обліку в пенсійному фонді та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання постанови Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2011, відповідач здійснив перерахунок пенсії та нараховані щомісячні недоплачені суми пенсії, які позивачем отримано не було. Позивач вважає неправомірною відмову відповідача у нарахуванні компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно чинного законодавства, а тому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати, передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його вдсутності, позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві (ас. 19).
Відповідач до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (ас. 17), відзив на позову до сууд не направив.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи безстроково (а.с. 4).
Позивач перебував на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 30.04.2012 р.
На підставі постанови Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2011, позивачу проведено перерахунок пенсії за період з 01.08.2010 р. по 30.06.2011 р., з 01.07.2011 по 2207.2011 р., розмір виплаченої суми становить 21 984,25 грн., розмір недоотриманої суми пенсії склав 50 659,78 грн. (а.с. 3).
ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу, Управління листом від 24.01.2017 р. повідомило про відсутність бюджетних призначень на виплату додаткових пенсій.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Виходячи з вищенаведеного суди дійшли висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.
При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин враховано також правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 17 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), якою визначено, що для задоволення вимог про стягнення заявленої компенсації потребується дослідження документів та інших обставин, необхідних для встановлення права особи на компенсацію та і обчислення конкретного її розміру.
Оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача, зокрема призначення позивачу заниженого розміру пенсії, а фактична виплата заборгованості проведена лише у лютому 2017 року, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 18.11.2014 року по справі №21-518а14, яка згідно ч. 1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 1-4, 6, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» № 159 від 21.02.2001р., ст.ст. 2, 244-246, 293, 295, 371, 382 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати- задовольнити
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати, передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. №2050-ІІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя:
Судове рішення № 75356671, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 17.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/9631/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: