Рішення № 75356659, 26.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23544/16-а

Провадження № 2-а/761/7/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Шевченківським районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошин В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

за участі:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Клекоцюк Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в :

В червні 2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд: зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2013-2015рр. з 01 квітня 2016р.

Судом на підставі ст. 52 КАС України здійснено заміну відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ним було подано відповідачу заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» додавши всі необхідні документи, однак відповідач призначив цей вид пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007р. (1197,91 грн.) пославшись на ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що повідомив представника позивача листом. На думку позивача такі дії відповідача є незаконними, і тому з метою захисту свого порушеного права він звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, з підстав, які були викладені в письмових запереченнях, які були подані стороною відповідача в порядку ст. ст. 49, 51 КАС України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017р. Зазначала, що сторона відповідача при призначенні позивачу пенсії діяла у відповідності до вимог діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивач перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

18 березня 2016р. позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (реорганізовано в Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві) з заявою встановленої форми про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

31 травня 2016р. листом № 6738/05 відповідач повідомив позивача про те, що пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена, але був застосований показник заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007р. (1197,91 грн.).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

За ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Поряд із тим, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується, адже основою доходу, в силу вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», - є грошове забезпечення.

Тобто, у березні 2016р. позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший у відповідності до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на що посилається відповідач.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню тому, що пенсія позивачу, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, отже для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим Законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим Законом, на інший.

Таким чином, відповідач при обрахунку пенсії позивача повинен був застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013 - 2015рр. у відповідності до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015р. у справі № 21-612а14 та від 09 червня 2015р. у справі № 21-550а14, Верховного Суду у справі № 520/6354/17 від 22 травня 2018р.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 551,2 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України; ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України; ст. ст. 9, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16) про перерахунок пенсії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2013, 2014, 2015 роки з 01 квітня 2016р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 /п'ятсот п'ятдесят одна / грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06 липня 2018р.

Суддя: