Рішення № 75355921, 17.07.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2364/18

Справа №754/15224/17

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2018 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі по тексту ПрАТ «СК «УСГ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні позивач вимоги мотивує тим, що 28.12.2016 року о 13.30 год. по вул.Туполєва в м.Києві відбулась ДТП за участю автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_2, під керування відповідача ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_2 Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 23.02.2017 року встановлено, що ДТП сталась внаслідок порушення відповідачем ПДР України, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Як зазначає позивач, в результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який на момент ДТП був застрахований у позивача відповідно до договору добровільного страхування № 28-0107-16-01231 від 01.12.2016 року. 29.12.2016 року страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі акту виконаних робіт № 6614 від 20.03.2017 року, платіжного доручення № 461 від 16.01.2017 року та платіжного дорученням № 596 від 15.03.2017 року, страхового акту № ДККА-54588/1 від 22.03.2017 року та розрахунку до нього, позивачем було здійснено зарахування страхового відшкодування у розмірі 4205,54 грн. в рахунок несплаченої частини страхового платежу, оскільки ДТП сталась до моменту виплати чергових платежів по страховій премії. Загальна ж сума страхового відшкодування становить 5823,00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 5823,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

08.06.2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що між ним та ПАТ «СК «Скайд» було укладено поліс № АЕ/7860698 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був чинний на момент ДТП. Даним полісом було передбачено відповідальність в межах ліміту 100 000 грн., тому сума 5823,00 грн. покривається лімітом страхового відшкодування та повинна бути покладена саме на страхову компанію, яка взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої позивачу його діями.

19.06.2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, в якому позивач, посилаючись на положення ст.1166 ЦК України та правові позиції Верховного Суду України, вказує на те, що ним вірно обрано спосіб захисту прав та отримав право вимоги від потерпілого на відшкодування шкоди шляхом її стягнення з відповідача.

В судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Враховуючи обставини справи та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

01.12.2016 року між ПрАТ «СК «УСГ» та ПАТ «Автотранспортне підприємство «Поліграфкнига» було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 28-0107-16-01231, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8).

28.12.2016 року о 13.30 год. по вул.Туполєва в м.Києві відбулась ДТП за участю автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_2, під керування відповідача ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_2, внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль (а.с.5).

29.12.2016 року страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» з заявою-повідомленням про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.4).

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 23.02.2017 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто в порушенні ПДР України, внаслідок сталась вищевказана ДТП (а.с.16).

На підставі акту виконаних робіт та передання/прийняття автомобіля № 6613 від 20.03.2017 року ТОВ «Саміт Моторз Україна» та платіжних доручень № 461 від 16.01.2017 року та № 596 від 15.03.2017 року, позивачем було складено розрахунок суми страхового відшкодування від 12.01.2017 року та 22.03.2017 року, а також страховий акт № ДККА-54588/1 від 22.03.2017 року. Згідно вказаних документів, вартість матеріального збитку становить 5823,00 грн., сума страхового відшкодування становить 4205,54 грн., зменшення розміру страхового відшкодування 1617,46 грн. (а.с.10-14).

Згідно довідки ПрАТ «СК УСГ» № ДККА-54588 від 10.10.2017 року, позивач підтверджує, що страхове відшкодування у розмірі 5823, 00 грн. було зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу страхувальнику ПАТ «Автотранспортне підприємство «Поліграфкнига» (а.с.15).

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1, 2 п.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної(немайнової) шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 ЦК України.

Питання відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, передбачені ст.ст.1187,1188 ЦК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Право зворотної вимоги (регресу) особи, яка відшкодувала шкоду до винної у завданні шкоди особи та способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, передбачено ст.ст.1191 ЦК України, а саме ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За правилами ст. 22.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до правової позиції Постанови Верховного Суду України у справі № 6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 344/10730/15-ц.

Згідно до ст.1194 ЦК України та позиції Верховного Суду України, зазначеній у постанові № 6-2878цс15 від 10.02.2016 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.14 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ст.29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вищевикладені правові норми та правові позиції вищих судів спростовують позицію відповідача, який в запереченнях проти позову вказує на те, що завдану шкоду має відшкодувати ПАТ «СК «Скайд», яке застрахувало його цивільно-правову відповідальність як власника наземного транспортного засобу, оскільки право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, а позивач здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача по відшкодуванню сплаченого страхового відшкодування (з урахуванням проведення зарахування частини цього відшкодування в рахунок несплаченої частини страхового платежу) в розмірі 5823 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 979, 993, 1166, 1167, 1187, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування в розмірі 5823 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 липня 2018 року.

Суддя: