Постанова № 75353009, 12.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6231/17 Номер провадження 22-ц/786/1279/18Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Рибак О.О.,

з участю позивача ОСОБА_2, її представника – адвоката ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 обласної ради - ОСОБА_5, представника Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 ОДА, ОСОБА_4 обласного центру МСЕ, КП «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради » - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 обласної ради

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави і від 23 березня 2018 року, постановлене суддею Материнко М.О. (повний текст рішення складено 02.04.2018 року),

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи «ОСОБА_4 обласної ради на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 02 квітня 2018 року (про виправлення описки у виконавчому документі)

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 обласного Центру медико-соціальної експертизи на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 23березня 32018 року (про виправлення описки в ухвалі суду від 11.01.2018 року)

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 обласної ради, Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації,

треті особи: ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи, Комунальне підприємство «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи ОСОБА_4 обласної ради», Управління майном ОСОБА_4 обласної ради, виконуючий обов’язки директора Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи ОСОБА_4 обласної ради» ОСОБА_7, Національне агенство з питань запобігання корупції, Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Всеукраїнської Громадської Організації «Спілка громадських організацій України «Народна рада»,

про визнання рішення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

09.08.2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 обласної ради, Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування рішення пленарного засідання п’ятнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 26 квітня 2017 року №469 «Про головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи»; про поновлення на роботі на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи з 26.04.2017 року; зобов’язати Департамент охорони здоров’я ОСОБА_4 ОДА видати наказ про поновлення її на роботі з фактичним допущенням до виконання попередніх обов’язків; про стягнення з ОСОБА_4 обласної ради заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27.04.2017 року та заробітну плату за період з 20.04.2017 по 26.04.2017.

В обгрунтування позову зазначала, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19.04.2017 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.06.2017 року, її поновлено на роботі на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру МСЕ з 27.12.2016 року та зобов’язано Департамент охорони здоров’я ОСОБА_4 ОДА видати відповідний наказ з фактичним допущенням до виконання попередніх обов’язків та вирішено питання щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Вважає, що, приймаючи рішення від 26.04.2017 року №469 щодо визнання подовженою дію трудового контракту з нею, як головним лікарем ОСОБА_4 обласного МСЕ з 27.12.2016р. строком до 26.042017р., ОСОБА_4 обласною радою не враховано положення ст.ст.21,36 п.2 КЗпП України та преюдиційне значення рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14.01.2016 року, яким встановлено, що контракт, укладений 23.05.2012 року між нею та ОСОБА_4 обласною радою, про призначення на посаду головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру МСЕ строком на три роки – є недійсним, а дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк.

Тому просила визнати незаконним рішення ОСОБА_4 обласної ради від 26 квітня 2017 року №469 про її звільнення, поновити на посаді головного лікаря ОСОБА_4 МСЕ , зобов’язати Департамент охорони здоров’я видати відповідний наказ про поновлення на роботі з фактичним допущенням до попередніх обов’язків та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Заявою від 09.01.2018 року ОСОБА_2 доповнила позовні вимоги. Посилаючись на рішення ОСОБА_4 обласної ради, які були прийняті на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року: за №520 «Про створення комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» та №521 «Про ліквідацію ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи», вважає, що в даному випадку відбулася реорганізація медичного закладу, а дія трудового договору відповідно до п.4 ст.36 КЗпП України продовжується. Тому просила визнати незаконним і скасувати рішення пленарного засідання п’ятнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 26 квітня 2017 року №469, поновити її на посаді головного лікаря з 26.04.2017 по 13.07.2017 – ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи, а з 14.072017 року - на посаді директора комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради; зобов’язати департамент охорони здоров’я ОСОБА_4 ОДА видати наказ про поновлення на відповідній посаді з 26.04.2010 року по 13.07.2017 року та з 14.07.2017 року; зобов’язати ОСОБА_4 обласну раду видати розпорядження про поновлення її на посаді директора комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» з 14.07.2017 року; стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу./т.2 а.с.23-26/

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11 січня 2018 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог та зміну предмета позову по даній цивільній справі, іншою ухвалою від 11січня 2018 року виправлено описку щодо дати, з якої позивач вимагав зобов’язати Департамент охорони здоров’я видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на роботі./а.с.35-37, 39-40 т.2 /

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави 23 березня 2018 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 11.01.2018 року про виправлення вказаної описки./а.с.60 т.3/

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 23 березня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано рішення ОСОБА_4 обласної ради від 26 квітня 2017 року №469 «Про головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи», яке було прийняте на пленарному засіданні п’ятнадцятої сесії сьомого скликання.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи з 26 квітня 2017 року.

Зобов’язано Департамент охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи з 26.04.2017р. по 13.07.2017р.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» з 14 липня 2017 року.

Зобов’язано ОСОБА_4 обласну раду видати розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» з 14.07.2017 р.

Зобов’язано Департамент охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» з наданням робочого місця та фактичним допущенням до виконання обов’язків директора комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» 14.07.2017 р.

Стягнуто з ОСОБА_4 обласної ради на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.04.2017р. по 23.03.2018 р. включно, за 227 робочих днів в сумі 92 152,92 грн., з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 405,96 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 обласної ради на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за період з 20.04.2017 р. по 26.04.2017 р. у розмірі 1623,84 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення розміру заробітної плати за один місяць в розмірі 8 525,16 грн.

Стягнуто з Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 1577,77 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

27 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про виправлення описки у виконавчому листі, виданому у даній справі на підставі вказаного рішення, та просила вірно зазначити ІКЮО – Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 державної адміністрації – 02013107./а.с.158 т.3/

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 02 квітня 2018 року виправлено зазначену в заяві описку щодо коду юридичної особи боржника – Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 ОДА./а.с.174-175 т.3/

Рішення оскаржила в апеляційному порядку ОСОБА_4 обласна рада. Посилаючись на порушення районним судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Вважає, що ОСОБА_2 пропустила передбачений ст.233 КЗпП України строк для звернення в суд із заявою про поновлення на роботі, оскільки була присутня у сесійній залі ОСОБА_4 обласної ради при прийнятті оскаржуваного нею рішення, а тому строк на звернення до суду з позовом необхідно обчислювати з 26.04.2017 року.

Зазначає, що ОСОБА_4 обласна рада делегувала свої повноваження департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 ОДА, а тому є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не наділена повноваженнями щодо поновлення на посаді керівників комунальних закладів і обов’язок вчинення таких дій прямо не передбачений законодавством.

Посилаючись на положення ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вважає, що спосіб поновлення ОСОБА_2 на посаді, визначений судом першої інстанції, яким зобов’язано ОСОБА_4 обласну раду видати розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» з 14.07.2018, не закріплений на законодавчому рівні, а голова обласної ради, який відповідно до ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в межах своїх повноважень видає розпорядження, не є стороною у справі.

Заперечує правильність тлумачення норм статей 43 та 59 вказаного Закону та застосування Регламенту ОСОБА_4 обласної ради сьомого скликання у редакції від 22.12.2017, яка не була чинна на момент виникнення спірних правовідносин. Законом не надано повноважень обласній раді на поновлення працівника комунального закладу.

Доводить, що ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи згідно рішення пленарного засідання сімнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 14 липня 2017 року №521 ліквідовано, а не реорганізовано. Тому вважає, що суд першої інстанції мав залучити до участі у справі голову ліквідаційної комісії.

Посилаючись на роз’яснення, викладені у п.18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спрів», враховуючи, що ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи, звідки звільнено позивачку, ліквідований, вважає, що суд має визнати працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією, а не поновлювати на посаді директора нового створеного комунального підприємства, в якому позивачка не працювала і посаду директора не займала.

ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи заявою від 12.07.2018 року приєднався до апеляційної скарги, поданої ОСОБА_4 обласною радою на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 23.03.2018 року. У заяві про приєднання підтримує доводи щодо пропуску позивачем передбаченого ст.233КЗпП України строку звернення до суду з позовом. Крім того, зазначає, що оскільки юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її поновлення, а такий запис щодо ОСОБА_4 обласного Центру МСЕ відсутній, тому він не є припиненим.

Комунальне підприємство «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради подало апеляційну скаргу на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 02 квітня 2018 року, якою виправлено описку у виконавчому документі./а.с.7-8 т.4/

Посилається на порушення норм процесуального права щодо неналежного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, оскільки судова повістка про виклик в судове засідання на 02.04.2018 надійшла 30.03.2018, тобто з порушенням строку, встановленого ст.128 ЦПК України, а тому підприємство не мало достатнього часу для підготовки до судового засідання та направило до районного суду клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_4 обласний Центр медико-соціальної експертизи подав апеляційну скаргу на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 23 березня 2018 року про виправлення описки в ухвалі суду від 11.01.2018 року щодо дати – 14.07.2018, з якої зобов’язано Департамент охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунального підприємства.

Вважає, що зміна дати поновлення позивача на роботі з 18.07.2018 на 14.07.2018 не є опискою чи арифметичною помилкою, а фактично є внесенням до ухвали суду нових даних, які змінюють зміст ухвали.

У відзиві на вказану апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради позивач ОСОБА_2 просить її відхилити, а ухвалу залишити без змін, заперечуючи факт зміни рішення, оскільки у виконавчому документі виправлена описка щодо коду юридичної особи боржника. /т.4 а.с.2/

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 обласної ради на рішення суду від 23.03.2018 року ОСОБА_2 заперечує доводи апеляційної скарги. Заперечує пропуск нею строку звернення до суду, оскільки вказаний строк відповідно до ст.233 КЗпП України починається з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, які до цього часу їй не видані. Посилається на встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили рішення суду, факт безстрокової дії її трудового договору. Заперечує факт ліквідації ОСОБА_4 обласного центру МСЕ, доводячи його перетворення шляхом реорганізації у Колективне підприємство «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради, тому дія трудового договору, укладеного з нею, повинна продовжуівтися у вказаному підприємстві. /а.с.55 -61 т.4/

Також ОСОБА_2 направила відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи на ухвалу від 23.03.2018 року про виправлення описки в ухвалі від 11.01.2017 року. Заперечуючи доводи апеляційної скарги, просить її відхилити, оскільки при винесенні ухвали від 11.01.2018 про прийняття до розгляду змінених позовних вимог судом допущена описка, яка наступною ухвалою від 23.03.2018 судом виправлена.

ОСОБА_4 обласна рада підтримала апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи на ухвалу суду від 02.04.2018 про виправлення описки у виконавчому документі./а.с.38-40 т.4/

У судовому засіданні представники кожної сторони підтримували свої доводи та наполягали на своїх вимогах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, шо апеляційна скарга ОСОБА_4 обласної ради підлягає частковому задоволенню, апеляційні скарги ОСОБА_4 обласного Центру медико-соціальної експертизи та ОСОБА_4 обласний Центр медико-соціальної експертизи – залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами, що Наказом Управління охороним здоров’я виконавчого комітету ОСОБА_4 обласної ради народних депутатів від 21.09.1995 року №92-К ОСОБА_2 призначена на посаду головного лікаря ОСОБА_4 обласного Центру медико-соціальної експертизи. /а.с.54 т.3/

Розпорядженням голови ОСОБА_4 обласної ради від 21.05.2015 №97 головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи звільнено відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України 22.05.2015 року у зв’язку із закінченням терміну дії трудового договору. Наказ Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації №40-К від 21.05.2015./а.с.137-138 т.3/

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14.01.2016 року та ухвалою ВССУ від 25.05.2016 року, вказане розпорядження та наказ скасовані, поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи з 21.05.2015 року./а.с.12-19 т.1/

Вказаними судовими рішеннями встановлено факт продовження трудових відносин між ОСОБА_4 обласним центром медико-соціальної експертизи та ОСОБА_2, а тому відповідно до ч.1 ст.39-1 КЗпП України дія договору вважається продовженою на невизначений строк.

Рішенням третьої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 29.01.2016 року №49 ОСОБА_2 поновлено на зазначеній посаді на підставі рішення суду та знову звільнено з 22.05.2015 року відповідно до п.2 статті 39 КЗпП України у зв’язку із закінченням терміну дії трудового контракту. /т.3 а.с.135/

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03 червня 2016 року вказане рішення сесії ОСОБА_4 обласної ради скасовано, поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи з 22.05.2015 року. /а.с.33-42 т.1/

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29 листопада 2016 року скасовано рішення районного суду в частині скасування п.1 рішення сесії , в іншій частині – залишено без змін./а.с.28 т.1/

Рішенням пленарного засідання дванадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 23.12.2016 року №309 взято до уваги рішення Полтавського районного суду від 03 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29 листопада 2016 року, визнано подовженим дію трудового контракту з ОСОБА_2, головним лікарем ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи, з 22.05.2015 року строком до 26.12.2016 року. Звільнено ОСОБА_2 відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України у зв’язку із закінченням терміну дії трудового контракту./а.с.136 т.3/

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 02 червня 2017 року, визнано незаконним і скасовано зазначене рішення сесії ОСОБА_4 обласної ради та поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи з 27.12.2016 року./а.с.49-52 т.1/

Рішенням пленарного засідання п’ятнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 26 квітня 2017року №469 взято до уваги рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року, визнано продовженим дію трудового контракту з ОСОБА_2, головним лікарем ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи з 27.12.2016 року строком до 26.04.2017 року. Звільнено ОСОБА_2 26.04.2017 року відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України у зв’язку із закінченням терміну дії трудового контракту./а.с.56 т.1/

Рішенням пленарного засідання сімнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 14 липня 2017 року №520 створено комунальне підприємство «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради./а.с.8-9 т.2/

Рішенням пленарного засідання сімнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 14 липня 2017року №521 припинено юридичну особу – ОСОБА_4 обласний центр медико -соціальної експертизи шляхом його ліквідації ./а.с.14-15 т.2/

Вказані рішення ОСОБА_4 обласної ради ОСОБА_2 оскаржила в порядку адміністративного судочинства. Постановою ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року в задоволенні позову відмовлено./а.с.12-20, 99-108 т.3/

Частково задовольняючи позов та поновлюючи ОСОБА_2 на роботі на посаду головного лікаря, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що після її звільнення 22.05.2015 року відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України у зв’язку із закінченням терміну дії трудового договору трудові відносини між сторонами фактично продовжували тривати та жодна із сторін не вимагала їх припинення, тому з урахуванням приписів ч.1 ст.39-1 КЗпП України, дія трудового договору, укладеного з позивачкою ОСОБА_2, вважається продовженою на невизначений строк.

Оскаржуване рішення ОСОБА_4 обласної ради №469 від 26.04.2017 року, яким визнано подовженим дію трудового контракту з ОСОБА_2, головним лікарем ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи, з 27.12.2016 року до 26.04.2017 року, не відповідає рішенню Полтавського районного суду від 19.04.2017 року. Тому звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Обласною радою на пленарному засіданні п’ятнадцятої сесії сьомого скликання 26.04.2017 року розглянуто питання та прийнято рішення №469 «Про головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи», яке не віднесено до її компетенції при розгляді сесійно, а саме продовження дії трудового контракту з ОСОБА_2 Вказане рішення не відповідає ст.19, п.9 ч.3 ст.129,ст.129-1 Конституції України, нормам ст.ст.9,21,23, п.2 ст.36 КЗпП України, п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування», п.4 Положення, ст.20 Регламенту ОСОБА_4 обласної ради, а тому підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції, поновлюючи ОСОБА_2 на посаді директора створеного колективного підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради з дня прийняття рішення про утворення комунального підприємства, виходив з того, що оскільки владна функція, якою був наділений ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи: визначення інвалідності (втрати здоров’я) шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади покладена на новостворене комунальне підприємство «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради, то мала місце не ліквідація, а реорганізація установи шляхом перетворення з переходом всього майна, прав та обов’язків попередньої юридичної особи. Враховуючи повноваження директора КП «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради та повноваження головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи, вказані посади є тотожними.

В ході реорганізації ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи мало місце правонаступництво – перехід його прав та обов’язків до комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради не тільки в частині майна і майнових прав та обов’язків, а й у виконанні повноважень (завдання) закладу, що ліквідується, а також у трудових відносинах.

Стягуючи сере6дній заробіток за час вимушеного прогулу, районний суд виходив із середньоденної заробітної плати 405,96грн.

Постановляючи ухвалу від 11.01.2018 року про виправлення описки, районний суд виходив із прийнятої до провадження уточненої позовної заяви, в якій позивач зазначила дату 14.07.2017, з якої вона піддягає поновленню на посаду директора.

Приймаючи ухвалу про від 02.04.2018 року про виправлення описки щодо коду юридичної особи –боржника у виконавчому документі, суд першої інстанції виходив з того, що у виконавчому листі допущена помилка та невірно зазначено ідентифікаційний код юридичної особи – боржника.

Апеляційний суд погоджується з висновками районного суду, викладеними у зазначених оскаржуваних ухвалах, та частково - з висновками районного суду, викладеними в рішенні. При цьому враховує наступне.

Спростування доводів апеляційної скарги на рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем передбаченого ст.233 КЗпП України строку для звернення в суд із заявою про поновлення на роботі, оскільки була присутня у сесійній залі ОСОБА_4 обласної ради при прийнятті оскаржуваного нею рішення, а тому строк на звернення до суду з позовом необхідно обчислювати з 26.04.2017 року – не заслуговують на увагу.

Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки законодавець визначив початок перебігу строку звернення в суд із позовом про поновлення на роботі днем вручення копії відповідного наказу або днем видачі трудової книжки, тому саме ці обставини необхідно враховувати при вирішенні питання щодо додержання ОСОБА_2 строку звернення в суд з позовом.

Із матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення ОСОБА_4 обласної ради від 26.04.2017 року направлено на адресу ОСОБА_2 поштою рекомендованим листом 07.07.2017 року та одержано останньою 10.07.2017 року, а копія наказу про звільнення та трудова книжка не вручалися взагалі, тому звернення ОСОБА_2 в суд з відповідним позовом 09.08.2017 року відповідає строку, встановленому ст.233 КЗпП України та не є пропущеним./а.с.1,54-55/

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності ОСОБА_4 обласної ради, як відповідача, з посиланням на делегування радою своїх повноважень департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 ОДА, колегія суддів оцінює критично, оскільки з огляду на зміст позовних вимог ОСОБА_4 обласна рада є належним відповідачем у позовних вимогах щодо визнання незаконним та скасування рішення від 26.04.2017 року №469, яким ОСОБА_2 звільнено з роботи, та у позовних вимогах щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В той же час апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в частині неналежності як відповідача ОСОБА_4 обласної ради в частині вимог щодо зобов’язання її видати розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на роботі у комунальному підприємстві ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради.

Пунктом 20 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Статтею 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.

Положенням про Департамент охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови ОСОБА_4 обласної державної адміністрації від 22.02.2013 року №81 визначено, що зазначений департамент здійснює повноваження, делеговані органами місцевого самоврядування щодо управління закладами охорони здоров’я, які утримуються за рахунок коштів обласних бюджетів, організація їх кадрового, матеріально-технічного і методичного забезпечення, а також забезпечує у межах повноважень дотримання вимог законодавства з охорони праці.

Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України виконання рішення про поновлення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою – підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Згідно положень Статутів ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи та Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» вказані медичні заклади підзвітні і підконтрольні ОСОБА_4 обласній раді та підпорядковані і підзвітні Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації /а.с.120,145 т.2/.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, рішення районного суду в частині зобов’язання ОСОБА_4 обласної ради видати розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» не відповідає викладеним нормам закону та положенням Статутів, а тому апеляційний суд рішення суду першої інстанції в цій частині скасовує та відмовляє у задоволенні цих вимог.

Рішення районного суду щодо зобов’язання Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації видати накази про поновлення ОСОБА_2 на роботі є належним способом захисту порушеного права позивача.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи згідно рішення пленарного засідання сімнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_4 обласної ради від 14 липня 2017 року №521 ліквідовано, а не реорганізовано, у зв’язку з чим відсутні підстави для поновлення позивачки на роботі у створеному Комунальному підприємстві «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради».

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обласна рада при прийнятті рішень 14.07.2017 року №520 «Про створення комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» та №521 «Про ліквідацію ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи» керувалася Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 06.04.2017 року №2002-VIII./а.с.8,14 т.2/

Згідно п.2 Прикінцевих положень цього Закону державні або комунальні заклади охорони здоров’я – бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства. Зміна основного виду діяльності державного або комунального закладу охорони здоров’я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

Підпунктами 3,4 пункту 3 Прикінцевих положень встановлено, що звільнення працівників закладів, що реорганізуються відповідно до п.2 цього розділу, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Казенні підприємства та комунальні некомерційні підприємства, що утворюються в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я – бюджетних установ відповідно до пункту 2 цього розділу, є правонаступниками всіх прав та обов’язків відповідних бюджетних установ. Органи, що здійснюють управління майном відповідних державних та комунальних закладів охорони здоров’я – бюджетних установ, передають відповідним казенним підприємствам та комунальним некомерційним підприємствам, що утворюються у результаті реорганізації таких установ відповідно до пункту 2 цього розділу, майно, що входить до цілісного майнового комплексу державного чи комунального закладу охорони здоров’я – бюджетної установи, яким користувалися на законних підставах ці заклади. Майно, що передається від державних та комунальних закладів охорони здоров’я – бюджетних установ відповідно до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, утворених в результаті реорганізації, закріплюються за ними на праві оперативного управління.

ОСОБА_4 обласна рада, ухвалюючи 14.07.2017 року зазначені рішення, діяла відповідно до викладених положень Закону, передала з балансу ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи на баланс комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради» та закріпила на праві оперативного управління майно згідно з додатком./а.с.8-15 т.2/

Крім того, владна функція, якою був наділений ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи – визначення інвалідності (втрати здоров’я) шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади покладено на новостворене комунальне підприємство «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради».

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що мало місце реорганізація установи шляхом перетворення з переходом всього майна, прав та обов’язків попередньої юридичної особи.

Оскільки припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, що в даному випадку відсутнє, позивачка підлягає поновленню на посаді директора новоствореного підприємства з дати прийняття відповідного рішення ОСОБА_4 обласної ради про створення цього комунального підприємства.

З цих підстав апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги , що суд має визнати працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією, а не поновлювати на посаді директора нового створеного комунального підприємства, в якому позивачка не працювала і посаду директора не займала. Тим більше, що згідно розділу 7 Статутів ОСОБА_4 обласного центру МСЕ та Колективного підприємства «ОСОБА_4 обласний МСЕ» ОСОБА_4 обласної ради повноваження головного лікаря установи, що припиняється, та повноваження директора колективного підприємства, що утворюється, є тотожними. Також колегія суддів приймає до увагу факт, повідомлений в апеляційній інстанції представником ОСОБА_4 центру МСЕ, що працівники центру прийняті на роботу до колективного підприємства. Вказана обставина також підтверджує висновок районного суду, з яким погодився апеляційний суд, що в даному випадку відбулася реорганізація установи, а не її ліквідація.

Зазначення в рішенні №521 від 14.07.2017 року про ліквідацію ОСОБА_4 бюро СМЕ вказує на спробу завуалювати правову природу процесу припинення юридичної особи та звільнення ОСОБА_2 з посади головного лікаря, з якою трудовий договір укладений на невизначений строк і закон забороняє таке звільнення без наявності підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Рішення ОСОБА_4 обласної ради №469 від 26.04.2017 року, в якому пунктами 2 та 3 вказано про продовження дію трудового контракту до 26.04.2017 та звільнення у зв’язку із закінченням строку дії трудового контракту суперечить встановленому рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2015 року, що набрало законної сили, юридичному факту продовження трудового договору з ОСОБА_2М на невизначений строк з 21.05.2015 року, тоді як відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України вказані обставини є преюдиційними і доведенню не підлягають.

Спростування доводів апеляційних скарг на ухвали районного суду.

Ухвалою від 23 березня 2018 року районний суд виправив описки в ухвалі від 11 січня 2017 року, оскільки, приймаючи до провадження заяву про збільшення позовних вимог, помилково зазначив у викладенні уточнених позовних вимог ОСОБА_2 дату , з якого вона підлягала поновленню на посаді директора КП «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради», 18.07.2017, тоді як правильно відповідно до заяви позивача – 14.07.2017.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується судом без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Доводи апеляційної скарги, що внесення судом зазначених виправлень є не виправленням описки, а фактичним внесенням до ухвали нових даних, які змінюють її зміст, - апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки цитований в ухвалі зміст уточнених позовних вимог відповідає поданій позивачем заяві та не змінює її змісту./а.с.23-26, 39-40 т.2/

Не заслуговують на увагу та відхиляються судом також доводи апеляційної скарги на ухвалу районного суду від 02.04.2018року про порушення норм процесуального права щодо неналежного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, в якому розглядалося питання про внесення виправлень у виконавчий документ.

Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПУ України суд розглядає заяву про виправлення помилки, допущеної у виконавчому листі при його оформленні або видачі, в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про виправлення описки у виконавчому листі, виданому у даній справі, оскільки невірно вказаний ІКЮО – Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_4 обласної державної адміністрації./а.с.258 т.3/

Департамент здоров’я одержав судову повістку про виклик у судове засідання 30.03.2018року/а.с.11 т.3/

Відповідно до ч.5 ст128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання.

Недотримання районним судом передбаченого ст.128 ЦПК України строку не спростовує факту повідомлення сторони відповідача та не є безумовною підставою для скасування ухвали суду, яка є законною та обгрунтованою.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, зводяться до їх заперечень, переоцінки доказів. Тому апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_4 обласної ради і скасовує рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання ОСОБА_4 обласної ради видати розпорядження про поновлення ОСОБА_2 та в задоволенні позову в цій частині відмовляє. В іншій частині рішення районного суду підлягає залишенню без змін.

Також апеляційний суд залишає без задоволення апеляційні скарги на ухвали районного суду, які залишає без змін.

Керуючись сит.ст.367,368,374,376 п.п.3.4, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 обласної ради - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 23 березня 2018 року в частині зобов’язання ОСОБА_4 обласну раду видати розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради з 14.07.2017 року - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в цих вимогах.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОСОБА_4 обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_4 обласної ради – залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 02 квітня 2018 року – залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 обласного центру медико-соціальної експертизи – залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 23 березня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 липня 2018 року.

Головуючий – суддя Л.І.Пилипчук

Судді: /підписи/ ОСОБА_8

ОСОБА_9

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1