Рішення № 75351626, 18.07.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1760/18

провадження №: 2/398/1695/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" липня 2018 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Коліуш Г.В., за участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний нотаріус Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 ОСОБА_2, про визнання прав забудовника в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер 07 вересня 2017 року, прав і обов’язків забудовника на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться на присадибній ділянці за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Знам’янська, 135, з правом здачі та введення його в експлуатацію, та отримання документів, що посвідчують право власності.

Свої вимоги мотивує тим, що 10 травня 2000 року вона одружилась з ОСОБА_3, 08грудня ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 на підставі договору від 03 січня 1982 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої приватної власності з числом кімнат від однієї до п’яти включно було виділено земельну ділянку загальною площею 500 кв. м по вул. Знам’янська, 135 м. Олександрії Кіровоградської області. Вказаний договір був посвідчений державним нотаріусом Другої Олександрійської державної нотаріальної контори 31 березня 1982 року та зареєстрований в реєстрі за № 1079. ОСОБА_3 на виділеній земельній ділянці збудував жилий будинок, але його не було введено в експлуатацію та не зареєстровано в органах БТІ в зв’язку з тим, що не було в повному обсязі закінчено всі будівельні роботи. 02 грудня 1982 року ОСОБА_3 отримав технічний паспорт на будинок, який 10 квітня 2018 року був погашений, а взамін виготовлений інший технічний паспорт, де власником будинку вказано ОСОБА_3 07 вересня 2017 року ОСОБА_3 помер. Крім неї, позивача, спадкоємців, які могли б претендувати на спадщину після смерті ОСОБА_3, немає. Після смерті чоловіка вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але отримала відмову в отриманні свідоцтва про право на спадщину в частині, що стосується спадкування житлового будинку № 135 по вул. Знам’янська м. Олександрії. Відмова мотивована тим, що згідно архівної довідки № 287, наданої Олександрійським БТІ 21 березня 2018 року, право власності за померлим ОСОБА_3 не зареєстроване, акт готовності нерухомого майна – житлового будинку № 135 по вул. Знам’янська м. Олександрії – відсутній.

В судове засідання позивач не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, направила заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Третя особа державний нотаріус Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, направила клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позовної заяви підлягають задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої приватної власності з числом кімнат від однієї до п’яти включно від 03 січня 1982 року виконком міської Ради народних депутатів згідно рішення виконкому № 65 від 28 січня 1982 року виділив ОСОБА_3 в безстрокове користування земельну ділянку площею 500 кв. м по вул. Знам’янській № 135. ОСОБА_3, як забудовник, зобов’язувався побудувати на виділеній земельній ділянці одноповерховий будинок, сарай для палива та інші господарські будівлі. Будівництво згідно договору повинно бути закінчене до 28 січня 1985 року. 31 березня 1982 року вказаний договір був нотаріально посвідчений.

10 травня 2000 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одружились, що підтверджується свідоцтвом про одруження, копія якого долучена до матеріалів справи. Відповідно до заповіту від 01.02.1999 року ОСОБА_3 заповів 1/3 частину будинку зз належною частиною надвірних будівель адресою: м. Олександрія, вул. Знам’янська № 135

07 вересня 2017 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОЛ № 249733, актовий запис № 114. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно та майнові права, в тому числі на право забудовника на житловий будинок № 135, розташований по вул. Знам’янська в м. Олександрії Кіровоградської області.

10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в Олександрійську міську державну нотаріальну контору № 1 із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3, а 17 травня 2018 року – із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом., від прийняття спадщини за заповітом відмовилася.

17 травня 2018 року позивач отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, та грошові вклади у ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до архівної довідки КП «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 287 від 21 березня 2018 року за архівними даними КП «ОМБТІ» право забудовника по вул. Знам’янській, 135 м. Олександрії належало ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки під забудову, посвідченого нотаріусом Другої Олександрійської державної нотаріальної контори 31 березня 1982 року за р№ 1079. Акт готовності будинку відсутній (а.с. 43, зворотна сторінка).

10 квітня 2018 року було видано технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок № 135 по вул. Знам’янська м. Олександрії, виданий на ім’я ОСОБА_3.

Постановою державного нотаріуса Олександрійської міської державної нотаріальної контори № 1 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок № 135, що знаходиться в місті Олександрія Кіровоградської області по вулиці Знам’янська. Відмова обґрунтована тим, що право власності на вказаний житловий будинок не було зареєстроване за померлим ОСОБА_3, акт готовності житлового будинку відсутній (а.с. 52).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки, як забудовника, входять до складу спадщини.

Згідно роз’яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України є неможливим. А тому, у такому випадку необхідно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тобто майнові права можуть бути предметом спадкування.

Отже, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває такого права у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

В ч. 1 ст. 1223 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, у судовому засіданні безспірно встановлено, що у даному випадку в наявності є усі передбачені законом підстави для визнання за позивачем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині про визнання позивачем в порядку спадкування прав і обов’язків забудовника, з правом здачі та введення в експлуатацію, та отримання документів, що посвідчують право власності, суд зазначає, що майнові права забудовника включають в себе, зокрема, право на здачу та введення об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, право на отримання свідоцтва про право власності на зазначений житловий будинок, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 264, 265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Леніна), 98 кв. 208) до Олександрійської міської ради Кіровоградської області (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 ОСОБА_2 (місцезнаходження юридичної особи: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 138, код ЄДРПОУ 02884575), про визнання прав забудовника в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Леніна), 98 кв. 208) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 07 вересня 2017 року, права і обов’язки забудовника житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Знам’янська, 135.

В іншій частині - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Коліуш Г.В.