Постанова № 75349627, 17.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/1500/18 Головуючий у 1-й інст. Білоусенко І. В.

Категорія ч. 1 ст. 163-2 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м.Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого директором ТОВ «Санвуд»,

в с т а н о в и в :

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 11 червня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Відповідно до постанови, 12 квітня 2018 року, під час камеральної перевірки, було встановлено несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 6375,40 грн.: граничний термін сплати - 30.03.2018 року, фактично сплачено - 12.04.2018 року, згідно акту камеральної перевірки № 312/06-30-55-12-04/32434698 від 24.04.2018 року.

На постанову суду ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі щодо нього за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вважає, що посадовою особою ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та судом при винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності невірно кваліфіковані його дії як посадової особи підприємства при виконання обов'язку з своєчасної сплати податку.

Вказує, що він є виконуючим обов'язків директора ТОВ «Санвуд» з 28 вересня 2017 року.

19 квітня 2018 року посадовою особою ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне порушення згідно якого, він, як в.о. директора ТОВ «Санвуд», несвоєчасно подав платіжне доручення до сплати податків та зборів, а саме: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 6375,4 грн., граничний строк сплати якого спливає 30.03.2018 року, а фактично був сплачений 12.04.2018 року.

Також, зазначає, що невірно встановлений строк виконання зобов'язання зі сплати цього виду податку, оскільки 1 квартал 2018 року закінчився 31 березня та строк сплати податкового зобов'язання спливає 30 квітня 2018 року.

Відповідно до Податкової декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік, сума цього податку за 1 квартал 2018 року складає 4145,43 грн. Вказану суму в повному обсязі було сплачено за п/д №408 від 25 квітня 2018 року, тобто в межах строків, встановлених п\п 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

Вказані обставини, були відомі суду при винесені постанови, однак суд не врахував їх.

Крім цього, вказує, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за його відсутністю, оскільки його не було повідомлено про місце та час розгляду справи.

Протокол складено лише 18 травня 2018 року, тобто через 49 днів з моменту вчинення адміністративного правопорушення, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В ст. 129 Конституції України зазначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів.

Суд у своїх висновках про встановлені обставини правопорушення визнав винним посадову особу, не зазначивши її прізвища та посаду, назву підприємства установи чи організації у несвоєчасному поданні на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, граничний термін сплати - 30.03.2018 року.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1, як директор ТОВ «Санвуд» допустив порушення п. 287.3, п. 287.7 ст. 287 Податкового кодексу України, а зокрема несвоєчасно сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Саме порушення положень п. 287.3, п. 287.7 ст. 287 ПК України ставиться в вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року.

Проте, положення ст. 287 ПК України регулюють порядок сплати земельного податку, а не податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, порядок сплати якого врегульовано ст. 266 ПК України (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Суд здійснюючи правосуддя за принципами змагальності, рівності, забезпечення доведеності вини не вправі виходити за межі обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та перевіряти обставини, які не ставились в вину ОСОБА_1, а зокрема дотримання ним вимог ст. 266 ПК України та своєчасність сплати ними відповідного податку.

Враховуючи, що особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення неправильно застосувала податкове законодавство та допустила суперечності, зазначивши, що ОСОБА_1 порушив положення ст. 287 ПК України та несвоєчасно перерахував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, хоча зазначена норма закону ці відносини не регулює і щодо сплати зазначеного податку, передбаченого в ст. 266 ПК України встановлено інші строки, висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП не можна визнати законними та обґрунтованими.

За таких обставин, постанова судді щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 11 червня 2018 року щодо нього - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Житомирської області В.В. Ляшук