Ухвала суду № 75348609, 12.07.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/3739/18

2-о/206/817/18

УХВАЛА

12 липня 2018 року у місті Дніпрі суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Сухоруков А.О. перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ

09 липня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення.

За результатами розгляду поданої заяви ОСОБА_1 просив встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2 при виконанні обов’язку військової служби 17 серпня 2014 року в с. Комунар Макіївської міськради Донецькій області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною заявою, суддя враховує, що така заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.

Аналізуючи текст поданої заяви на предмет її відповідності зазначеним вище нормам, суддя приходить до висновку, що заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог ст. 318 ЦПК України з огляду на наступне.

Так, в порушення ст. 318 ЦПК України заявником не зазначено, з якою метою він звернувся до суду з вимогою встановлення юридичного факту загибелі ОСОБА_2 при виконанні обов’язку військової служби 17 серпня 2014 року в с. Комунар Макіївської міськради Донецькій області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; до яких юридичних наслідків призведе встановлення даного факту.

При цьому, посилання в заяві на те, що встановлення даного факту призведе до визначення статусу ОСОБА_2 як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, що обумовлює виникнення прав та обов’язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права, є неконкретизованими, і з них не вбачається дійсної мети заяви та юридичних наслідків для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав заявника.

Окрім того, відповідно до ст. 2 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, зазначена Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конвенції може бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.

Згідно зі ст. 13 такого міжнародного документу, Конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії та особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.

Враховуючи викладене заявником у своїй заяві не зазначено, чи є рішення суду підставою для визначення статусу особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях; яким нормативним документом визначена процедура встановлення цього статусу; чи поширюється дія Конвенції на членів сім'ї загиблих військовослужбовців; з виникненням яких саме особистих чи майнових прав пов'язує заявник встановлення даного факту і хто має бути їх надавачем.

Крім цього, у якості заінтересованої особи слід залучити Міністерство оборони України.

Враховуючи вищевикладене суддя приходить до висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, як така, що подана з порушенням вимог ст. 318 ЦПК України, з наданням строку заявнику для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 316, 318 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву залишити без руху.

Надати заявнику строк 2 дні з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

-зазначити з якою метою він звернулася до суду з вимогою встановлення юридичного факту загибелі; до яких юридичних наслідків призведе встановлення даного факту.

Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки ї заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sm.dp.court.gov.ua.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А.О. Сухоруков